Справа № 191/1/21
Провадження № 1-кс/191/2/21
іменем України
04 січня 2021 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого- ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Синельникове клопотання слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянину України, не одруженому, освіта не повна середня, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021040390000009 від 02.01.2021 відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.
Підозрюваний був затриманий в порядку ст.208 КПК України 02 січня 2021 року о 17 год. 30 хв. та доставлений до зали суду під конвоєм.
Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розписка про вручення зазначених документів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 01.01.2021 приблизно о 23 годині 30 хвилин, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, прибув до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_8 , та достовірно знаючи, що на території домоволодіння знаходяться цінні речі, які він визначив їх об'єктом свого злочинного посягання, в цей же день о 23 год. 35 хв., реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення та звернення його на свою користь, впевнившись у тому, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, переліз через паркан та проник на територію вказаного вище домоволодіння, де шляхом вільного доступу, через незачинені на замок вхідні двері, проник до приміщення сараю, звідки діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно викрав велосипед «Україна» зеленого кольору та з викраденим майном залишив територію домоволодіння, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток.
Крім того, 02.01.2021 приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, прибув до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_8 , та реалізуючи свій раніше виниклий прямий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу через незачинену хвіртку проник на територію вказаного домоволодіння, потім через незачинені на замок вхідні двері проник до приміщення сараю, звідки умисно, з корисливих мотивів скориставшись тим, що на дворі нікого немає, покладаючись, що його злочинні дії не помічені оточуючими, за допомогою фізичної сили рук викотив транспортний засіб скутер «Сузукі» чорного кольору без реєстраційного номеру, який належить ОСОБА_8 , тим самим незаконно ним заволодів. Викраденим колісним транспортним засобом ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріального збитку.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення, та ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що залишаючись на свободі, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у зв'язку з тяжкістю вчинених ним кримінальних правопорушень, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відносно нього в Синельниківському міськрайонному суді розглядається обвинувальний акт за ознаками ч.3 ст.185 КК України, та в судове засідання обвинувачений не з'являється з невідомих причин. У зв'язку з цим виникають ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечувала та просила обрати її підзахисному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 працює, не має наміру уникати кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Суд, дослідивши надані докази та заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, приходить до наступного.
02.01.2020 за №12020140390000009 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.
В цей же день, 02.01.2021, про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень було повідомлено ОСОБА_5 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, підтверджується матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що тримання під вартою є найбільш суворим і винятковим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, коли інші запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
При обранні підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 вищезазначених кримінальних правопорушень є вагомими, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , є тяжкими та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до шести та восьми років відповідно, доказів щодо працевлаштування ОСОБА_5 суду не надано, крім того підозрюваний за місцем реєстрації не проживає, постійного місця проживання не має, в провадженні Синельниківського міськрайонного суду перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, що свідчить про те, що залишаючись на свободі, підозрюваний ОСОБА_5 може скоїти інше кримінальне правопорушення , а також переховуватися від органів досудового розслідування у зв'язку з тяжкістю вчинених ним кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, також слід обов'язково враховувати вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, керуючись ч.3 ст.183, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає можливим у даному кримінальному провадженні визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України , в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВСинельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків на строк шістдесят днів, тобто до 02 березня 2021 року.
Для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_5 визначити йому заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить 45 400 гривень.
У разі внесення підозрюваним визначеного розміру застави покласти на ОСОБА_5 виконання наступних обов'язків:
-прибувати до слідчого, прокурора або судді за кожним викликом;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає або зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала припиняє свою дію 03 березня 2021 року.
Підозрюваний звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.
Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Слідчий суддя: ОСОБА_1