11 січня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2867/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) звернулась до суду з позовом до Щасливцевської сільської ради (далі - відповідач 1, Щасливцевська сільрада), виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (далі - відповідач 2), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2485 від 18.08.2020 року, прийняте 124 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 21.07.2020 року;
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 21.07.2020 року;
- зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог позову позивачкою зазначалося, що з метою отримання у власність земельної ділянки нею було надіслано до відповідача 1 заяву від 21.07.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області. До окресленої заяви позивачкою додано графічні матеріали із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням. Проте, 18.08.2020 року. відповідач прийняв рішення №2485 про відмову в задоволені її заяви, у зв'язку з тим, що на запитувану земельну ділянку вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення її у власність іншій особі. Інших причин, які б заважали відповідачу видати позивачці дозвіл на зазначені ділянки у спірному рішенні не зазначено. Відтак, з огляду на необґрунтованість відмови сільради у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) відповідної земельної ділянки, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі №540/4137/20 ухвалено:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2485 від 18.08.2020 року, прийняте 124 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 21.07.2020 року;
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області розглянути на найближчій сесії клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 21.07.2020 року, із урахуванням висновків, наведених у даному судовому рішенні.
- стягнути з виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) грн., шляхом безспірного списання.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
21.12.2020 року представником позивачки подана до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останній просить:
- здійснити розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу по справі №540/2867/20, стягнувши їх на користь ОСОБА_1 з виконавчого комітету Щасливцевської сільради Генічеського району Херсонської області в сумі 4250 грн.;
- ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат в частині стягнення витрат, передбачених п.9 розділу «Гонорар» договору про надання правничої допомоги від 03.07.2020 року №03/07/20 з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2020 року, стягнувши їх на користь ОСОБА_1 в сумі 2000 грн.
Ухвалою від 22.12.2020 року вказана заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в письмовому провадженні без виклику сторін. Запропоновано виконавчому комітету Щасливцевської сільської ради подати у дводенний строк з моменту отримання даної ухвали до суду пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення із викладенням своєї позиції відносно правомірності стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат на оплату правничої допомоги у заявленому розмірі.
Станом на 11.01.2021 року пояснень від виконавчого комітету до суду не надходило.
Відтак, суд здійснюватиме розгляд поданої заяви на підставі наявних у матеріалах справи документів.
Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Так, витрати на професійну правничу допомогу належать до складу судових витрат. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5-7 ст. 134 КАС України).
Відповідно до приписів ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспівмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Інтереси позивача представляв адвокат Буженко Ю.С., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги, копією свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю. Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано суду договір про надання правничої допомоги від 03.07.2020 року №03/07/20, додаткову угоду від 02.10.2020 року б/н, довідку-розрахунок від 03.11.2020 року №20-60 на загальну суму 4250 грн., акт прийняття-передачі наданих послуг від 18.12.2020 року на загальну суму послуг 2000 грн. (щодо гонорару успіху), квитанцію до прибуткового касового ордера №20-60 від 03.11.2020 року на суму 4250 грн., №20-79 року на суму 2000 грн.
Згідно наданих документів та розрахунків вбачається, що адвокатом позивачки затрачено на розгляд даної справи (підготовку розгляду) у суді першої інстанції 4 год. 15 хв. До складу витрат на оплату правничої допомоги включено: консультацію клієнта щодо захисту його прав при оскаржені рішення сільради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, роз'яснення клієнту земельного законодавства щодо процедури надання дозволу на розробку проекту землеустрою, надання клієнту правової інформації з приводу судової практики по земельних спорах, в тому числі, правових висновків Верховного Суду та судової практики Європейського суду по земельним спорам 1000 грн. (1 год.); складання клопотання про відстрочення сплати судового збору 250 грн. (15 хв.); складання позовної заяви, формування матеріалів, засвідчення копій документів до позову 1000 грн. (1 год.); ознайомлення із відзивом на позовну заяву, аналіз відзиву та формування правової позиції по відношенню до відзиву на позовну заяву 500 грн. (30 хвилин); складання відповіді на відзив 500 грн. (30 хв.); складання клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надання правничої допомоги 250 грн. (15 хвилин); складання клопотання про застосування до відповідачів процесуального впливу 500 грн. (30 хвилин); складання заяви про подачу доказів судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог 250 грн. (15 хвилин).
