справа №2-а-56/10
Іменем України
01 лютого 2010 року Оболонський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Тітова М.Ю.
при секретарі - Івановій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на облік в Управлінні Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва, має другу групу інвалідності та є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Він має право на отримання державної пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Йому нараховується та виплачується ці виплати в набагато меншому розмірі, а тому просить зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити йому державну пенсію, пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю та щорічну допомогу на оздоровлення в розмірах передбачених ст.ст. 48, 50, 54 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Представники проти задоволення позову заперечували, просили у його задоволенні відмовити та застосувати строк позовної давності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва та Управлінні праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 - встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено підстави та умови призначення державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст. 53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивачу призначена та виплачувалася державна пенсія та додаткова пенсія у меншому розмірі ніж це передбачено вищевказаними нормами Закону, а саме в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», постановою Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.08 та №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.08.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07 року текст ст. 50 Закону викладено у такій редакції зокрема: «особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі: інвалідам 3 групи - 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність», а ст. 54 Закону: «У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по третій групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 положення даного розділу Закону визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони і інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивачу застосуванню підлягають положення ст.ст. 50, 54 Закону, а не положення постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.02, № 530 від 28.05.08 та №654 від 16.07.08.
При розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначаться мінімальний розмір пенсії за віком. Положення ч. З ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсій за віком, крім передбачених ч. 1 цієї статті.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін (ч. 1 ст. 100 КАС України).
Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, а суд не вбачає поважності причини пропуску такого строку, а тому позовні вимоги щодо перерахунку та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'я підлягають задоволенню в межах строку позовної давності, тобто з 04.11.08.
Крім того, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах зокрема інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат (чинна редакція).
Дія положення ст. 48 Закону зупинялася Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.05 та «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.06 відповідно на 2006 і 2007 роки.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.07 №6рп/2007 зупинення дії ст. 48 Закону пунктом 30 статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік) від 19.12.06 було визнано неконституційним.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (підпункт 11 пункту 28 розділ ІІ) ст. 48 Закону викладена у наступній редакції «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.08 №10рп/2008 рік пункт 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 №562 передбачено розмір щорічної допомоги на оздоровлення для інвалідів 1, 2 групи в розмірі 120 грн.
Проте, дана постанова суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при нарахуванні розміру щорічної допомоги на оздоровлення необхідно виходити з положень ст. 48 Закону, а не з положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.05 №562.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації повинно було нарахувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік з урахуванням того, допомога нараховувалася у травні місяці, в розмірі 120 грн., а за 2009 рік - в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, а суд не вбачає підстав поважності пропуску такого строку, а тому суд задовольняє частково позовні вимоги з урахуванням річного строку позовної давності.
З викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4 - 12, 86, 158 - 163 КАС України, -
Позов - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо не нарахування ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 04.11.08 протиправною.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації щодо не нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2009 рік протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 04.11.08.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2009 рік.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Оболонського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/ М.Ю. Тітов
З оригіналом згідно: Суддя___________
Секретар________