05.01.2021 Справа №607/22/21
номер провадження 1-кс/607/11/2021
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, із середньою освітою, працюючого торговим агентом в ТзОВ «Львівська пивна компанія», неодруженого, проживаючого по місцю реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -
Старший слідчий слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 12020210010002430 від 19 грудня 2020 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210010002430 від 19 грудня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.3 ст.289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині грудня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , який перебував в м. Тернопіль, виник злочинний намір, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, із заподіянням фізичних страждань та із застосуванням зброї.
Реалізуючи свій злочинний намір, 18 грудня 2020 року, близько 19.00 год., ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 , перебуваючи неподалік готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, 3А в м. Тернопіль, шляхом блокування умисно та примусово зупинили транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 , яким рухались ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, помістили ОСОБА_7 до транспортного засобу марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , де він був позбавлений можливості його залишити та в якому надягнули на руки спецзасіб «кайданки», а ОСОБА_8 , всупереч її волі, наказали залишатися в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 без можливості його залишити.
В подальшому, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 , марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 та марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 направилися до готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований по АДРЕСА_2 , де почали вимагати у ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 800000,00 доларів США із систематичним погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_8 , істотно обмеживши при цьому у праві пересування у місці, де вони не бажали перебувати.
Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, вищезазначені особи, діючи за попередньою змовою, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 разом із ОСОБА_7 , який був позбавлений можливості його залишити, направилися до спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернопіль, а ОСОБА_8 примусово залишилась в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний НОМЕР_6 поблизу готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де знаходилась близько до 00.00 год.- 01.00 год. 19 грудня 2020 року.
Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, вищезазначеними автомобілями направилися до моста над залізничною колією, що знаходиться неподалік торгово-розважального центру «Подоляни» за адресою: вул. Текстильна, 28Ч в
м. Тернопіль, де ОСОБА_7 наказали проти його волі пересісти в транспортний засіб марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 , де він був позбавлений можливості його залишити та знаходився близько п'яти годин.
В подальшому, вищезазначені особи, за попередньою змовою групою осіб, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, на транспортних засобах направилися до кар'єру, який знаходиться в с. Лозова Тернопільського району Тернопільської області, де, надівши на голову поліетиленовий пакет, продовжили вимагати у ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 800000,00 доларів США із систематичним нанесенням ударів по тілу, що супроводжувалися демонстрацією та використанням (здійсненням чотирьох пострілів) предмету, які потерпілий сприймав, як вогнепальну зброю, та погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_8 , істотно обмеживши при цьому у праві пересування у місці, де він не бажав перебувати.
В цей час, продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, пересадили ОСОБА_8 , яка знаходилась в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 поблизу готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, до транспортного засобу марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , де вона була позбавлена можливості його залишити, та, всупереч її волі, перевезена до номеру № НОМЕР_7 готелю «Версаль», що розташований за адресою: вул. Львівська, 34 в м. Тернопіль, де була істотно обмежена у праві пересування у місці та перебувала під наглядом близько до 07.00 год. 19 грудня 2020 року.
Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, вищезазначені особи, діючи за попередньою змовою, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 разом із ОСОБА_7 , який був позбавлений можливості залишити транспортний засіб, направилися до будівлі спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернопіль, де він знаходився близько до 06.30 год. 19 грудня 2020 року та був виявлений працівниками правоохоронних органів.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що в середині грудня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , який перебував в м. Тернопіль, виник злочинний намір, направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, поєднане із погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний намір, 18 грудня 2020 року, близько 19.00 год., ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо вимагання грошових коштів у ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 , перебуваючи неподалік готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, 3А в м. Тернопіль, шляхом блокування умисно та примусово зупинили транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 , яким рухались ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, помістили ОСОБА_7 до транспортного засобу марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , де він був позбавлений можливості його залишити та в якому надягнули на руки спецзасіб «кайданки», а ОСОБА_8 , всупереч її волі, наказали залишатися в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 .
В подальшому, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 , марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 та марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 направилися до готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований по АДРЕСА_2 , де почали вимагати у ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 800000,00 доларів США із систематичним погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_8 .
Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, вищезазначені особи, діючи за попередньою змовою, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 разом із ОСОБА_7 направилися до спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернопіль. Після цього, продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, вищезазначеними автомобілями направилися до моста над залізничною колією, що знаходиться неподалік торгово-розважального центру «Подоляни» за адресою: вул. Текстильна, 28Ч в м. Тернопіль, де ОСОБА_7 наказали пересісти в транспортний засіб марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 , де він був позбавлений можливості його залишити та знаходився близько п'яти годин.
