Справа № 308/4397/20
Закарпатський апеляційний суд
03.12.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/316/20, за апеляційною скаргою, яку подав захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 травня 2020 року задоволено клопотання прокурора Закарпатської області ОСОБА_7 й застосовано щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі (екстрадиційний арешт) строком на шістдесят днів, до вирішення Міністерством юстиції України питання про її видачу та фактичної передачі компетентним органам Чеської Республіки для відбування покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1, ч. 2 п. а, ч. 3 п. с ст. 283 Кримінального кодексу Чеської Республіки до 03.07.2020 включно.
З матеріалів за клопотанням убачається, що 07 травня 2020 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Закарпатської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі (екстрадиційний арешт) щодо ОСОБА_9 клопотання вбачається, що громадянка Чеської Республіки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розшукується правоохоронними органами Чеської Республіки для відбування покарання, яка, згідно вироку Обласного суду в місті Усті над Лабем - філія в місті Ліберець 11 жовтня 2018 року справа № 52 Т4/2017-2111 спільно з рішенням Вищого суду в Празі від 25 червня 2019 року, по справі № 11 То 20/2019-2467 засуджена до 5 (п'яти) років позбавлення волі за вчинення злочину - незаконного виготовлення та іншого поводження з наркотичними та психотропними і отруйними речовинами, відповідно до ст. 283, ч. 1 ч. 2 п.а) ч. 3 п.с) Акту № 40/2009 Кол., Кримінального кодексу Чеської Республіки. 02.12.2019 року головним судовим урядовцем Суду в Усті над Лабем винесено наказ № 52Т4/2017 про екстрадицію засудженої для відбування покарання у виді позбавлення волі. У клопотанні також вказується на те, що 01.04.2020 року в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України працівниками Рахівського відділення поліції Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, затримано громадянку Чеської Республіки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 04.04.2020 щодо затриманої ОСОБА_8 , у порядку ст. 583 КПК України застосовано тимчасовий арешт на 40 діб до надходження запиту про її видачу. Міністерством юстиції України отримано запит Міністерства юстиції Чеської Республіки від 28.04.2020 року про екстрадицію з України до Чеської Республіки для виконання вироку і видачу ОСОБА_12 для відбування покарання у виді позбавлення волі за вищевказані злочини. Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_13 , відповідно до ст. 587 КПК України, доручено прокуратурі Закарпатської області. Прокурор також зазначає, що ОСОБА_10 засуджена за злочинні діяння, які за законодавством України кваліфікуються за ч. 3 ст. 307 КК України і є екстрадиційними, оскільки, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк не менше 1 року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців, що строки давності притягнення до відповідальності за вказані діяння не закінчилися. У клопотанні також вказується на те, що на даний час ОСОБА_10 утримується в Закарпатській УВП № 9 відділу ДПтС України в Закарпатській області, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 584 КПК України, після отримання запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням центрального органу прокурор вносить клопотання про її екстрадиційний арешт до суду за місцем тримання особи під вартою, що правовідносини між Україною та Чеською Республікою врегульовані Європейською Конвенцією про видачу правопорушників 1957 року, відповідно до ст. 1 якої : «Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення». Забезпечення компетентними органами України виконання вимог вищезазначеної Конвенції стосовно видачі ОСОБА_12 можливо виконати лише в тому випадку, якщо судом щодо неї буде застосований екстрадиційний арешт. На підставі наведеного, прокурор просить застосувати до громадянки Чеської Республіки ОСОБА_8 ( ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) до вирішення Міністерством юстиції України питання про її видачу та фактичної передачі компетентним органам Чеської Республіки й упродовж екстрадиційного арешту утримувати її у Закарпатській УВП № 9 відділу ДПтС України в Закарпатській області.
В ухвалі слідчого судді вказується на те, що слідчим суддею встановлено, що у матеріалах за клопотанням наявні документи, що містять достатні дані про те, що громадянку Чеської Республіки ОСОБА_15 вироком Обласного суду в місті Усті над Лабем - філія в м. Ліберець від 11.10.2018 року засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, що засуджена перебуває у міжнародному розшуку, чим ухиляється від відбування покарання, за вчинення злочину, а саме: незаконного виготовлення та іншого поводження з наркотичними та психотропними і отруйними речовинами відповідно до ст. 283, ч. 1 ч. 2 п. а) ч. 3 п. с) КК Чеської Республіки, яке за законодавством України відповідає злочину передбаченому ч. 3 ст. 307 КК України ( відповідно до санкції передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років ). В ухвалі також вказується на те, що строки давності притягнення до відповідальності за вказане діяння не закінчилися. Доводи адвоката ОСОБА_16 про те, що затримана ОСОБА_17 , має будинок у м. Рахів і є можливість застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту, під час розгляду клопотання не знайшли свого документального підтвердження та не можуть бути прийняті до уваги слідчим суддею, а також не можуть бути взяті до уваги твердження затриманої громадянки Чеської Республіки ОСОБА_8 про те, що вона бажає проживати в Україні, оскільки до органів ДМС України із заявою про отримання статусу біженця або особи, яка потребує захисту в Україні, засуджена не зверталася, що підтвердила у судовому засіданні. З урахуванням викладених обставин, слідчий суддя вважав, що є достатні підстави для застосування щодо громадянки Чеської Республіки ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі (екстрадиційний арешт) строком на шістдесят днів, до вирішення Міністерством юстиції України питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі компетентним органам Чеської Республіки.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною і підлягає скасуванню. Зазначає, що підозрюваній не вручено клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу, а наявний у матеріалах справи акт про відмову від отримання клопотання від 07.05.2020 складений представником УВП № 9, що свідчить про намір вручити копію клопотання посадовою особою, яка не наділена відповідними процесуальними правами, окрім того, вказані дії проведені за відсутності захисника та перекладача, участь яких є обов'язкова. Також вказує на те, що розгляд клопотання проведено без виклику захисника, в тому числі і на вимогу затриманої, натомість судом залучено іншого захисника для проведення окремої процесуальної дії. Окрім того, вказує на те, що по даному провадженню відбулося 2 судові засідання, однак у матеріалах справи наявний тільки один журнал судового засідання та відсутній технічний носій, на якому зафіксовано судове провадження. Стверджує, що у прокурора ОСОБА_18 не було повноважень (постанова про призначення групи прокурорів). Просить ухвалу слідчого скасувати.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, затриманої ОСОБА_19 та її захисника, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При прийнятті рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб береться до уваги, що: вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; даних про поважність причин їх неявки та заяв чи клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день до апеляційного розгляду не надходило; прокурорка подала заяву про проведення апеляційного розгляду без її участі; відповідно до листа начальника ДУ «Закарпатська УВП № 9» з 30.10.2020 ОСОБА_13 не утримується в даній устані, оскільки вибула до СІЗО м. Києва для подальшої екстрадиції до Чеської Республіки.
