Справа № 133/3081/18
Провадження № 22-ц/801/2002/2020
Категорія: 69
Головуючий у суді 1-ї інстанції Воронюк В. А.
Доповідач:Денишенко Т. О.
23 грудня 2020 рокуСправа № 133/3081/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах:
судді-доповідача Денишенко Т.О.,
суддів Рибчинського В.П., Голоти Л.О.,
за участі секретаря судового засідання Файчук Я. В., скаржниці, особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , її представника адвоката Адамчука П. Б., розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного про-вадження, у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апе-ляційного суду цивільну справу за заявою
ОСОБА_2 за участі заінтересованої особи Безіменської
сільської ради Козятинського району Вінницької області про встановлення
факту, що має юридичне значення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськра-йонного суду Вінницької області від 04 червня 2019 року, ухвалене у приміщенні су-ду в м. Козятині Вінницької області за головування судді Воронюк В. А., повний текст якого складений 07 червня 2019 року,
10 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернулася в Козятинський міськрайонний суд Вінницької області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мати заявниці ОСОБА_3 пе-ребувала на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня його смерті. Заява мотивована наступними обставинами. Після смерті ОСОБА_4 , який за життя мешкав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 , відкрилася спадщина на земельну частку ( пай ) площею 2,77 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж земельної частки в натурі ( на місцевості ), що перебувала у колективній власності КСГП «Нива» с. Молотківці Козятинського району Вінницької області. За життя ОСОБА_4 своїм майном не розпорядився, спадкоємців першої, другої черги спадкування за законом у нього не було. У відповідності до вимог статті 531 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини ) спадкоємицею за законом після смер-ті ОСОБА_4 була мати заявниці ОСОБА_3 , яка хворіла на вегето-судинну дисто-нію, перебувала на його утриманні та прийняла спадщину у відповідності до норм статей 548 - 549 ЦК УРСР ( редакції 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини ). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Звернувшись у Козятинську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, спадк-ове майно прийняла заявниця ОСОБА_2 . Оскільки мати за життя належним чином не оформила свої спадкові права на земельну частку ( пай ) після смерті у 2000 році ОСОБА_4 , заявниці необхідно підтвердити факт перебування ОСОБА_3 на утри-мання ОСОБА_4 у період з листопада 1999 року по день його смерті. Встановити цей факт у інший спосіб, аніж у судовому порядку неможливо. ОСОБА_2 просила суд задовольнити її вимогу.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 червня 2019 року заява ОСОБА_2 задоволена. Судом встановлений факт перебування ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше одного року на утриманні ОСОБА_4 до дня його смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02 жовтня 2020 року до суду надійшла апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції від 04 червня 2019 року, у якій зазначається про постановлення оскаржуваного рішення за неправильного за-стосування норм матеріального права, із суттєвими порушеннями норм процесуаль-ного права, внаслідок чого рішення є незаконним, необґрунтованим. Суд не повно з'я-сував усі фактичні обставини справи, не дав належної оцінки відсутності в її матеріа-лах відповідних доказів, не встановив кола спадкоємців після смерті ОСОБА_4 та роз-глянув справу без участі його дочки, яка є спадкоємицею першої черги. ОСОБА_1 просить скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 червня 2019 року, ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задово-ленні заяви про встановлення факту перебування на утриманні. Скаржниця зазначає, що їй випадково у 2019 році від представника товариства, яке обробляє земельні ді-лянки на території Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької об-ласті, стало відомо про наявність спадкового майна після смерті батька, яке склада-ється із земельної частки ( паю ) розміром 2,77 в умовних кадастрових гектара, належ-ної йому згідно сертифіката на право на земельну частку ( пай ) серії ВН № 0421507. 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася у Козятинський міськрайонний суд Він-ницької області з позовом про надання додаткового строку для подання заяви щодо прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 . У результаті отримання 03 жовтня 2019 року відзиву на власний позов Безіменської сільської ради Козятинського райо-ну Вінницької області скаржниці стало відомо про існування оскаржуваного тепер нею рішення суду від 04 червня 2019 року у справі № 133/3081/18, ухваленого за за-явою ОСОБА_2 в порядку окремого провадження. Завдяки такій інформації ОСОБА_5 довідалася, що чужі для неї та її батька люди, надавши суду неправдиві ві-домості, встановили факт перебування, нібито, ОСОБА_3 , проживаючої у с. Безі-менне, померлої у 2017 році, на утриманні ОСОБА_4 , проживаючого в с. Молотківці того ж Козятинського району Вінницької області, померлого у 2000 році, та незакон-но заволоділи його майном. Однак ОСОБА_2 не надала суду жодних належних, допустимих доказів перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_4 , який ніколи не виїздив із с. Молотківці, де постійно проживав, у с. Безіменне, він нікого не міг утримувати, оскільки сам потребував допомоги. За твердженням скаржниці свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дали суду неправдиві покази, за що мають бути притягнуті до відповідальності. Маючи доньку заявницю ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за життя не була одинокою особою, яка б потребувала утримання сторонньою особою. ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції її скаргу задоволити.