В подальшому, вищезазначені особи, за попередньою змовою групою осіб, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, на транспортних засобах направилися до кар'єру, який знаходиться в с. Лозова Тернопільського району Тернопільської області, де, надівши на голову поліетиленовий пакет, продовжили вимагати у ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 800000,00 доларів США із систематичним нанесенням ударів по тілу, що супроводжувалися демонстрацією та використанням (здійсненням чотирьох пострілів) предмету, які потерпілий сприймав, як вогнепальну зброю, та погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_8 .
Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, вищезазначені особи, діючи за попередньою змовою, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 разом із ОСОБА_7 , який був позбавлений можливості залишити транспортний засіб, направилися до будівлі спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернопіль, де він знаходився близько до 06.30 год. 19 грудня 2020 року та був виявлений працівниками правоохоронних органів.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що в середині грудня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , який перебував в м. Тернопіль, виник злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами.
Реалізуючи свій злочинний намір, 18 грудня 2020 року, близько 19.00 год., ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_7 , усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 , перебуваючи неподалік готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, 3А в м. Тернопіль, шляхом блокування умисно та примусово зупинили транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 , яким рухались ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, помістили ОСОБА_7 до транспортного засобу марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , де він був позбавлений можливості його залишити та в якому надягнули на руки спецзасіб «кайданки», а ОСОБА_8 , всупереч її волі, наказали залишатися в транспортному засобі марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 без можливості його залишити.
В подальшому, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «INFINITI QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 , марки «HYUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_4 та, не маючи дозволу на право керування вказаним транспортним засобом і всупереч волі власника, не маючи, ні дійсного, ні уявного права на вказаний транспортний засіб, умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, незаконно заволодівши транспортним засобом марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 , направилися до готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, маючи таким чином реальну можливість користуватись викраденим, тобто керувати даним транспортним засобом (здійснювати рух на ньому).
Надалі, продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, близько до 00.00 год.- 01.00 год. 19 грудня 2020 року, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, пересадили ОСОБА_8 до транспортного засобу марки «SKODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , а транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_5 залишили поблизу готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований по вул. Шумська, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де він був виявлений працівниками правоохоронних органів.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень: незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, щодо двох осіб, за попередньою змовою групою осіб і таке, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань та із застосуванням зброї, передбачена ч. 2 ст. 146 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІI від 05 квітня 2001 року); вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинена за попередньою змовою групою осіб та з погрозою вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, передбачена ч. 2 ст. 189 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІI від 05 квітня 2001 року); незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб та предметом якого є транспортний засіб, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, передбачена ч. 3 ст. 289 КК України (в редакції Закону України № 875-IХ від 03 вересня 2020 року).
Таким чином, слідчий вважає, що у вчиненні зазначених кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тернопіль, українець, громадянин України, із середньою освітою, тимчасово не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, не адвокат, не депутат, раніше не судимий, якому 23 грудня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
04 січня 2021 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
З врахуванням наведеного, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних рішень, запобігання можливим спробам переховування від органу досудового розслідування, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення іншого кримінального правопорушення, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити. Прокурор зазначив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.3 ст.289 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 заперечив з приводу задоволення клопотання слідчого. Вважає, що пред'явлена підозра не є обґрунтованою, прокурором та слідчим не доведено належними та достатніми доказами наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. З врахуванням даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та реєстрації, на утриманні має матір ОСОБА_15 - особу з інвалідністю 2 групи, за якою здійснює догляд, має постійне місце роботи, відтак має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, а також те, що він раніше не судимий, не ухиляється від слідства та самостійно прибув до правоохоронного органу, захисник посилаючись на рішення ЄСПЛ «Манчіні проти Італії» просив застосувати, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак зазначив, якщо суд прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то просив визначити заставу у розмірі наближеному до мінімального.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.
Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010002430 від 19 грудня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
04 січня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, зокрема:
-заявою ОСОБА_7 від 19.12.2020 року про вчинення кримінального правопорушення;
- додатковими показами потерпілого ОСОБА_7 від 19.12.2020 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;
-додатковими показами потерпілої ОСОБА_8 від 19.12.2020 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;
-результатами проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_7 від 19.12.2020 року, якими підтверджено обставини вчинення кримінального правопорушення;
-результатами проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_8 від 19.12.2020 року, якими підтверджено обставини вчинення кримінального правопорушення;
-результатами пред'явлення потерпілому ОСОБА_7 особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_5 ;
-результатами пред'явлення потерпілому ОСОБА_7 особи для впізнання від 22.12.2020 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_14 ;
- результатами пред'явлення потерпілій ОСОБА_16 Саманті Інносент особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_11 ;
-результатами пред'явлення потерпілій ОСОБА_16 Саманті Інносент особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_10 ;
-результатами пред'явлення потерпілій ОСОБА_16 Саманті Інносент особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_5 ;
-результатами пред'явлення потерпілій ОСОБА_8 Інносент особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_9 ;
-показами свідка ОСОБА_17 від 19.12.2020 року, про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, в тому числі за ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб та предметом якого є транспортний засіб, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) застосовується судом як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому, слідчий суддя відмічає, що для виправдання кримінального переслідування щодо особи достатньо дотримати принципу «обґрунтованої підозри», який хоча і достатньо вимогливий, однак слабкіший за стандарт «поза розумним сумнівом», який вимагається для кримінального засудження. За практикою ЄСПЛ, розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 /підпункт с/ пункту 1/ Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення /рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що на даний момент, стороною обвинувачення надано достатньо доказів, котрі свідчать про причетність ОСОБА_5 до правопорушень, у вчиненні яких йому оголошено підозру.
Сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватися від органу досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, у тому числі шляхом впливу на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні; продовжити злочинну діяльність.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, є те, що в умовах дії угоди про безвізовий режим, укладеної між Україною та країнами Європейського союзу, дозволяє безперешкодно виїхати за межі України, ОСОБА_5 , розуміючи наслідки, які спричиненні його діями, і відповідно міру покарання, яку він може понести у зв'язку з цим, може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, шляхом виїзду за межі України або на територію України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тривалий час не повертатися до місця постійного проживання.
Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Обґрунтовуючи необхідність застосування підозрюваному виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати, і правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справах «Москаленко проти України», від 20.05.2010, «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.
Ризиком того, що ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, які на даний час проживають в м. Тернопіль та Тернопільській області, є те, що останній проживає у м. Тернопіль та має широке коло друзів та знайомих, він не перебуваючи під вартою, як особисто, так і через третіх осіб, може здійснювати вплив на вищевказаних осіб, з метою надання ними неправдивих показів або їх зміни щодо обставин вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище свідки, інші підозрювані та експерти ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може перешкоджання кримінальному провадженню, вчиняти нові злочини, продовжувати злочинну діяльність, є те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні не одного, а декількох кримінальних правопорушень.
Обґрунтованим є також ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Слід зазначити, що слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Наведені обставині в цілому, свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою.
Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя вважає безпідставним, оскільки характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.
Не є недоречними посилання захисника на рішення ЄСПЛ «Манчіні проти Італії» в даному випадку, оскільки в кожному конкретному випадку слідчий суддя, при обранні запобіжного заходу особі, враховує всі обставини провадження, дані про особу та наявність і вагомість ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В даному випадку врахувавши усі обставини справи слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заду у виді домашнього арешту, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним в ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що він має постійне місце проживання, а саме проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має постійне місце роботи, зокрема: працює в Тернопільській філії ТзОВ «Львівська пивна компанія» з 23 квітня 2019 року на посаді агента торговельного відділу збуту Тернопільської філії, за даними з місця роботи та ОСББ «Вишневецького, 12» характеризується позитивно, має на утриманні матір ОСОБА_15 , яка є особою з інвалідністю 2 групи, що свідчить про наявність сталих соціальних зв'язків.
Незважаючи на наявність у підозрюваного сталих соціальних зв'язків, позитивних характеристик, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути наведені ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.
Подані захисником медичні документи не свідчить про наявність у матері ОСОБА_5 - ОСОБА_15 захворювань, які б вказували на її безпорадний стан та необхідність у постійному сторонньому догляді.
Відтак на даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_5 під вартою.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
В судовому засіданні встановлено, що строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12020210010002430 від 19 грудня 2020 року закінчується 18 лютого 2021 року.
У зв'язку із наведеним, клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень зокрема: передбаченого ч.2 ст.146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, щодо двох осіб, за попередньою змовою групою осіб і таке, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань та із застосуванням зброї; передбаченого ч.2 ст.189 КК України - вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинена за попередньою змовою групою осіб та з погрозою вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, та передбаченого ч.3 ст.289 КК України, а саме - незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене за попередньою змовою групою осіб та предметом, якого є транспортний засіб, вартість якого у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно із п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стороною обвинувачення не доведено виключності випадку не визначати розмір застави ОСОБА_5 , а відтак на думку слідчого судді, визначений п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 зможе запобігти вищевказаним ризикам, а тому з огляду на наявність права визначення застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність її визначення ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні.
При цьому враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_5 , який раніше не притягувався до відповідальності, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, його молодий вік, сімейний та майновий стан, наявність міцних соціальних зв'язків, і те, що застосування ч.4 ст.183 КПК України є правом, а не обов'язком, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 , яке підтримане підозрюваним ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши підозрюваного ОСОБА_5 під варту негайно у залі суду.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227 000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_5 » у кримінальному провадженні №12020210010002430 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.01.2021 року.
У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
-носити електронний засіб контролю;
-з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
-утриматися від спілкування із потерпілими, свідками, та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 15 лютого 2021 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено і оголошено учасникам о 16.00 хв. 06.01.2021 року.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1