28 грудня 2020 року м. Львів справа №380/3763/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Терлецький О.О.,
за участю:
представника позивача - Фостяк А.Я.,
представника відповідача - Куля Є.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1), Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 року № 101 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 15.04.2020 року №170-о «Про внесення змін до наказу Львівської митниці ДФС»;
- поновити на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава - Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ;
- стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.04.2020 року по момент винесення рішення суду.
Ухвалою від 21 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Ухвалою від 02 червня 2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 02.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2020.
Позиція позивача:
Позивач вважає, що його звільнення з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту «Рава - Руська» Львівської митниці ДФС є протиправним. Зазначає, що в попередженні про наступне вивільнення Львівської митниці ДФС, яке позивач отримав 10.03.2020, повідомлялося про відсутність рівнозначної посади або роботи. Крім того, позивач вважає, що неправомірно наказом Львівської митниці ДФС від 07.02.2020 року за № 03 «Про скасування наказу Львівської митниці ДФС № 666 від 21.12.2019 р. «Про попередження про наступне вивільнення» скасовано наказ Львівської митниці ДФС № 666 від 21.12.2019 року «Про попередження про наступне вивільнення», як такий, що не реалізований. Враховуючи, що реорганізація Львівської митниці ДФС шляхом приєднання її до Галицької митниці Держмитслужби відбувається без скорочення штату працівників, відповідачі протиправно застосували до вказаних правовідносин норми КЗпП України, що стосуються вивільнення працівників у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників. Оскільки в даному випадку має місце реорганізація Львівської митниці ДФС, то до Галицької митниці ДМС, як правонаступника, переходять обов'язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов'язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу). Також відповідачі застосували редакцію норм Закону України «Про державну службу», що не поширювала свою дію на спірні правовідносини у часі. 17.12.2019 ним подано заяву про переведення (призначення) на посаду в Галицькій митниці ДМС, у якій він просив розглянути питання щодо призначення його на рівнозначну посаду у Галицькій митниці ДМС в поряду переведення з Львівської митниці ДФС. За результатами розгляду його заяви він отримав відповідь від 13.01.2020, у якій вказано, що його заява буде врахована та додатково розглянута при заповненні вакантних посад Галицької митниці ДМС, з врахуванням кваліфікаційних вимог та його досвіду роботи. Однак, жодних пропозицій вакантних посад позивач не отримував., як і відповіді щодо додаткового розгляду його заяви, жодної співбесіди не проводилось. Відтак, вважає, що належного розгляду його заяви щодо переведення не відбулось. Зазначає, що дії відповідачів є дискримінаційними по відношенню до нього.
03.07.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість заперечень. Вважає, що з урахуванням норм законодавства, чинних на момент видачі наказу Львівської митниці ДФС №666 від 21.12.2019 в межах реалізації даного наказу, повинні були попередити про наступне вивільнення не пізніше ніж за 2 місяці та запропонувати усі вакантні посади Галицької митниці ДМС. Окрім того, саме в період коли почався процес реорганізації Львівської митниці ДФС в Галицьку митницю ДМС здійснено переведення основної маси працівників з дотриманням встановлених на той момент гарантій захисту трудових прав державних службовців. В ході приєднання Львівської митниці ДФС до Галицької митниці ДМС скорочення штатної чисельності не відбувалось. Так, штатним розписом Галицької митниці ДМС передбачено 1150 штатних одиниць, а штатними розписами Львівської 948 штатних одиниць, Тернопільської 79 штатних одиниць , Івано - Франківської 104 штатні одиниці, разом було передбачено 1131 штатних одиниць, відтак у новоствореній Галицькій митниці ДМС навпаки відбулось розширення штату.
