11 грудня 2020 р. № 400/4440/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного Управління Національної поліції в Миколаївської області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправним та скасування наказу від 23.09.2020 № 1259 в частині,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1. ) з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ НП в Миколаївській області), в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Начальника ГУ НП в Миколаївській області від 23.09.2020 №1259 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору дізнання Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення оголошення суворої догани".
Мотивуючи позовні вимоги тим, що його неправомірно та безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а наказ є протиправним та підлягаю скасуванню, оскільки не відповідає нормам чинного законодавства, з огляду на те, що в ньому не зазначено: номер та дату наказу про призначення службового розслідування та якого висновку дійшла дисциплінарна комісія про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності Зокрема, позивач не знав, що відносно нього проводиться службове розслідування, жодних пояснень дисциплінарній комісії він не надавав.
Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи про його необґрунтованість. Зокрема, вказав, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок службового розслідування, яким встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, обов'язок щодо дотримання якої покладено на позивача Дисциплінарним статутом Національної поліції України та іншими законодавчими актами.
10.11.2020 позивачем на адресу суду була подана відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти доводів відповідача зазначених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
Позивач проходить службу на посаді інспектора дізнання Очаківського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.
02.09.2020 р. до ГУ НП в Миколаївській області з Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшла інформація щодо порушення службової дисципліни з боку окремих працівників поліції, яке мало місце 02.09.2020 р.
Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 03.09.2020 №884 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни працівником ГУНП та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами проведення службового розслідування складено висновок від 23.09.2020, яким встановлено факт порушення службової дисципліни з боку інспектора сектору дізнання Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 23.09.2020 року №1259 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Очаківського ВП ГУ НП в Миколаївській області" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VII щодо обов'язку сумлінно ставитися до виконання обов'язків поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині обов'язку неухильно дотримуватися нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професіонального виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог п. 2 Розділу 2 та п. 3 Розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, щодо обов'язків сприяння у посиленні авторитету та довіри громадян до поліції, поводитися викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, контролювати свою поведінку, дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики, субординації у стосунках з колегами, ігноруванні п.2 Розділу 3 "Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю", затвердженою наказом МВС від 01.02.2016 №70, в частині здачі зброї з дозволу оперативного чергового під контролем керівника (заступника керівника, уповноваженої особи від керівництва) органу поліції в спеціально обладнаній кімнаті чергової частини, інспектору сектору дізнання Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2020 позивач отримав копію наказу, що підтверджується його підписом на останній сторінці наказу.
Не погоджуючись із таким наказом, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580 (далі - Закон №580) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580 визначено, що поліцейський, поміж іншого, зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України(далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частин першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина п'ятнадцята статті 15 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини четвертої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з частинами першою, третьою, сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарногопроступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування відносно позивача було призначено з підстав передбачених Дисциплінарним статутом та проведено відповідно до його вимог, за результатами якого належним чином з відібранням від позивача необхідних пояснень складено висновок службового розслідування від 23.09.2020, затверджений уповноваженою особою - Т.в.о. начальника ВІОС УКЗ ГУ ПН в Миколаївській області Пономаренко М.
Так, зі змісту вищезазначеного висновку службового розслідування вбачається, що 02.09.202 о 09:30 інспектор сектору дізнання Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1. перебуваючи після добового чергування у складі слідчо-оперативної групи, порушуючи вимоги п. 2 Розділу 3 "Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю", затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 №70, в частині здачі зброї з дозволу оперативного чергового під контролем керівника (заступника керівника, уповноваженої особи від керівництва) органу поліції в спеціально обладнаній кімнаті чергової частини, самовільно без будь-якого дозволу намагався зайти до кімнати зберігання зброї, щоб здати табельну вогнепальну зброю.
