Ухвала від 04.01.2021 по справі 923/1339/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04 січня 2021 року м.Херсон Справа № 923/1339/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглянувши справу за позовом: Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, м.Херсон

до Відповідача-1: Служба автомобільних доріг у Херсонській області м.Херсон

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експодор" м.Київ

про визнання недійсним договору № 1-ЕКС/20 від 22.10.2020р.

ВСТАНОВИВ:

16.12.2020 до суду надійшла позовна заява заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури, подана в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби України в Херсонській області до Служби автомобільних доріг у Херсонській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експодор" м.Київ про визнання недійсним договору № 1-ЕКС/20 від 22.10.2020р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу розподілено до розгляду судді Пінтеліній Т.Г.

Вирішуючи питання можливості відкриття провадження у справі у зв'язку зі зверненням Прокурора в інтересах держави в особі вказаного органу суд в ухвалі від 21.12.2020р. про залишення позовної заяви без руху зазначив наступне.

У якості державного органу, на який покладено обов'язки щодо конкретних функцій у спірних правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, Прокурором було зазначено Державну аудиторську службу України в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби України в Херсонській області.

Проте до позовної заяви не було додано Положення чи іншого подібного статутного документу, що регулює діяльність Управління Південного офісу Держаудитслужби України в Херсонській області, отже, суду неможливо було встановити, чи наділено Управління Південного офісу Держаудитслужби України в Херсонській області правом бути позивачем чи такі функції належать лише Державній аудиторській службі України.

28.12.2020р. з посиланням на виконання приписів ухвали від 21.12.2020р. про залишення позовної заяви без руху, від Херсонської місцевої прокуратури надійшов лист від 24.12.2020р. № 35-14947вих20 та інший варіант позовної заяви прокурора в інтересах держави, у якійпозивачем зазначено Південній офіс Держаудит служби м.Одеса, відповідачі зазначено та ж самі - Служба автомобільних доріг у Херсонській області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Експодор" м.Київ

Суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У ст. 53 ГПК України встан/овлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци перший - четвертий частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Отже, вищевикладені вимоги Закону встановлюють як право прокурора отримувати інформацію та витребувати від суб'єкта владних повноважень матеріали з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, так і зобов'язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Водночас 20.07.20р. оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:

- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).

Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), а саме:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:

- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

- Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

- Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом р о з у м н о г о строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

- Таким чином, покурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

- Частиа четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Як встановлено господарським судом, прокурором відповідно до вимог ст. 23 Закону "Про прокуратуру" було складено повідомлення від 24.11.2020р. № 15/2-937вих20, яке адресоване начальнику Управління Південного офісу Держаудитслужби у Херсонській області про виявлені прокурором порушення під час укладення договорів про надання послуг, витребувано інформацію про вжиття заходів та усунення порушень, та намір звернення до суду з позовом.

З наданих прокурором документів вбачається, що до Південного офісу Держаудитслужби м.Одеса (якого прокурор зазначив позивачем) прокурор не звертався, отже, позивачу не було надано розумних строків, які надають можливості відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, Південний офіс Держаудитслужби м.Одеса позбавлено можливості протягом розумного строку подати до суду позов або вчинити дії для виправлення ситуації, що не надає можливості суду підтвердити достатність підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби м.Одеса .

Судом враховується, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатись альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Суд в даному випадку також приймає до уваги висновки, викладені у п.54-п.56 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає , після усунення обставин, що були підставою для залишення повернення позову, повторному зверненню до суду .

З огляду на викладене, суд заявляє про те, що прокурор не усунув недоліків, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудит служби м.Одеса, до відповідачів - Служби автомобільних доріг у Херсонській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експодор" м.Київ - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 05.01.2021р. та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Додаток на 90 аркушах, у тому числі платіжне доручення про сплату судового збору 2102грн. від 14.12.2020р. № 2160.

Суддя Т.Г. Пінтеліна

Попередній документ
93999408
Наступний документ
93999410
Інформація про рішення:
№ рішення: 93999409
№ справи: 923/1339/20
Дата рішення: 04.01.2021
Дата публікації: 06.01.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Херсонської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.12.2020)
Дата надходження: 16.12.2020
Предмет позову: про визнання недійсним договору