04.11.2020 представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких вказав, що в наказі про звільнення ОСОБА_1 , не зазначено чіткої підстави для звільнення позивача, а відтак даний наказ є незаконним та підлягає скасуванню. Представник позивача зазначає, що станом на 10.03.2020 року (момент попередження про наступне вивільнення) у Галицькій митниці Держмитслужби України було 175 вакантних посад категорії «В», до яких відносяться посади головних державних інспекторів та державних інспекторів. Посада,Ю рівнозначна, займаній позивачем, була вакантна на момент звільнення. Також вказує, що фактичного скорочення чисельності або штату працівників не відбулося, у відповідачів не було підстав для звільнення позивача при реорганізації Львівської митниці ДФС. Крім того у додаткових поясненнях представник позивача покликається на те, що позивач подав 17.12.2019 року заяву щодо переведення на рівнозначну посаду в Галицькій митниці Держмитслужби. У відповіді від 13.01.2020 року відповідачем було зазначено, що заява буде врахована та додатково розглянута при заповненні вакантних посад Галицької митниці Держмитслужби України, з врахуванням кваліфікаційних вимог та досвіду роботи позивача. Проте, з 17.12.2019 року до моменту звільнення жодних пропозицій вакантних посад позивачу не надходило.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.
Заперечення відповідачів:
Відповідачі Галицька митниця Держмитслужби, Львівська митниця ДФС подали до суду відзиви на позовну заяву від 02.07.2010 та від 09.07.2020 відповідно, в яких проти задоволення позову заперечують. Відзиви обґрунтовані тим, що наказом Львівської митниці ДФС №03 від 07.02.2020 наказ №666 від 21.12.2019 був скасований як такий, що не реалізований, з огляду на відсутність на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, який мав вжити заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення. Крім того, законом України "Про державну службу" у редакції від 14.01.2020 передбачено, що суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду, проте це не є його обов'язком. Відповідачі вказують, що до події застосовується той закон, під час дії якого вона настала. Визначальним моментом встановлення події з якої слід визначати початок настання правовідносин, пов'язаних з припиненням державної служби є вручення працівнику попередження про наступне вивільнення. Оскільки підстави припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення врегульовано Законом України "Про державну службу", положення Кодексу законів про працю України у даному випадку не застосовуються. На думку відповідачів, наказ Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 року № 101 -о «Про звільнення ОСОБА_1 » є законним, та таким що винесений із дотриманням норм чинного законодавства.
04.08.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив. Вказує, що законодавцем була введена додаткова спеціальна підстава саме для звільнення державних службовців (реорганізація державного органу), яка передбачена п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу». При цьому, така підстава введена Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 №117-ІХ, який набрав чинності 25.09.2019 та яким внесено зміни, зокрема до ст.87 Закону України «Про державну службу», тобто ще до початку реорганізації Львівської митниці ДФС. В подальшому, Законом України №440-ІХ від 14.01.2020 лише була конкретизована процедура вивільнення державних службовців. Наказом Львівської митниці ДФС «Про скасування наказу Львівської митниці ДФС від 21.12.2019 №666 «Про попередження про наступне вивільнення» від 07.02.2020 №03, наказ №666 був скасований з причин відсутності на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого було покладено обов'язок вжиття заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення, зміни складу Комісії, невиконанням цього наказу, внесення змін до КЗпП України. Щодо тверджень позивача про те, що в попередженні неправдиво зазначалось про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи, зазначає, що рівнозначної посади або іншої роботи, яка могла бути запропонована в.о. начальника Львівської митниці ДФС, Головою комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС в межах своєї компетенції не було. Пропонування ж посад в інших державних органах виходить за межі повноважень такого. Також вказує про невірний розрахунок позивача середньоденної заробітної плати.
Представник відповідача Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у письмовому відзиві. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Представником відповідача, Львівської митниці ДФС 17.09.2020 подано клопотання про розгляд справи без участі представника митниці.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 працював на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту «Рава - Руська» Львівської митниці ДФС з 10.11.2014.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
Згідно з наказом ДФС України від 25.11.2019 №30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС" розпочато процедуру реорганізації Львівської митниці ДФС, а саме: утворено комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС та встановлено тримісячний строк проведення реорганізації митниць ДФС з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
24.03.2020 наказом ДФС України внесено зміни до пункту 4, зокрема, наказу ДФС України від 25.11.2019 №30-рг, в якому слова "три місяці" замінено на "шість місяців".