Разом з цим, на зауваження старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 залишити кімнату зберігання зброї та змастити зброю, старший лейтенант поліції ОСОБА_1. ігноруючи вимогу п. 2 Розділу 1, п. 1 Розділу 2 та п.3 Розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, щодо обов'язків сприяння у посиленні авторитету та довіри громадян до поліції, поводитися викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, контролювати свою поведінку, дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики, субординації у стосунках з колегами, почав висловлюватись нецензурною лайкою в адресу останнього та провокувати на конфлікт.
Так, опитаний у ході службового розслідування психолог сектору кадрового забезпечення Очаківського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_4 та помічник чергового СРПП №3 старший сержант поліції ОСОБА_5 надали пояснення за вказаною подією та зазначили, що ОСОБА_1. спровокував конфлікт, в ході якого висловлювався в адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою і намагався зайти до КЗЗ. Крім того, зазначили, що вони не бачили, щоб ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1 .
Опитаний у ході службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_1. пояснив, що між ним та ОСОБА_3 починаючи з 2016 року склались неприязні відносини 02.09.2020 в період часу з 08:00 до 10:00, після добового чергування у складі СОГ він прийшов до чергової частини, щоб здати табельну вогнепальну зброю. В свою чергу, старший інспектор черговий старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив його, що потрібно почистити зброю перед здачею. ОСОБА_1. у свою чергу повідомив, що зброю чистив день тому, перед чергуванням та вона чиста. Але, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 зазначив, що зброю прийме тільки після чищення. Після цього, ОСОБА_3 почав висловлюватися в адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, хапати руками за одяг та виштовхувати з приміщення чергової частини. В свою чергу ОСОБА_1. захищаючись тримав ОСОБА_6 , але останній розлютився та наніс йому один удар долонею правої руки в ліву сторону голови, а саме в область лівого вуха. Після цього, ОСОБА_1. залишив приміщення чергової частини. В подальшому, через півгодини ОСОБА_3 прийняв у ОСОБА_1 табельну вогнепальну зброю. У свою чергу, ОСОБА_1. звернувся за медичною допомогою до Очаківської ЦРЛ.
Враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, суд вважає, що вони в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Проте, позивачем не надано суду пояснень та доказів на спростування здійснення ним дисциплінарного проступку.
Також, слід зауважити, що позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, про що свідчать копії наказів ГУ НП в Миколаївській області від 26.09.2019 р. №1170, від 04.11.2019 р. №1352, від 20.02.2019 №280, від 01.07.2020 №141.
Отже, вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про національну поліцію", та Правил етичної поведінки поліцейських.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани відносно позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Щодо доводів позивача про відсутність доказів щодо відібрання при проведенні службового розслідування письмових пояснень від нього про обставини вчинені ним дисциплінарного проступку, суд зазначає наступне.
Так, 04.09.2020 року Інспектор СД Очаківського ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_1. на вимогу старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_7 , який був включений в склад комісії з проведення службового розслідування, написав пояснення щодо вказаної події.
Пояснення позивача стосувались обставин проведення службового розслідування та не мали на меті іншого спрямування.
Крім того, пояснення ОСОБА_1 були відібрані на бланку, який є додатком до Інструкції, яка регулює проведення службового розслідування, а це свідчить про те, що вони відбирались лише з єдиною метою - для покладення в основу висновку службового розслідування.
Отже, з урахуванням викладеного, суд не встановив порушення прав позивача під час проведення службового розслідування.
Що стосується доводів позивача про протиправність оскаржуваного наказу у зв'язку з тим, що в наказі не зазначено "номер та дату наказу про призначення службового розслідування та якого висновку дійшла дисциплінарна комісія про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності", то суд зазаначає, що аналіз змісту Дисциплінарного статуту дає підстави суду стверджувати про відсутність в ньому конкретно визначених вимог стосовно наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Так, частиною сьомою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, водночас у суду відсутні підстави для висновку про протиправність оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його скасування, що зумовлює необхідність відмовити у задоволенні позову.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову підстави для відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору при звернення до суду з адміністративним позовом, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного суду відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Національної поліції в Миколаївської області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя В. С. Брагар