Справа № 635/3449/20
Провадження № 2/635/2041/2020
21 грудня 2020 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючий суддя О.М. Пілюгіна
за участю секретаря судового засідання Зуєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою,
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який діє на підставі ордеру серії ЛГ № 002640 від 03 серпня 2020 року,
представник позивача - ОСОБА_4 подав до суду позовну заяву та просить визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним 02 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, реєстр № 3924; припинити обтяження нерухомого майна та виключити з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис про його обтяження № 10438765 від 02 листопада 2010 року, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору іпотеки, посвідченого 02 листопада 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., реєстр № 3924.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02 листопада 2010 року ОСОБА_1 позичила у відповідача грошові кошти у розмірі 49700,00 гривень та зобов'язалась повернути вказані кошти з розстроченням у певному порядку та строки з кінцевим терміном не пізніше 02 листопада 2011 року. На підтвердження даного факту 02 листопада 2010 року між сторонами було укладено договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., реєстр № 3922. З метою забезпечення виконання зобов'язання за договором позики сторони уклали договір іпотеки від 02 листопада 2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., реєстр № 3924, відповідно до умов якого позивач передала в іпотеку відповідачу житловий будинок АДРЕСА_1 та у зв'язку з посвідченням цього договору накладено заборону відчуження зазначеного у договорі нерухомого майна до припинення дії іпотечного договору. Відповідно до п. 7 договору позики, виконання позичальником зобов'язань по поверненню позики може бути здійснено шляхом передання грошей представнику, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, про отримання грошей представником складаються розписки. Таким представником була ОСОБА_5 ОСОБА_1 справно повертала борг через ОСОБА_5 та повернувши 37475,00 гривень боргу, не могла повернути решту, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перестали виходити на зв'язок у зв'язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 12225,00 гривень. Крім того, відповідно до п.6 зазначеного договору позики за прострочення своїх зобов'язань позичальник повинен сплатити на користь позикодавця штраф (пеню) в розмірі 500,00 гривень за кожен день прострочення. Використовуючи зазначений пункт договору, а також положення ст. 625 ЦК України ОСОБА_2 продовжував уникати прийняття виконання зобов'язання з метою неодноразового звернення до судів з метою штучної непомірної компенсації боргу через стягнення штрафних санкцій у розмірах, що у 30-40 раз перевищували суму боргу, яка залишилася. Так, в червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування коштами в сумі - 859,02 гривень, трьох відсотків річних в сумі - 353,21 гривень, інфляційного збільшення боргу в сумі - 1861,71 гривень і неустойки в сумі - 153 000,00 гривень. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року у цивільній справі 635/6036/14-ц позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 проценти за користування коштами в сумі - 447,90 грн., три проценти річних в сумі - 179,40 грн., інфляційне збільшення боргу в сумі - 1295,86 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243,60 грн. В іншій частині позову - відмовлено. За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2016 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року в частині відмови у стягненні неустойки скасовано, ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 12225 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення неустойки відмовлено та рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 121,80 гривень. Втретє в лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом, який в подальшому уточнив та в остаточній редакції просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь проценти за користування коштами у період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року у сумі 9568,33 гривень, інфляційне збільшення суми боргу у період з липня 2014 року по січень 2016 року в сумі 15139,93 гривень, три проценти річних за період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в сумі 1370,96 гривень, неустойку за період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в сумі 265115,92 гривень, а всього суму у розмірі 291195,14 гривень та вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Протягом всього періоду, від моменту виникнення заборгованості та розгляду судами справ ОСОБА_1 намагалася повернути суму боргу та інші платежі відповідно до існуючих рішень судів, що набрали законної сили, проте ОСОБА_2 всіляко уникав, тому виникли правовідносини, що відповідали п. 2 ч. 1 ст. 537 ЦК України. ОСОБА_2 постійно ухилявся від прийняття виконання Договору, що явно порушувало права та обов'язки ОСОБА_1 . Таке ухилення спричиняло постійне збільшення