28.11.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС.
14.11.2019 проведена державна реєстрація як юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00.00 год. 08.12.2019.
21.12.2019 керівником комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС прийнято наказ №666 "Про попередження про наступне вивільнення", яким наказано письмово попередити про наступне вивільнення із займаних посад працівників Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" згідно зі списком, в який був включений ОСОБА_1 . Вручення попереджень про наступне вивільнення працівників доручено члену Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Дацій Т.М.
07.02.2020 наказом Львівської митниці ДФС №03 від скасовано наказ №666 від 21.12.2020, як такий, що не реалізований з причин відсутності на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого було покладено обов'язок вжиття заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення, які не були вручені.
10.03.2020 наказом Львівської митниці ДФС №07 "Про попередження про наступне вивільнення" зобов'язано Комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-Vlll "Про державну службу", зі змінами, у пункті 136 додатку до якого зазначено ОСОБА_1 (п.124).
Згідно з наказом Львівської митниці ДФС №101-о від 13.04.2020 позивача з 15.04.2020 року звільнено із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту «Рава - Руська» Львівської митниці ДФС відповідно до п.4 ч.1 ст.83, п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу", п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України. Підставою, як зазначено в наказі, є попередження про наступне вивільнення від 10.03.2020.
Наказом №170-о від 15.04.2020 року внесено зміни до наказу Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 року №101-о в частині звільнення ОСОБА_1 в частині дати звільнення - датою звільнення вважати перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.
Згідно з наказом Львівської митниці ДФС №254-о від 27.04.2020 року датою звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора митного посту «Рава Руська» Львівської митниці ДФС є 27.04.2020 року.
Не погодившись із згаданими наказами позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Змістом спірних правовідносин є звільнення ОСОБА_1 .
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено, зокрема, Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
Вказаною постановою зокрема передбачено, що Львівська митниця ДФС реорганізується шляхом приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. При цьому, Львівська митниця ДФС продовжує здійснювати свої повноваження до моменту передачі таких Галицькій митниці Держмитслужби.
Як вже зазначалось, наказом ДФС України від 25.11.2019 №30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС" розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС. Пунктом 4 вказаного наказу визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Пунктом 2 вказаного наказу створено комісії з реорганізації митниць ДФС та затверджено їх голів. Голів комісій зобов'язано, зокрема, забезпечити неухильне дотримання термінів, визначених планом заходів, пов'язаних з реорганізацією (п.5.3 Наказу.)
Запис про прийняте рішення щодо початку процедури припинення Львівської митниці ДФС внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.11.2019.
Суд встановив, що лише 24.03.2020 наказом ДФС України №14-рг "Про внесення змін до деяких наказів ДФС", внесено зміни до наказу від 25.11.2019 №30-рг, замінивши слова "три місяці" словами "шість місяців" в пункті 4 вказаного наказу. Тобто, в період з 01.03.2020 по 24.03.2020 строк проведення реорганізації Львівської митниці ДФС не був продовжений, відтак дії по виконанню плану заходів, пов'язаних з реорганізацією Львівської митниці ДФС, вчинялись у цей період з порушенням строку.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 14.11.2019 проведена державна реєстрація юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 (зі змінами і доповненнями) затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок №1074). Вказаний Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
Відповідно до пунктів 4, 5 та 6 Порядку №1074 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
Пунктом 12 Порядку №1074 передбачено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється. Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної митної служби" від 04.12.2019 №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України", функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1074 акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов'язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.
Отже, повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00.00 год. 08.12.2019.
У ході розгляду справи суд встановив, що на момент початку здійснення діяльності Галицькою митницею Держмитслужби в цьому органі були затверджені структура, штатний розпис та кошторис видатків на його утримання.
