Постанова від 31.12.2020 по справі 2-1210/2011

Справа № 2-1210/2011 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.

Провадження № 22-ц/811/2714/20 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія: 47

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.

секретаря: Івасюти М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Бурка В.В.» на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

у березні 2017 року Фермерське господарство «Бурка В.В.» звернулося до суду із заявою про перегляд ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 28 вересня 2011 року за нововиявленими обставинами.

В обгрунтування заяви покликається на те, що 16 березня 2017 року з постанови Верховного Суду України від 01 березня 2017 року, йому стало відомо, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями судів, може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя. Стверджує, що ці обставини не були відомі ні йому, ні суду при постановленні ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 28 вересня 2011 року, а відтак є нововиявленими і такими, що спростовують факти, які були покладені в основу ухвали суду, зокрема, що оскарження судових рішень, дій чи бездіяльності суддів щодо розгляду справи в порядку, не передбаченому діючим законодавством не допускається. Зазначає, що позовна заява Фермерського господарства «Бурка В.В.» не розглянута по суті судами, в результаті чого він позбавлений доступу до правосуддя, що порушує гарантовані ст.ст. 55,56 Конституції України права. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, якими стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України 1600.00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди в результаті протиправних дій судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2019 року провадження у справі за заявою ФГ «Бурка В.В.» про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення - закрито.

Ухвалу суду оскаржило Фермерське господарство «Бурка В.В.», в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для розгляду справи, з недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт покликається на те, що судом не зазначено норму права, на підставі якої суд дійшов висновку про те, що ухвала суду про відмову у відкритті провадження не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи. Зазначає, що ст. 255 ЦПК України не передбачено підстав для закриття провадження у справі за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. На думку апелянта відмова у прийняті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, як не може бути обмежене. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Закриваючи провадження у справі за заявою ФГ «Бурка В.В.» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 28.09.2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що перегляду за нововиявленими обставинами підлягають рішення, постанови або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, і які набрали законної сили, і оскільки ухвала про відмову у відкритті провадження у справі не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи, така не підлягає перегляду за нововивченими обставинами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з роз'ясненнями п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», якою роз'яснено норми ЦПК України в редакції до 15.12.2017 року,відповідно до ч.1 ст. 361 ЦПК України у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ. У зв'язку із цим такому перегляду підлягають рішення суду першої інстанції ( у тому числі заочне чи додаткове рішення), ухвалене за будь - яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення було змінене або ухвалене нове рішення. Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду;видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду. Ухвали суду першої, апеляційної та касаційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими скасовано судове рішення і направлено справу на новий розгляд, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження, не є ухвалами, якими закінчено розгляд справи, тому вони не можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Тобто, відповідно до зазначених вимог, за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті лише рішення, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції, якими закінчено розгляд справи та якими судове рішення було змінено або ухвалено нове судове рішення.

Враховуючи заяву ФГ «Бурка В.В.» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 28 вересня 2011 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою ФГ «Бурка В.В.» про стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди, яка, як вірно зазначив суд першої інстанції, не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі за заявою ФГ «Бурка В.В.» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 28.09.2011 року.

Крім цього, стаття 424 ЦПК України передбачає строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами може бути подана 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу , - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ «Бурка В.В.» звернулося із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 28.09.2011 року, яка набрала законної сили 13.12.2011 року, лише 30.03.2017 року, тобто, з пропуском строку, який відповідно до ч. 3 ст. 424 ЦПК України є присічним і поновленню не підлягає, що виключає можливість перегляду ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 28.09.2011 року за нововиявленими обставинами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» - залишити без задоволення.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Постанова складена 31.12.2020 року.

Головуючий: Шеремета Н. О.

Судді: Крайник Н.П.

Цяцяк Р.П.

Попередній документ
93978951
Наступний документ
93978953
Інформація про рішення:
№ рішення: 93978952
№ справи: 2-1210/2011
Дата рішення: 31.12.2020
Дата публікації: 04.01.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Львівський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них
Розклад засідань:
21.12.2020 16:45 Львівський апеляційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШЕРЕМЕТА Н О
суддя-доповідач:
ШЕРЕМЕТА Н О
відповідач:
Державна казначейська служба України
заявник:
ФГ "Бурка В.В."
суддя-учасник колегії:
КРАЙНИК Н П
ЦЯЦЯК Р П