заборгованості за рахунок процентів та неустойки та ризик звернення стягнення на предмет іпотеки, що є неприпустимим з урахуванням бажання ОСОБА_1 виконати Договір, тому 21 липня 2016 року ОСОБА_1 внесла на депозит приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. грошові кошти у розмірі 39884,08 гривень на виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 грудня 2013 року, рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 січня 2016 року, що підтверджується квитанцією приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. від 21 липня 2016 року № 6 та листом зазначеного нотаріуса від 21 липня 2016 року № 587/02-23 про повідомлення ОСОБА_2 про внесення грошової суми у депозит нотаріуса. Зазначена квитанція з відповідними поясненнями була врахована у рішенні Харківського районного суду Харківської області від 17.10.2016 року у цивільній справі 635/1921/16-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів, трьох процентів річних та неустойки за договором позики задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 суму процентів за договором позики від 02 листопада 2010 року в розмірі 4232,86 гривень, суму трьох процентів річних за договором позики від 02 листопада 2010 року в розмірі 613,93 гривень, суму інфляційного збільшення суми боргу за договором позики від 02 листопада 2010 року в розмірі 7579,50 гривень та суму штрафу за договором позики від 02 листопада 2010 року в розмірі 12225 гривень, а всього 24651,29 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати по оплаті судового збору у сумі 2897,39 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати по оплаті судового збору у сумі 14,59 гривень. Рішенням Апеляційний суд Харківської області від 18 січня 2017 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат по оплаті судового збору у сумі 2897,39 гривень змінено. Вирішено витрати по оплаті судового збору у сумі 2897,39 гривень компенсувати за рахунок держави, оскільки відповідно до посвідчення, виданого УСЗН Харківського району на ім'я ОСОБА_1 є особою, яка має право на пільги - встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни. В іншій частині рішення залишити без змін. Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині стягнення процентів, трьох процентів річних та неустойки за договором позики ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яка була задоволена частково. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування грошовими коштами у період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в розмірі 4 232,86 гривень неустойки в період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в розмірі 305 000 грн, розподілу судових витрат скасовано. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування грошовими коштами у період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в розмірі 4 232,86 грн та неустойки в період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в розмірі 305 000 грн. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 трьох процентів річних від простроченої суми в період з 10 червня 2014 року до 10 лютого 2016 року в розмірі 613,93 грн. та інфляційних втрат в період з липня 2014 року по січень 2016 року в розмірі 7 579,50 грн. залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2 830,69 грн. На сьогоднішній про трьох судових справах за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостей, штрафних санкцій, а саме: № 635/7607/13-ц, № 635/1607/13-ц, № 635/1921/16-ц, після набрання рішеннями законної сили Харківським районним судом Харківської області видавалися виконавчі листи, які зверталися ОСОБА_2 до примусового виконання і було відкрито 4 виконавчих провадження ВП № 44439762 (№635/7607/13-ц), ВП № 44439842 (№635/1607/13-ц), ВП № 54941447 (№635/1921/16-ц), ВП № 60251277(№635/1921/16-ц). Всі ці виконавчі провадження на сьогоднішній день закінчені. Заборгованість за договором позики від 02 листопада 2011 року ОСОБА_1 погашена у повному обсязі, тобто зобов'язання виконано у повному обсязі. ОСОБА_2 ігнорує визначений законом обов'язок звернутися до нотаріуса із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки, що змушує повивача звернутися до суду з вказаним позовом.
Представник позивача Черних І.О., який діє на підставі ордеру серії ЛГ № 002640 від 03 серпня 2020 року, в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідача ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд розглянув справу за його відсутності.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
02 листопада 2010 року між сторонами був укладений договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., реєстр № 3922, за умовами якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 49700 гривень, які ОСОБА_1 зобов'язалася повернути не пізніше 02 листопада 2011 року у порядку та в строки, встановлені вказаним договором, а саме - протягом зазначеного строку не пізніше 02 числа кожного місяця щомісячно у розмірі 1225 гривень (поточне повернення), остаточна сума повернення складає 36225 гривень, яку відповідач повинна повернути не пізніше 02 листопада 2011 року.