Як видно зі змісту Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року №858, внаслідок реорганізації до Галицької митниці Держмитслужби, крім Львівської митниці ДФС, було приєднано Івано-Франківську митницю ДФС та Тернопільську митницю ДФС.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент попередження позивача про наступне вивільнення у Галицькій митниці Держмитслужби були вакантними 175 посад категорії «В».
На момент винесення наказу про звільнення позивача у Галицькій митниці Держмитслужби були вакантними 160 посад категорії «В».
Доказів того, що в процесі реорганізації Львівської митниці ДФС у Галицьку митницю ДМС мало місце скорочення чисельності і штату відповідачем не подано.
Як встановлено судом, Львівська митниця ДФС реорганізується шляхом приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. За своєю суттю приєднання - це така форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, яка продовжує існувати далі, але вже в більшому масштабі. При цьому реорганізовані юридичні особи припиняють своє існування, а їх права та обов'язки переходять до юридичної особи, до якої вони приєдналися.
Як наслідок, в процесі реорганізації юридичної особи виникають правовідносини, пов'язані з припиненням трудових договорів з працівниками. В цьому контексті в роботодавця виникає обов'язок чіткого дотримання законодавства про працю, в частині дотримання трудових прав працівників.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 та ч.4 ст.40 КЗпП України (в редакції, яка діяла на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС та звільнення позивача з займаної посади) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 вказаної статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої вказаної статті, а також особливості застосування до них положень частини другої вказаної статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 вказаного Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
Отже, вказана норма КЗпП України визначає загальний порядок припинення трудового договору з працівником з ініціативи власника, у разі проведення реорганізації юридичної особи.
Спеціальним Законом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, є Закон України "Про державну службу".
Статтею 83 Закону України "Про державну службу" (в редакції, яка діяла на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС та на момент звільнення позивача з займаної посади) визначені підстави для припинення державної служби. Зокрема, державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87--1 вказаного Закону) (п.4 ч.1 ст. 83 Закону).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Станом на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС Закон України "Про державну службу" не передбачав особливостей процедури звільнення державних службовців у зв'язку з реорганізацією державного органу. Тобто, на цей час діяли загальні норми щодо порядку припинення трудового договору з ініціативи власника у зв'язку з реорганізацією підприємства, установи, організації, що визначені КЗпП України.
Загальною нормою (ч.2 ст.40 КЗпП України) передбачено, що звільнення з підстав, зокрема, реорганізації підприємства, установи чи організації допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з ч.4 ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Відповідно до ч.1-3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Таким чином, на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС, законодавством був визначений обов'язок Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС попередити працівників про наступне звільнення не пізніше ніж за два місяці до звільнення. Оскільки таке заплановане звільнення працівників було масовим, відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", Комісія з реорганізації Львівської митниці ДФС мала довести до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Наказом Львівської митниці ДФС № 631 від 27.11.2019 затверджено план заходів, пов'язаних з реорганізацією Львівської митниці ДФС, в п.1 розділу ІІІ якого визначено здійснення заходів щодо переведення, звільнення працівників Львівської митниці ДФС, які належать до номенклатури посад начальника Львівської митниці ДФС, з дотриманням законодавства про працю. Зміни до вказаного плану заходів у цій частині на момент звільнення позивача не вносились.
Суд встановив, що наказ №666 від 21.12.2019 "Про попередження про наступне вивільнення" не реалізований.
Суд критично оцінює доводи відповідачів щодо поважності причин невиконання наказу №666 від 21.12.2019 "Про попередження про наступне вивільнення" у зв'язку з перебуванням з 23.12.2019 в стані тимчасової непрацездатності Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Лозинського О.Р. та перебуванням у відпустці відповідального за виконання вказаного наказу члена комісії Дацій Т.М .
Відповідно до п.16 Порядку №1074 у складі комісії з припинення органу виконавчої влади за рішенням голови комісії визначається заступник голови комісії - представник органу виконавчої влади, що припиняється, або утвореного органу виконавчої влади, або органу виконавчої влади, до якого переходять права та обов'язки органу виконавчої влади, що припиняється, який у разі відсутності голови комісії з припинення органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин виконує його обов'язки.