Додатково надано документи щодо витрат на послуги за досягнення мети представництва "гонорар успіху" у сумі 2000 грн., а саме: додаткову угоду від 02.10.2020 року б/н, акт про прийняття - передачі наданих послуг від 18.12.2020 року, квитанція до прибуткового касового ордера №20-79 на суму 2000 грн.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу, суд зазначає, що наведені докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, не потребувала вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд приходить до висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є 2000 грн. Консультація клієнта щодо захисту його прав при оскаржені рішення сільради, роз'яснення клієнту земельного законодавства щодо процедури надання дозволу на розробку проекту землеустрою, надання клієнту правової інформації з приводу судової практики по земельних спорах, в тому числі, правових висновків Верховного Суду та судової практики Європейського суду по земельним спорам, складання позовної заяви, формування матеріалів, засвідчення копій документів до позову, складання клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке подавалось разом з позовною заявою, не має перевищувати 1000 грн., з урахуванням подання адвокатом Буженко Ю.С. численної кількості аналогічних позовів до Херсонського окружного адміністративного суду. Також суд вважає витрати на ознайомлення із відзивом на позовну заяву, аналіз відзиву з формулюванням правової позиції по відношенню до відзиву, складання відповіді на відзив, складання заяви про застосування до відповідачів засобів процесуального впливу, не мають перевищувати 1000 грн.
Щодо відшкодування витрат по складанню клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надання правничої допомоги, складання заяви про подачу доказів судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, то ці послуги не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. ст. 1, 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". А тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, а саме «гонорару успіху», суд зазначає, що відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема, у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), вказано, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Виходячи з вказаної позиції, суд вказує на відсутність факту неминучості та обґрунтованості несення позивачем таких витрат, як «гонорар успіху».
Окремо суд зауважує на дійсність та обґрунтованість таких витрат, як «гонорар успіху» з огляду на те, що позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом з огляду на низький рівень фінансового забезпечення позивача. Зокрема, ухвалою суду від 05.10.2020 року встановлено, що доходами позивачки за попередній календарний рік є соціальні виплати та заробітна плата, які в загальній сумі складають 3015,18 грн., у зв'язку з чим цією ж ухвалою задоволено клопотання позивачки та відстрочено сплату судового збору. Слід відмітити, що судовий збір позивачкою не сплачено. З огляду на викладене та з урахуванням часткового задоволення позову, судом вирішено стягнути судовий збір до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, як суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене рішення.
Таким чином, представник позивачки, будучи обізнаним про низький рівень фінансового забезпечення позивачки, укладає з останньою договір про надання правової допомоги, визначивши при цьому вартість своїх послуг на загальну суму 4250 грн., як то вбачається з довідки-розрахунку від 03.11.2020 року №20-60, а згодом сторони укладають додаткову угоду від 03.07.2020 року, визначивши плату у розмірі 3000 грн., як «гонорар успіху», тобто вартість послуг адвоката в загальній сумі значно більша, ніж річних дохід позивача.
Однак, суд з огляду на рішення Європейський Суд з прав людини (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96), зауважує, що такі угоди, як сплата «гонорару успіху», якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові.
Отже, з договору про надання правової допомоги та додаткової угоди, укладеної між позивачкою та адвокатом, що містяться у матеріалах справи, підтверджують факт виникнення обов'язку у позивача заплатити адвокату суму гонорару.
Разом з тим, суд звертає увагу, що такі угоди не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55 рішення Iatridis v. Greece, заява №31107/96).
При цьому суд приймає до уваги на постанову Великої Палати Верховного суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, на яку посилається представник позивача, зокрема, на позицію викладену у п.5.42-5.44. «У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»
Варто зазначити, що статтею 27 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року, кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.
Варто зазначити, що поняття «гонорар успіху» не закріплене на законодавчому рівні. При цьому, як убачається з Правил адвокатської етики, адвокат зобов'язаний приділяти розумно необхідну увагу для успішного виконання кожного доручення, незалежно від розміру обумовленого гонорару. Отже, уклавши договір про надання правової допомоги адвокат визначає гонорар, тобто вартість своїх послуг за виконання доручення (надання послуг) і при цьому адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та успішно здійснити його захист або представництво.
Виходячи з викладеного, судом не встановлено, що такі витрати як «гонорар успіху» були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим у даній справі.
Окремо слід зауважити, що положеннями частини 5 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
З цього приводу суд звертає увагу, що позовна заява та докази, додані до неї за своєю суттю та формою є аналогічною попереднім позовним заявам, які перебувають та перебували у провадженні Херсонського окружного адміністративного суду, за виключенням реквізитів оскаржуваних рішень та земельних ділянок. Крім того, справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (у письмовому провадженні) з огляду на невеликий обсяг доказів та незначну складність предмету спору.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з вказаної позиції, суд вказує на відсутність факту неминучості та обґрунтованості понесення таких витрат, як «гонорар успіху».
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відмову у стягненні з відповідача 2 витрат, пов'язаних з досягненням адвокатом успіху, тобто «гонорару успіху».
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Заяву адвоката позивачки про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у вигляді професійної правничої допомоги задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради (75580, Херсонська область, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26, код ЄДРПОУ 04400647) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з професійної правничої допомоги у сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 109020100