30.12.2020 Справа №607/22713/20 Провадження № 1-кс/607/9399/2020 м.Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернопіль, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України,
28.12.2020 прокурор Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період доби з 19-ої години по 08 - му годину на строк 30 діб щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 42019211180000003 від 16.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_4 та дію покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: з'являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками, експертами у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивовано тим, що групою слідчих СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області та СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019211180000003 від 16.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 15, ст.190) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Статтею 16-2 Закону визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.З Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Так, у невстановлений час 2017-2018 років у мешканця міста Тернополя ОСОБА_4 , який був обізнаний із порядком отримання статусу інваліда війни, володів інформацією про те, що інвалідам війни виплачується одноразова грошова допомога, виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами державного бюджету, шляхом оформлення особам, які не мають підстав для отримання статусу інваліда війни, фіктивних груп інвалідності.
Задля реалізації свого злочинного наміру, у невстановлений час 2017-2018 років ОСОБА_4 вступив в злочинну змову з мешканцем міста Києва ОСОБА_7 , мешканцями міста Тернополя ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленими на даний час слідством особами, які також були обізнаними із порядком отримання статусу інваліда війни, володіли інформацією про те, що інвалідам війни виплачуються одноразова грошова допомога, та погодились на участь в заволодінні шляхом обману грошовими коштами державного бюджету, шляхом оформлення особам, які не мають підстав для отримання статусу інваліда війни, фіктивних груп інвалідності.
Згідно розподілу функцій кожного з учасників, ОСОБА_4 повинен був підшукувати осіб, учасників бойових дій, для оформлення відповідної групи інвалідності, отримувати від даних осіб усі необхідні документи про підтвердження перебування в зоні бойових дій, оформляти довіреність на себе для надання дозволу на здійснення дій щодо отримання та оформлення документів в органах, установах та організаціях, а також відкриття рахунків в банківських установах та отримання коштів. Зібрані документи ОСОБА_10 передавав ОСОБА_11 для подальшого відправлення через відділення «Нової пошти» в м. Київ ОСОБА_7 , який одержуючи документи учасників бойових дій, разом з невстановленими на даний час слідством особами, фальсифікували необхідні документи із медичних закладів, зокрема результати комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії, результати обстеження в інституті нейрохірургії ім. Академіка ОСОБА_12 , виписки з історії хвороби Київської міської клінічної лікарні №1, Київського клінічного міського госпіталя ветеранів війни, консультативні висновки ДУ Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМНУ. Після формування необхідного пакету документів, ОСОБА_13 направляв їх через відділення пошти у Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України для отримання витягу з протоколу Засідання ЦВЛК, який підтверджував би захворювання учасників бойових дій пов'язане із захистом батьківщини, а надалі на підставі вказаних документів особа - учасник бойових дій, направлявся на проходження огляду у медико-соціальну експертну комісію для встановлення групи інвалідності. Фальсифіковані документи ОСОБА_7 передавав за допомогою відділень «Нової пошти» ОСОБА_11 , який разом із ОСОБА_14 подавали вказані документи учасників бойових дій у МСЕК та забезпечували явку учасників бойових дій для проходження відповідного огляду. ОСОБА_9 , працюючи на посаді реєстратора медичного обласного МСЕК №1 у Тернопільській області, достовірно знаючи порядок призначення груп інвалідності безпосередньо учасникам бойових дій та тонкощі оформлення необхідних медичних документів для отримання таких груп, здійснювала супровід усіх медичних документів поданих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відносно учасників бойових дій та координувала їх подальші дії, які полягали в доставці на конкретну дату для проходження огляду та збір необхідних документів для отримання групи інвалідності.
Реалізовуючи злочинний умисел та домовленості з іншими учасниками групи, ОСОБА_10 впродовж 2018-2019 років поширював серед мешканців Тернопільської області, які є учасниками бойових дій, інформацію про те, що він може допомогти їм у вирішенні питання щодо отримання групи інвалідності та пенсійного забезпечення, яке виплачується інвалідам війни. При цьому ОСОБА_10 , з метою заволодіння грошовими коштами державного бюджету, через учасників бойових дій, не повідомляв інформацію про те, що відповідно до постанови КМУ №975 від 25.12.2013, особі, якій присвоєно статус інваліда війни, призначається одноразова грошова виплата в сумі 250 прожиткових мінімумів доходів громадян для осіб з III групою інвалідності.
В ході вчинення шахрайських дій ОСОБА_14 , спільно з ОСОБА_16 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 державі, в особі Міністерства оборони України, спричинено шкоду на загальну суму 6 831 495 грн., а також вчинено закінчений замах на заволодіння коштами державного бюджету на загальну суму 5 999 500 грн.
07.08.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
11.08.2020 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопаільської області щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло по місцю проживанню за адресою: АДРЕСА_1 у період з 19 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв., а також покладено на ОСОБА_4 передбачені ч.5 ст.194 КПК України обов'язки, зокрема : з'являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками, експертами у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Ухвалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2020 та 03.11.2020 термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України щодо ОСОБА_4 було продовжено до 03.11.2020 та 06.01.2021 відповідно, однак до цього строку завершити досудове розслідування неможливо, у зв'язку з чим було підготовлено та вручено підозрюваному ОСОБА_4 клопотання про продовження строку досудового розслідування цього кримінального провадження до шести місяців.