Тобто, діяльність державного органу та виконання ним повноважень не може залежати лише від можливості виконання своїх обов'язків керівником такого державного органу. Ба більше, на переконання суду, надання відпустки без збереження заробітної плати відповідальному за виконання плану заходів з реорганізації Львівської митниці ДФС не є поважною причиною для невиконання таких заходів, а свідчить про неналежне здійснення контролю за виконанням плану заходів керівниками відповідачів, що призвело до затягування процедури реорганізації Львівської митниці ДФС.
Аргументи представника відповідача щодо поважності причин невиконання наказу №666 від 21.12.2019 "Про попередження про наступне вивільнення" у зв'язку з перебуванням з 23.12.2019 в стані тимчасової непрацездатності Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Лозинського О.Р. та перебуванням у відпустці відповідального за виконання цього наказу члена комісії Дацій Т.М. є безпідставними з огляду на принцип наступності виконання обов'язків керівника його заступником та неналежний стан здійснення контролю за виконанням плану заходів керівниками відповідачів, наслідком чого стало порушення строків процедури реорганізації Львівської митниці ДФС.
Сторони не заперечують, що в результаті зазначених вище дій відповідальних осіб, позивач, не був попереджений про наступне вивільнення та йому не було запропоновано вакантні посади для переведення до новоствореного митного органу.
Законом України №378- IX від 12.12.2019 внесено зміни до Кодексу законів про працю України. Вказаним Законом ст.49-2 КЗпП України доповнено частиною шостою такого змісту: "вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:
про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;
у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 вказаного Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 вказаного Кодексу та положення частини другої вказаної статті;
не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень". Вказані зміни набрали чинності з 02.02.2020.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" з 13.02.2020 набрали чинності зміни до Закону України "Про державну службу", відповідно до яких частину 3 статті 87 Закону доповнено новим абзацом першим такого змісту:
"Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої вказаної статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення".
Таким чином, на момент звільнення позивача з займаної посади не було змінено підстав припинення державної служби (реорганізація державного органу), однак було запроваджено певні особливості щодо процедури звільнення державних службовців.
Зокрема, змінено строк попередження державного службовця про наступне звільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів), а також передбачений до вказаного часу обов'язок пропонувати вакантну посаду державному службовцю при звільненні у зв'язку з реорганізацією державного органу, змінено словами "може пропонувати державному службовцю будь яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)". Тобто, законом встановлено певну свободу дій керівника державного органу щодо надання пропозицій про переведення державних службовців до реорганізованого органу. Однак, на переконання суду, в кожному випадку надання таких пропозицій чи відмова у їх наданні має бути належним чином обґрунтовані.
Суд зазначає, що надання суб'єктом призначення або керівником державного органу пропозиції зайняття вакантної посади має наслідком переведення державного службовця на цю посаду, у разі його згоди на переведення.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про державну службу" державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:
1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення;
2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
В контексті вказаних норм Закону України "Про державну службу" суд зазначає, що передбачене в ст.87 вказаного Закону право (а не обов'язок) керівника державного органу пропонувати державному службовцю вакантну посаду, не може трактуватись як можливість прийняття рішення таким керівником на власний розсуд, без будь якого обґрунтування такого рішення. При переведенні державних службовців керівник державного органу в першу чергу оцінює професійну підготовку та компетентність державного службовця.
Іншими словами, при масовому звільненні працівників у зв'язку з реорганізацією державного органу, надання переваги одним працівникам у вигляді пропозиції зайняття вакантної посади у новоствореному державному органі повинно бути належно обґрунтоване, рівно ж як і відмова у наданні такої пропозиції іншим державним службовцям, за наявності вакантних посад у цьому державному органі. Тобто, така поведінка суб'єкта призначення або керівника державного органу не повинна викликати сумніви як у державних службовців так і сторонніх осіб у неупередженості такого керівника. В іншому випадку ці дії можна вважати дискримінаційними по відношенню до окремих державних службовців.