16 листопада 2020 року до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , де зазначається, що подана скарга необґрунтована, оскаржуване рішення законне, ухвалене за повного з'ясування обставин справи, з до-триманням норм процесуального та матеріального права. Про наявність у ОСОБА_4 доньки стало відомо лише коли вона звернулася в суд, тому на момент розгляду спра-ви за заявою ОСОБА_2 про вказану спадкоємицю відомостей не було. Також скаржниці необхідно буде довести прийняття нею спадщини, що є проблемним за нормами ЦК УРСР 1963 року, будь-яких відповідних дій вона для цього не зробила. Натомість факт перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_4 протягом двох років до дня його смерті підтверджується довідкою Безіменської сільської ради від 20 березня 2019 року № 141, показами у судовому засіданні свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволен-ня, а оскаржуване судове рішення від 04 червня 2019 року про встановлення факту утримання ОСОБА_4 у період до 2000 року ОСОБА_3 залишити без змін.
У судове засідання заявниця ОСОБА_2 , її представник адвокат Проніва Н. Р., представник заінтересованої особи Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької області не з'явилися. Справа призначалася до розгляду на 25 листопада 2020 року, 11.30 годину, але була розглядом відкладена за клопотанням адвоката Про-нівої Н. Р. у зв'язку з її участю у кримінальному провадженні в Козятинському міськ-районному суді Вінницької області. У дане судове засідання, призначене на 11.00 го-дину, заявниця та її представник не з'явилися з невідомих суду причин, хоча згідно трекінгу із сайту ПАТ «Укрпошта» повідомлення про дату, час і місце судового засі-дання вручене зазначеному учаснику справи 16 грудня 2020 року. На підставі норм статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу у відсутності ОСОБА_2 та її представника, представника заінтересованої особи.
У цей же день 23 грудня 2020 року в апеляційний суд об 11.16 годині надійшла заява адвоката Пронівої Н. Р. з клопотанням про повторне відкладення розгляду спра-ви через її участь у судовому засіданні Козятинського міськрайонного суду Вінниць-кої області. Однак це клопотання залишене апеляційним судом без розгляду як несво-єчасне, оскільки заявниця помилилася у часі, на який було призначене судове засідан-ня ( на 11.00 годину ), що доводиться матеріалами справи. У клопотанні ж йдеться про 11.30 годину, у зв'язку з чим воно надійшло в суд об 11.16 годині, тобто уже піс-ля постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про розгляд справи по суті апе-ляційного оскарження у відсутності учасників справи, котрі не з'явилися у судове за-сідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , її представника адвоката Адамчука П. Б., дослідивши матеріали справи, проаналізувавши в сукупності наявні в ній докази, пе-ревіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах до-водів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає безумовному задоволенню.
Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм про-цесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і запере-чень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, воно є помилковим, ухваленим без урахування у повному обсязі усіх фактичних, об'-єктивних обставин справи.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про встановлення факту перебування ОСОБА_9 на утриманні ОСОБА_4 не менше одного року до дня його смерті, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд першої інстанції виходив з того, що спадкоємців першої, другої черги спадкування за законом, за заповітом у ОСОБА_4 не було. Від-повідно до довідок Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької об-ласті від 20 березня 2019 року № 140, № 141 ОСОБА_3 дійсно фактично прий-няла спадщину у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 і розпорядилася май-ном померлого, вона перебувала на утриманні останнього протягом двох років до дня його смерті. Крім цього рішення суду обгрунтоване поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Колегія суддів апеляційного суду визнає висновки суду першої такими, що не є достатніми та об'єктивними для задоволення заяви ОСОБА_2 в порядку окремого провадження.
Оскаржуючи судове рішення від 04 червня 2019 року, ОСОБА_1 зазначає, що її батько ОСОБА_4 усе своє життя проживав та був зареєстрований у с. Молотківці Ко-зятинського району Вінницької області. ОСОБА_3 проживала та була зареєстро-вана по день своєї смерті у с. Безіменному. Жодних належних доказів щодо їхнього спільного проживання як подружжя за будь-якою з указаних адрес суду представлено не було. Також залишився недоведеним факт повного утримання ОСОБА_4 матері за-явниці ОСОБА_3 , надання ним постійної допомоги, яка була основним дже-релом засобів до існування утриманки.
Апеляційний суд погоджується з доводами скаржниці, оскільки вони є перекон-ливими, узгоджуються з фактичними обставинами, що мають місце у цій цивільній справі. У справі відсутні докази, які б в сукупності мали взаємний зв'язок, були на-лежними, допустимими, достатніми на доведення заявленої ОСОБА_2 вимоги.
Довідки Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 02 жовтня 2017 року № 474, від 30 січня 2019 року № 40 та № 41, від 20 березня 2019 року № 140 та 141 є суперечливими по суті викладених у них даних. Стосовно фак-тичного прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4 у 2000 році, то зазначене сільським головою викликає ряд об'єктивних запитань, на які суд узагалі не звернув уваги, зокрема, яку спадщину прийняла мати заявниці та яким чином, яким майном і як вона розпорядилася, чи отримувала кошти за використання земельної частки ( паю ) орендарем, як визначене сільською радою утримання ОСОБА_10 . ОСОБА_11 . У довідці сільської ради від 2017 року чітко вказано, що на день смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день його смерті, тобто станом на 2000 рік, ніхто не проживав та не був зареєстрований ( з інших осіб крім нього ) за цією адресою. Докази заявниці з порушених скаржницею питань, як зазначалося вище, в сукупності мали б мати взаємний зв'язок, бути належ-ними, допустимими, достатніми. Проте такі докази узагалі відсутні, що потягло ухва-лення безпідставного, незаконного судового рішення. Слід погодитися з доводами апеляційної скарги щодо відсутності за матеріалами справи будь-яких підстав ствер-джувати про утримання ОСОБА_3 , жительки с. Безіменного, жителем с. Молот-ківці ОСОБА_4 , розмір пенсії якого за період з 01 вересня 1999 року, тобто за рік до смерті, згідно довідки Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 31 липня 2018 року № 957/ 09-35/02 ( а. с. 7 ) помісяч-но становив 46,00 гривень.
Стосовно показань в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які зазначали про допомогу ОСОБА_4 матері заявниці, спільне проживання з останньою, то звертає на себе увагу формальність таких пояснень, їх неконкретність, ненадання їм в оскаржуваному рішенні жодної оцінки судом першої інстанції.
Ураховуючи наявність спадкоємиці першої черги померлого ОСОБА_4 його донь-ки, скаржниці ОСОБА_1 , те, що йдеться про спадкування майна, відповідні вимоги у порядку цивільного судочинства повинні розглядатися за правилами, передбачени-ми ЦПК України, у загальному позовному провадженні із залученням до участі у справі усіх заінтересованих осіб, тим більше спадкоємців за законом чи за заповітом у залежності від фактичних обставин справи.
Належить мати на увазі, що відповідно до частини сьомої статті 19 чинного ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наяв-ності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та ін-тересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи май-нових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивіль-них справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за ре-зультатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішен-ня повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: непо-вне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обста-вин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважа-ється неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає за-стосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За висновку апеляційного суду що незаконності оскаржуваного рішення суду пер-шої інстанції, спростування мотивів такого рішення скаржницею у поданій апеляцій-ній скарзі, є всі підстави для визнання оскаржуваного рішення ухваленим з порушен-ням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного ви-рішення справи.
Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 червня 2019 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 за участі заін-тересованої особи Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької об-ласті про встановлення факту, що має юридичне значення скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 04 січня 2021 року.
Суддя-доповідач Т. О. Денишенко
Судді В. П. Рибчинський
Л. О. Голота