Справа № 2-1799/09 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 22-ц/811/3576/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
Категорія: 39
21 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретар Матяш С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» - Остапченко О.В. на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 27 вересня 2019 року в складі судді Юрків О.Р. у справі за заявою представника ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» Остапченко О.В. про заміну стягувача у справі №2-1799/09,-
Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» Остапченко О.В. звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у справі №2-1799/09 із ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника ТзОВ ФК «Веста». Заяву мотивував тим, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 09.07.2009 року вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь АКБ «Форум» заборгованості за кредитним договором в розмірі 467622 доларів США 98 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 3600 696 грн. 95 коп.
26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТзОВ ФК «Веста» укладено договір про відступлення права вимоги №0002/19/5, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТзОВ ФК «Веста», а ТзОВ ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі договором №0036/08/6.10-ZNv.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2019 року в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Веста» Остапченко О.В. відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив представник ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» - Остапченко О.В., подавши апеляційну скаргу.
Вважає, що ухвала підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТА» від 06 серпня 2019 р. прийнято рішення про перейменування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»».
Відомості про перейменування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТА» на ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
09.07.2009 року Галицький районний суд м. Львова ухвалив рішення по справі № 2- 1799/09 про стягнення з боржників (відповідачів), якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» заборгованості за кредитним договором № 0036/08/6.10-ZNv.
26.03.2019 року між ПАТ «БАНК ФОРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ВЕСТА» було укладено Договір, про відступлення прав вимоги № 0002/19/5, відповідно до якого ПАТ «БАНК ФОРУМ» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТА», а ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 0036/08/6.10-ZNv.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є видом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим ром проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
З наведено вище вбачається, що в рамках заявлених вимог ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про заміну стягувача його правонаступником на завершальній стадії судового провадження і примусового виконання судового рішення Галицького районного суду м. Львова у даній справі від 09.07.2009р., із врахуванням укладеного договору про відступлення права вимоги, заміна стягувача без відкритого виконавчого провадження не суперечить ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 442 ЦПК України.
Враховуючи те, що у даній справі стягувачем є ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (так як первісному стягувачу було видано виконавчий лист №2-1799/09 (ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження»)), заміна стягувача є необхідною умовою для виконання рішення Галицького районного суду м. Львова у даній справі від 09.07.2009р.
Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 27 вересня 2019 року та замінити вибулого стягувача ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника - ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
У судове засідання 18 грудня 2020 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи сторони у цій справі не з'явилися, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах,апеляційний суд визнав неповажною причину неявки у дане судове засідання ТзОВ «Фінансова компанія «Веста», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , і на підставі ст. ст. 371 - 372 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю сторін.
Згідно ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у справі, оскільки заявником не надано суду доказів відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Галицького районного суду м. Львова.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду зважаючи на наступне.
Матеріалами справи та судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09 липня 2009 року у справі № 2-1799/2009 вирішено позов задоволити. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь АКБ «Форум» заборгованості за кредитним договором в розмірі 467622 доларів США 98 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 3600 696 грн. 95 коп.
На виконання вказаного вище рішення Галицьким районним судом м.Львова 19 липня 2009 року видано виконавчий лист №2-1799/09 (а.с. 10-11).
26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТзОВ «Фінансова компанія Веста» укладено договір про відступлення права вимоги №0002/19/5, за умовами якого відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 0036/08/6.10-ZNv.
У поданій заяві ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» в порядку ст. 442 ЦПК України просила замінити стягувача ПАТ «Банк Форум» правонаступником ТзОВ «Фінансова компанія «Веста».
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Ноrnsbу V. Gгеесе) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відмовляючи в задоволенні заяви судом першої інстанції не враховано, що ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» зверталась саме із заявою про заміну стягувача, а не сторони у справі, яка узгоджується з вимогами ст. 442 ЦПК України та може відбуватись на будь-якій стадії процесу.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд першої інстанції, розглядаючи справу, повно і всебічно не з'ясував обставини справи, постановляючи оскаржену ухвалу необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про заміну стягувача, обмежившись лише посиланням на завершення розгляду справи та винесення рішення.
Відповідно до приписів п.4 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» про заміну стягувача скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ТзОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» задовольнити.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» - Остапченко О.В. - задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 27 вересня 2019 року - скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким заяву представника ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» Остапченко О.В. про заміну стягувача у справі №2-1799/09 - задовольнити.
Замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у справі №2-1799/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0036/08/6.10-ZNv.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено 21.12.2020 року.
Головуючий Ванівський О.М.
Судді Шеремета Н.О.
Цяцяка Р.П.