Судом встановлено, що позивач 17.12.2019 року звернувся із заявою до В.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби України, в якій просив перевести на рівнозначну посаду до Галицької митниці Держмитслужби України.
Галицька митниця Держмитслужба України листом від 13.01.2020 року за № 7.4-08-12/12/728, повідомила позивача про те, що на даний час проводиться робота щодо підбору особового складу Галицької митниці Держмитслужби України з числа працівників реорганізованих митниць Державної фіскальної служби України, а саме Івано - Франківської митниці ДФС, Львівської митниці ДФС та Тернопільської митниці ДФС. Наказом Державної фіскальної служби України від 25.11.2019 року за № 30 -рг визначено трьохмісячний термін проведення реорганізації митниць ДФС, з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. У листі також було повідомлено, що заява позивача буде врахована та додатково розглянута при заповненні вакантних посад Галицької митниці Держмитслужби, з врахуванням кваліфікаційних вимог та досвіду роботи, у термін визначений для проведення реорганізації митниць ДФС.
Відповідачами не надано доказів проведення перевірок рівня професійної підготовки чи професійної компетентності щодо переведених працівників, а також не надано доказів проведення такої перевірки відносно позивача.
Окрім того, відповідно до листа Галицької митниці ДМС від 27.04.2020 проінформовано, що за період з початку діяльності Галицької митниці ДМС по 22.04.2020 у Галицьку митницю ДМС призначено в порядку переведення з інших державних органів (без обов'язкового проведення конкурсу/) 863 працівники (грудень 2019- 863, січень 2020 - 13, лютий 2020 - 31, березень 2020 - 0, квітнень 2020 - 25). Також до листа долучено перелік вакантних посад категорії «В» Галицької митниці ДМС станом на 10.03.2020 (кількість 175 вакантних посад).
При вирішенні спору судом також встановлено, що посадовою особою ГУ Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування Львівської митниці ДФС за адресою: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Костюшка, буд.1, код ЄДРПОУ 39420875.
За результатами інспекційного відвідування 27.07.2020 складено акт №ЛВ13637/2007/АВ (далі - акт).
Згідно з Актом за результатами інспекційного відвідування виявлено порушення Львівською митницею ДФС вимог п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України, а саме керівництвом установи не забезпечено реалізацію свого права окремими працівниками на переведення в іншу установу, так як прийнято рішення про переведення лише вибіркових працівників у Галицьку митницю Держмитслужби, в яку реорганізовано Львівську митницю ДФС, без жодного на це обґрунтування та без визначених критеріїв відбору таких працівників, які продовжили свою роботу у новоствореній Галицькій митниці Держмитсужби. При цьому, частина працівників Львівської митниці ДФС звільнена відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" без обґрунтування такого рішення з повідомленням про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи, що не відповідало дійсності на момент такого повідомлення; ст.46 КЗпП України, ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.1 ст.83 КЗпП України, абз.6 п.2 розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України №100.
На підставі вищевказаного Акту 27.07.2020 винесено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ13637/2007/АВ/П, яким зобов'язано Львівську митницю ДФС в особі в.о. начальника Марченка О.С. усунути встановлені в акті порушення у строк до 07.08.2020.
Оскільки зміст спірного наказу не містить жодних обґрунтувань з приводу надання переваг звільненню перед переведенням по відношенню до позивача, у суду відсутні підстави вважати, що при прийнятті згаданого наказу було дотримано критерію обґрунтованості.
Щодо законності попередження про наступне вивільнення від 10.03.2020 року.
Згідно з п.4 наказу Державної фіскальної служби України №30-рг від 25.11.2019 року визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС - три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
В Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.11.2019 року внесено інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС.
Таким чином, реорганізація Львівської митниці ДФС повинна була закінчитись 28.02.2020 року.
Проте наказом Державної фіскальної служби України №14-рг від 24.03.2020 року було внесено зміни, зокрема, у п.4 наказу №30-рг від 25.11.2019 року - слова «три місяці» замінено словами «шість місяців».