В той же день, 02 листопада 2010 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_1 за договором позики, укладеного між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малоховою Г.І. 02 листопада 2010 року, реєстр № 3922, відповідач ОСОБА_1 передала в іпотеку іпотекодержателю ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчений 02 листопада 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., реєстр № 3224.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківською області від 28 квітня 2014 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто суму боргу за договором позики від 02 листопада 2010 року з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 12270,82 гривень; 6920,08 гривень - проценти; 6000,00 гривень - штраф та судові витрати у сумі, 179,62 гривень.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто проценти за користування коштами в сумі - 447,90 грн.; 179,40 гривень - три проценти річних;1295,86 гривень - інфляційне збільшення боргу. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 січня 2016 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року в частині відмови у стягненні неустойки скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 12225,00гривень.
Постановою Верховного Суду України від 21 серпня 2019 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2017 року про стягнення процентів за користування грошовими коштами у період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в розмірі 4232,86гривень та неустойки в період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в розмірі 305000,00гривень, розподілу судових витрат скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування грошовими коштами у період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в розмірі 4232,86гривень та неустойки в період з 10 червня 2014 року по 10 лютого 2016 року в розмірі 305000,00гривень; рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2016 року та рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 трьох процентів річних від простроченої суми в період з 10 червня 2014 року до 10 лютого 2016 року в розмірі 613,93гривень та інфляційних втрат в період з липня 2014 року по січень 2016 року в розмірі 7579,50гривень залишено без змін; стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 2830,69гривень.
Також судом встановлено, що 21 липня 2016 року ОСОБА_1 внесла у депозит приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. грошові кошти у розмірі 39884,08гривень на виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 грудня 2013 року (справа №635/7607/13-ц), рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року (справа № 635/6036/14-ц), рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 січня 2016 року (справа № 635/6036/14-ц, що підтверджується квитанцією № 6 від 21 липня 2016 року, виданою приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Малаховою Г.І.
Відповідно до Інформації з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 212160880, сформованої 11 червня 2020 року житловий будинок АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20 листопада 1979 року Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, реєстр № 1-4917 належить ОСОБА_1 ; на підставі іпотечного договору, посвідченого 02 листопада 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., реєстр № 3924, на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями накладено обтяження - обтяжувач - ОСОБА_2 ..
Також в якості доказів суду надані: постанова старшого державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 11 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 44439762 за виконавчим листом № 635/7607/13-ц, виданого 04 серпня 2014 року Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 12270,82гривень; постанова старшого державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 54941447 за виконавчим листом № 635/1921/16-ц, виданим 20 лютого 2017 року Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми процентів за договором позики від 02 листопада 2010 року у розмірі 4232,86гривень, суму трьох процентів річних - 7579,50гривннь, суми штрафу у розмірі 12225,00гривень; постанова старшого державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 60251277 за виконавчим листом 635/1921/16-ц, виданим 18 вересня 2019 року Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 7579,50гривень; постанова старшого державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 11 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 44439842 за виконавчим листом № 635/1607/13-ц, виданим 04 серпня 2014 року Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 6920,08 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» -іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд, оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання позивача перед відповідачем за договором позики припинено його виконанням, тому іпотека, що застосована на забезпечення виконання такого зобов'язання також припиняється, а відповідач ухиляється від виконання обов'язку звернутися до нотаріуса із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки, тому суд визнає припиненою іпотеку за договором іпотеки, що укладений 02 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, реєстр № 3924.
Визнання іпотеки припиненою є підставою для припинення обтяження нерухомого майна та виключення з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запису про його обтяження.
Враховуючи викладені обставини, суд, повністю задовольняє заявлені позивачем вимоги, питання про судові витрати вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 598,599 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд,
позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним 02 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною, реєстр № 3924.
Припинити обтяження нерухомого майна та виключити з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис про його обтяження № 10438765 від 02 листопада 2010 року, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору іпотеки, посвідченого 02 листопада 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., реєстр № 3924.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 15 серпня 1998 року Харківським РВ УМВС України в Харківській області, місце проживання: місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 02 січня 2018 року, орган, що видав: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 30 грудня 2020 року
СУДДЯ О.М. Пілюгіна