Прокурор вважає, що строк дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту та передбачених ч.5 ст.194 КПК України обов'язків, слід вчергове продовжити, оскільки заявлені стороною обвинувачення ризики, під час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшилися та органом досудового розслідування ще не здійснено всі заплановані слідчі та процесуальні дії. На думку прокурора, наявні достатні підстави вважати, що у разі непродовження строку тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом та строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Разом з цим, досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії ухвали про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки кримінальне провадження є особливо складним та вимагає проведення ряду слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження його обставин.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому, та просив його задовольнити. Подав копію ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2020 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019211180000003 від 16.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, до шести місяців.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 , з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4 , у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, однак просив виключити із переліку покладених на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - носіння електронного засобу контролю, а також скоригувати один із обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , а саме - період доби, протягом якого останньому має бути заборонено залишати своє житло, змінивши такий на період з 22-ої години до 06-ої години. В обґрунтування зазначених вимог посилається на те, що носіння електронного засобу контролю створює значні незручності у життєдіяльності ОСОБА_4 , а також просить врахувати, що останній здійснює догляд за тестем пенсійного віку ОСОБА_17 , який проживає в с.Вільшанка Зборівського району Тернопільської області. Враховуючи віддаленість зазначеного населеного пункту від місця проживання ОСОБА_4 , встановлений ухвалами суду період доби, протягом якого ОСОБА_4 заборонено залишати своє житло - з 19-ої години до 08-ої години, позбавляє можливості ОСОБА_4 належним чином виконувати свій обов'язок по догляду за особою похилого віку. На підтвердження такого клопотання подав копію документів щодо родинного зв'язку із ОСОБА_17 та пенсійне посвідчення останнього.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області та СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019211180000003 від 16 січня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
07.08.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, а саме в тому, що він підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене у особливо великих розмірах, та незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене у особливо великих розмірах.
11.08.2020 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопаільської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло по місцю проживанню за адресою: АДРЕСА_1 у період з 19 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв., а також покладено на ОСОБА_4 передбачені ч.5 ст.194 КПК України обов'язки, зокрема : з'являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками, експертами у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Ухвалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2020 та 03.11.2020 термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України щодо ОСОБА_4 було продовжено до 03.11.2020 та 06.01.2021 відповідно.
Крім того зі змісту ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2020 вбачається, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 було змінено один із обов'язків, покладених на нього згідно ч.5 ст.194 КПК України, в частині визначення території, за межі якої підозрюваному заборонено відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Згідно частини 6 статті 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частинами 3 та 5 цієї статті визначено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На переконання слідчого судді обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , відповіддю ДУ «Інститут нейрохірургії ім.. Акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» №1645/05 від 28.11.2019; медичними документами на підставі яких було встановлено групу інвалідності ОСОБА_35 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_28 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_37 , ОСОБА_33 , ОСОБА_32 , ОСОБА_31 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 ОСОБА_30 ; протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; виписками із руху коштів по банківських рахунках учасників АТО ОСОБА_35 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_28 , ОСОБА_47 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_37 , ОСОБА_33 , ОСОБА_32 , ОСОБА_48 , ОСОБА_38 , ОСОБА_49 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_50 , ОСОБА_45 , ОСОБА_51 . ОСОБА_52 ; протоколами проведених обшуків від 22.10.2019 та від 23.10.2019.
Слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження, а також враховує, що кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_4 передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що заявлені стороною обвинувачення під час обрання підозрюваному запобіжного заходу ризики продовжують існувати та не зменшилися, що є підставою для продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби.
Вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя враховує, що продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених на нього обов'язків не становить непропорційного порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування слідчий суддя зазначає таке.
Строк попередньої ухвали слідчого судді від 03.11.2020 про продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та дії покладених обов'язків, закінчується 06.01.2021.
Оскільки в судовому засіданні прокурором надано ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2020, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019211180000003 від 16.01.2019, до шести місяців, тому, наявні підстави для продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, строком на 30 діб.
Слідчий суддя, з огляду на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо виключення із переліку, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 - обов'язку носити електронний засіб контролю.
Поряд з цим слідчий суддя приймає до уваги доводи сторони захисту щодо наявності обґрунтованих підстав для зміни одного із обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , та приходить до висновку, що період доби, протягом якого ОСОБА_4 має бути заборонено залишати своє житло, слід встановити з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
У зв'язку з наведеним, клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на 30 днів.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22:00 години до 06:00 години.
Продовжити строк дії покладених на підозрюваного за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора та суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування із свідками, експертами у даному кримінальному провадженні;
5) носити електронний засіб контролю.
Строк дії даної ухвали встановити до 30.01.2021 року.
Копію ухвали для забезпечення контролю виконання надіслати Тернопільському ВП ГУНП України в Тернопільській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1