Наведене вказує на те, що у проміжку між 28.02.2020 року до 24.03.2020 року дії, які спрямовані на реорганізацію Львівської митниці ДФС не можуть вважатись законними.
Оскільки позивача було попереджено про наступне вивільнення 10.03.2020 року, тобто у проміжку коли згідно наведених обставин не було законних підстав для вчинення дій щодо реорганізації Львівської митниці, суд вважає, що позивача не було попереджено про наступне вивільнення у порядку передбаченому положеннями ч.6 ст. 49-2 КЗпП України та ч.3 ст.87 Закону №889-VIII.
Враховуючи те, що під час звільнення позивача Львівською митницею ДФС було порушено порядок передбачений чинним законодавством, наказ від 13.04.2020 року № 101 «Про звільнення ОСОБА_1 » не відповідає критерію законності - п.1 ч.2 ст.2 КАС України.
Підсумовуючи викладене можна прийти до висновку, що наказ від 13.04.2020 року № 101 «Про звільнення ОСОБА_1 » (зі змінами згідно наказом від 15.04.2020 року №170-о та з урахуванням наказу від 27.04.2020 року №254-о"), не відповідає згаданим критеріям правомірності, а тому підлягає скасуванню.
Щодо наказу Львівської митниці ДФС від 15.04.2020 року №170-о, то таким внесено зміни до наказу від 13.04.2020 року № 101 «Про звільнення ОСОБА_1 » з підстав тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 в частині дати звільнення, відтак самостійних підстав для його скасування немає.
У відповідності до положень ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Також, враховуючи положення абзацу другого п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, згідно якого останнім днем роботи вважається день звільнення, позивача належить поновити з 28.04.2020 року.
Крім того, у відповідності до положень ч.2 ст.235 КЗпП України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
При цьому, у відповідності до підп. "з" п.1, п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, основою для визначення середнього заробітку є середньоденна (годинна) заробітна плата.
В матеріалах справи наявна довідка №13-70-05/38-334 від 01.07.2020 року зі змісту якої вбачається, що середньоденний розмір заробітної плати позивача становить 307 грн. 25 коп. з урахуванням податків та обов'язкових платежів, а середньомісячна - 6298 грн. 75 коп. також з урахуванням податків та обов'язкових платежів.
Визначаючи кількість днів, за які належить стягнути середній заробіток за вимушений прогул, судом враховано період з 28.04.2020 року по 28.12.2020 року та лист Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 року №1133/0/206-19. Така кількість днів становить 168.
З врахуванням викладеного, сума, які підлягає стягненню, дорівнює 51618 грн. (307 грн. 25 коп. (середньоденний розмір заробітної плати) * 168 (кількість днів вимушеного прогулу), за виключенням податків та обов'язкових платежів, а середньомісячна заробітна плата, становить 6298 грн.75 коп., теж за виключенням податків та обов'язкових платежів.
В матеріалах справи відсутні докази про наявність трудових відносин ОСОБА_1 із Галицькою митницею Держмитслужби. Тому саме з Львівської митниці ДФС слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача.
Враховуючи вищенаведене, позов в частині стягнення з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими в частині визнання протиправним та скасувати наказу Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 року №101-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (зі змінами згідно наказом від 15.04.2020 року №170-о та з урахуванням наказу від 27.04.2020 року №254-о»), поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС та стягнення з Львівської митниці ДФС середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.04.2020 року по день прийняття рішення. В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, рішення в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.371 КАС України.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", при зверненні з цим позовом до суду судовий збір не сплачував, тому судові витрати зі сторін стягувати не слід.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 № 101-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (зі змінами згідно з наказом від 15.04.2020 року №170-о «Про внесення змін до наказу Львівської митниці ДФС»).
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС з 28.04.2020.
Стягнути з Львівської митниці ДФС (адреса: м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 51618,00 грн. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
В іншій частині у задоволені позову відмовити.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 6298,75 грн. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.01.2021 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна