Ухвала від 29.12.2020 по справі 607/22711/20

УХВАЛА

Іменем України

29.12.2020 Справа №607/22711/20 Провадження № 1-кс/607/9397/2020

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42019211180000003 від 16 січня 2020 року про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скородинці Чортківського району Тернопільської області, громадянина України, розлученого, із вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, інваліда 2 групи, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

28.12.2020 прокурор Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернуся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку домашнього арешту відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42019211180000003 від 16.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що СВ ТВП в Тернопільській області та СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні.

Так, прокурор зазначає, що у невстановлений час протягом 2017-2018 років у ОСОБА_6 , який був обізнаний з порядком отримання статусу інваліда війни, володів інформацією про те, що інвалідам війни виплачується одноразова грошова допомога, виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами державного бюджету шляхом оформлення особам, які не мають підстав для отримання статусу інваліда війни, фіктивних груп інвалідності.

Задля реалізації свого злочинного наміру у невстановлений час протягом 2017-2018 років ОСОБА_6 вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та невстановленими на даний час слідством особами, які також були обізнаними із порядком отримання статусу інваліда війни, володіли інформацією про те, що інвалідам війни виплачуються одноразова грошова допомога, та погодились на участь в заволодінні шляхом обману грошовими коштами державного бюджету шляхом оформлення особам, які не мають підстав для отримання статусу інваліда війни, фіктивних груп інвалідності.

Згідно з розподілом функцій кожного з учасників, ОСОБА_6 повинен був підшукувати осіб - учасників бойових дій для оформлення відповідної групи інвалідності, отримувати від даних осіб усі необхідні документи про підтвердження перебування в зоні бойових дій, оформляти довіреність на себе для надання дозволу на здійснення дій щодо отримання та оформлення документів в органах, установах та організаціях, а також відкриття рахунків в банківських установах та отримання коштів. Зібрані документи ОСОБА_6 передавав ОСОБА_4 для подальшого відправлення через відділення «Нової пошти» в м. Київ ОСОБА_7 , який, одержуючи документи учасників бойових дій, разом з невстановленими на даний час слідством особами фальсифікували необхідні документи із медичних закладів, зокрема результати комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії, результати обстеження в інституті нейрохірургії ім. Академіка ОСОБА_9 , виписки з історії хвороби Київської міської клінічної лікарні № 1, Київського клінічного міського госпіталю ветеранів війни, консультативні висновки ДУ Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМНУ. Після формування необхідного пакету документів ОСОБА_7 направляв їх через відділення пошти у Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України для отримання витягу з протоколу Засідання ЦВЛК, який підтверджував би захворювання учасників бойових дій, пов'язане із захистом Батьківщини, а надалі на підставі вказаних документів особа - учасник бойових дій направлялася на проходження огляду у медико-соціальну експертну комісію для встановлення групи інвалідності. Фальсифіковані документи ОСОБА_7 передавав за допомогою відділень «Нова пошта» ОСОБА_4 , який разом із ОСОБА_6 подавали вказані документи учасників бойових дій у МСЕК та забезпечували явку учасників бойових дій для проходження відповідного огляду. ОСОБА_8 , працюючи на посаді реєстратора медичного обласного МСЕК № 1 у Тернопільській області, достовірно знаючи порядок призначення груп інвалідності безпосередньо учасникам бойових дій та тонкощі оформлення необхідних медичних документів для отримання таких груп, здійснювала супровід усіх медичних документів, поданих ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відносно учасників бойових дій та координувала їх подальші дії, які полягали в доставці осіб на конкретну дату для проходження огляду та збір необхідних документів для отримання групи інвалідності.

Реалізовуючи злочинний умисел та домовленості з іншими учасниками групи, ОСОБА_6 впродовж 2018-2019 років поширював серед мешканців Тернопільської області, які є учасниками бойових дій, інформацію про те, що він може допомогти їм у вирішенні питання щодо отримання групи інвалідності та пенсійного забезпечення, яке виплачується інвалідам війни. При цьому ОСОБА_6 з метою заволодіння грошовими коштами державного бюджету через учасників бойових дій, не повідомляв інформацію про те, що відповідно до постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 особі, якій присвоєно статус інваліда війни, призначається одноразова грошова виплата в сумі 250 прожиткових мінімумів доходів громадян для осіб з ІІІ групою інвалідності.

В ході вчинення шахрайських дій ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 державі, в особі Міністерства оборони України, спричинено шкоду на загальну суму 6831495 грн, а також вчинено закінчений замах на заволодіння коштами державного бюджету на загальну суму 5999500 грн.

Прокурор вважає, що у кримінальному провадженні № 42019211180000003 від 16.01.2020 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Ухвалою слідчого судді від 11.08.2020 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 19 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. та покладено на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.

Ухвалами слідчого судді від 05.10.2020 та 04.11.2020 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді від 29.12.2020 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до шести місяців.

Прокурор зазначає, що внаслідок особливої складності даного кримінального провадження завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу не є можливим.

Також в обґрунтування необхідності продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту прокурор у клопотанні виклав обставини про існування ризиків, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу і які не зменшилися, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких підстав прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання в період доби з 19 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. строком на 30 днів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що на даний час у кримінальному провадженні ще проводяться експертизи, а тому досудове розслідування триває. Вказав, що якщо підозрюваний має необхідність з поважних причин відлучитися з місця проживання, він може звернутися за дозволом до слідчого чи прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що ОСОБА_4 позитивно характеризується, не порушує покладені на нього обов'язки, а тому відсутні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу. Також вказала, що ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи, а тому у нього виникає необхідність вночі поїхати до лікарні. Іноді підозрюваний потребує проходження стаціонарного обстеження, а також йому необхідно зробити томограму, проте це неможливо через електронний засіб контролю. Також підозрюваний доглядає за братом-інвалідом, однак не може здійснювати такий догляд належним чином через домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Додатково вказав, що часто перебуває на лікуванні у медичних закладах.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши зміст клопотання та матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку запобіжного заходу, а також документи, надані стороною захисту у судовому засіданні, слідчий суддя доходить такого висновку.

За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Тобто при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (ч. 3 ст. 199 КПК України).

Так, слідчий суддя встановив, що слідчим відділом Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області та слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019211180000003 від 16.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

07.08.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді від 11.08.2020 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 19 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. та покладено на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.

Ухвалами слідчого судді від 05.10.2020 та 04.11.2020 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: медичні документи про встановлення захворювання відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , протоколи допиту свідків; протокол про результати огляду і виїмки кореспонденції від 27.08.2019; протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.04.2019, 10.06.2019.

Крім цього, така обґрунтованість учасниками кримінального провадження у судовому засіданні визнавалась, не заперечувалась, а також не спростовувалась стороною захисту.

Також матеріалами клопотання та прокурором в судовому засіданні доведено існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.

Дійсно, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за який визначено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26 липня 2001 року), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. Так само підозрюваний може впливати на експертів, які ще не завершили проведення експертиз і висновки яких також матимуть доказове значення у цьому провадженні.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити дане кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення і, враховуючи, що останній не працює, з метою отримання коштів для проживання він може вчиняти нові корисливі правопорушення.

Разом з тим слідчий суддя вважає, що посилання прокурора на ризик, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неконкретизованим та формальним, так як прокурор не вказує, які конкретні дії може вчиняти підозрюваний з метою перешкодити даному кримінальному провадженню та не надає доказів на підтвердження цих обставин.

За таких підстав слідчий суддя доходить висновку, що зазначений ризик не є доведеним у судовому засіданні, а відтак не може покладатись в основу рішення про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу.

При цьому слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про запобіжний захід. Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, у цьому кримінальному провадженні призначено ряд судових почеркознавчих експертиз. Згідно з повідомленнями директора Тернопільського НДЕКЦ МВС України орієнтовний строк проведення вказаних експертиз встановлений у другій половині січня 2021 року.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, слідчий суддя вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж домашній арешт, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При цьому слідчий суддя враховує дані про соціальні зв'язки підозрюваного та інші обставини, які характеризують ОСОБА_4 , та вважає, що з урахуванням наведених вище факторів ці обставини не зменшують суттєво існуючих ризиків, які було встановлено слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та не є підставою для зміни ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу. Так само слідчий суддя відхиляє і доводи сторони захисту, що підозрюваний періодично проходить стаціонарне лікування та потребує проходження томографічного обстеження, так як доказів на підтвердження цих обставин слідчому судді надано не було.

Разом з тим слідчий суддя приймає до уваги стан здоров'я підозрюваного, який є інвалідом 2 групи, та доходить висновку, що період доби, протягом якого ОСОБА_4 має бути заборонено залишати своє житло, слід встановити з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., а також встановити виключення щодо заборони залишати житло при потребі відвідування медичних закладів.

Крім цього, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 177, 181, 194 ч. 5, 199, 205, 219 ч. 3, 290, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_17 про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42019211180000003 від 16 січня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на 30 (тридцять) днів.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за виключенням відвідування медичних закладів за необхідності).

Продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду, а у разі необхідності залишення місця проживання здійснювати з повідомленням слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками, експертами у даному кримінальному проваджені; носити електронний засіб контролю.

Дія ухвали закінчується 27 січня 2021 року о 23 годині 59 хвилин.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1

Попередній документ
93996635
Наступний документ
93996638
Інформація про рішення:
№ рішення: 93996637
№ справи: 607/22711/20
Дата рішення: 29.12.2020
Дата публікації: 13.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строку тримання особи під домашнім арештом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.12.2020)
Дата надходження: 28.12.2020
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАРЦИНОВСЬКА ІРИНА ВІКТОРІВНА
суддя-доповідач:
МАРЦИНОВСЬКА ІРИНА ВІКТОРІВНА