Іменем України
28 грудня 2020 р. № 400/4488/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доВійськової частини № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення 401 209,56 грн.,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 05.04.2017 по 27.04.2019 у розмірі 3157,38 грн без застосування базового місяця січня 2008 року; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на її користь заборгованості з виплати індексації грошового забезпечення на період з 05.04.2017 по 27.04.2019 у розмірі 94780,27 грн; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з 01.03.2018 по 27.04.2019 без урахування 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року; стягнути з військової частини НОМЕР_1 заборгованість з виплати посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії за період з 05.04.2017 по 27.04.2019 у розмірі 11849 грн; стягнути заборгованість з виплати компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки у розмірі 8685,96 грн; стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з 28.04.2019 по 05.10.2020 у розмірі 285 894,33 грн; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та компенсації невикористаної додаткової відпустки при звільненні.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує на те, що, по-перше, відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 їй була нарахована та виплачена у не повному обсязі індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби з 05.04.2017 по 27.04.2019 в Збройних Силах України без застосування базового місяця січня 2008 року, в зв'язку із чим сума недоплаченої індексації становить 94780,27 гривень. Також, на переконання позивачки, відповідачем з 01.03.2018 по 27.04.2019 невірно розраховувались і виплачувались посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб без урахування мінімального порогу 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до п. 1 Примітки Додатку ! та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ №704. Невірне нарахування і виплата позивачу грошового забезпечення без урахування мінімального порогу 50 % розміру мінімальної заробітної плати призвело до невірного розрахунку і виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Обгрунтовуючи свою позицію відповідач зазначив у письмовому відзиві, що для проведення індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін, починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078. А отже, вимоги позивача щодо врахування базового місяця для перерахунку та виплати індексації - січень 2008 не відповідають дійсності та не обгрунтовані. Стосовно застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини з 29.01.2020, пункт 6 Постанови №103, яким внесені зміни, зокрема, до п. 4 Постанови №704, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано. Оскільки пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року № 1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми Закону є чинними, а тому при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням при виготовленні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення відповідач застосував норми Закону № 1774, оскільки Закон має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ. Оскільки при нарахуванні та виплаті належних позивачу при звільненні сум був відсутній спір щодо їх розміру, підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 117 КЗпП України наразі відсутні.
Ухвалою від 29.10.2020 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Суд розглянув справу 28.12.2020, відповідно до вимог ст.262 КАС України, без проведення судового засідання, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та Рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходила військову службу у Збройних Сил України у військовій частині № НОМЕР_1 з 05.04.2017 по 27.04.2019.
11.08.2020 на адресу військової частини № НОМЕР_1 направлено запит щодо нарахованого і виплаченого грошового забезпечення, індексації, компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
З наданої відповідачем відповіді від 14.08.2020 №11-7667 позивачка вбачає, що індексація грошового забезпечення їй нарахована та виплачена в значно менших розмірах, так як невірно визначений базовий місяць нарахування індексаціїї. З 01.03.2018 по 27.04.2019 невірно розраховувались і виплачувались посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб без урахування мінімального порогу 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до п. 1 Примітки Додатку ! та Примітки Додатку 14 до постанови КМУ №704. Невірне нарахування і виплата позивачу грошового забезпечення без урахування мінімального порогу 50 % розміру мінімальної заробітної плати призвело до невірного розрахунку і виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
1. Що стосується індексації грошового забезпечення, то суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до частин 3-5 статті 4 Закону, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З наведеного вбачається, що з огляду на пункт 5 Порядку № 1078 на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Слід зважати на те, що базовим вважається місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу).
Відтак, оскільки, виходячи з матеріалів справи, позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 з квітня 2017 року, а взагалі у ЗСУ з грудня 2015, то січень 2008 року ніяк не може бути базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення в даному випадку.
В цій частині позов задоволенню не підлягає.
2. Щодо врахування мінімального порогу 50 % розміру мінімальної заробітної плати, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, зважаючи на таке.
Постановою № 704 затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни (що передбачено пунктом 6 зазначеної постанови), внаслідок яких пункт 4 Постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Разом з тим, згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови КМУ № 704 «Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» (в редакції постанови КМУ № 1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до Примітки Додатку 14 «Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що на момент набрання чинності постановою КМУ №704 пункт 4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з пунктом 6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
В подальшому, пункт 6 постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18.
Проте, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 (далі Закон №1774-VIII) (який набрав чинності 01.01.2017 та є чинним на час розгляду справи), установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Оскільки Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ, застосуванню підлягають саме норми Закону.
Отже, згідно з Постановою КМУ №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина-розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 по справі №240/4946/18 (які викладені хоча й не у тотожних, але у схожих правовідносинах щодо проведення інших виплат), а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких: « 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом.
3. Щодо нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку, то в даному випадку застосування норм ст. 116-117 КЗпП України не мають місяця, оскільки суд не знайшов підстав в даному випадку для задоволення позову та порушення військовою частиною 9937 норм ст. 116 КЗпП України.
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) відмовити.
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 05.01.2021