Відповідно до ст. 584 КПК України, після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються: копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України; документи про громадянство особи; наявні матеріали екстрадиційної перевірки.
Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені державною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У разі якщо особа, щодо якої вирішується питання про тримання під вартою, не володіє державною мовою, їй забезпечується участь перекладача.
Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визначаються цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює особу, роз'яснює особі її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на видачу (екстрадицію), з'ясовує бажання особи скористатися цими правами, перевіряє добровільність надання особою згоди на її видачу (екстрадицію), відмови від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, усвідомлення особою правових наслідків такої згоди (відмови), перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників і постановляє ухвалу про: 1) застосування екстрадиційного арешту; 2) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту; 3) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту; 4) застосування екстрадиційного арешту та відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію); 5) відмову в застосуванні екстрадиційного арешту, якщо для його обрання немає підстав.
Копія ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду питання щодо затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), невідкладно направляється уповноваженому (центральному) органу України через відповідну обласну прокуратуру разом із копією письмової заяви особи про згоду на її видачу (екстрадицію).
При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, щодо якої застосовано екстрадиційний арешт, її захисником чи законним представником, прокурором, крім ухвал слідчого судді про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту, про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту, які оскарженню не підлягають.
Екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
У межах цього строку слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
За скаргою особи, до якої застосовано екстрадиційний арешт, або її захисника чи законного представника слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, не частіше одного разу на місяць перевіряє наявність підстав для звільнення особи з-під варти.
Звільнення особи з-під екстрадиційного арешту слідчим суддею не перешкоджає повторному його застосуванню з метою фактичної передачі особи іноземній державі на виконання рішення про видачу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Особа, до якої застосовано екстрадиційний арешт, має право до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію) подати на розгляд слідчого судді суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, письмову заяву про згоду на її видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Така заява підлягає невідкладному розгляду слідчим суддею у порядку, передбаченому частинами сьомою і восьмою цієї статті, за участю прокурора, особи, яка подала заяву, її захисника та, за потреби, перекладача.
Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання, яке подав прокурор Закарпатської області, про застосування щодо ОСОБА_19 екстрадиційного арешту, слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду вимоги вказаної вище норми права були дотримані.
Так, доданими до клопотання матеріалами підтверджено таке.
Громадянка Чеської Республіки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розшукується правоохоронними органами Чеської Республіки для відбування покарання, призначеного їй вироком Обласного суду в місті Усті над Лабем -філія в місті Ліберець 11 жовтня 2018 року (справа № 52 Т4/2017-2111) спільно з рішенням Вищого суду в Празі від 25 червня 2019 року, по справі №11 То 20/2019-2467, а саме, 5 (п'яти) років позбавлення волі за вчинення злочину - незаконного виготовлення та іншого поводження з наркотичними та психотропними і отруйними речовинами, передбаченого ст. 283, ч. 1 ч. 2 п.а) ч. 3 п. с) Акту № 40/2009 Кол., Кримінального кодексу Чеської Республіки.
02.12.2019 головним судовим урядовцем Суду в Усті над Лабем винесено наказ № 52Т4/2017 про екстрадицію засудженої для відбування покарання у виді позбавлення волі.
01.04.2020 в порядку ст. ст. 208, 582 КПК України працівниками Рахівського відділення поліції Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області затримано громадянку Чеської Республіки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 04.04.2020 стосовно затриманої ОСОБА_8 , в порядку ст. 583 КПК України застосовано тимчасовий арешт на 40 діб до надходження запиту про її видачу.
Міністерством юстиції України отримано запит Міністерства юстиції Чеської Республіки від 28.04.2020 про екстрадицію з України до Чеської Республіки для виконання вироку і видачу ОСОБА_12 для відбування покарання у виді позбавлення волі за вищевказані злочини.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_19 , відповідно до ст. 587 КПК України, доручено прокуратурі Закарпатської області.
ОСОБА_10 засуджена за злочинні діяння, які за законодавством України кваліфікуються за ч. 3 ст. 307 КК України і є екстрадиційними, оскільки, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк не менше 1 року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців.
Строки давності притягнення до відповідальності за вказані діяння не закінчилися.
Правовідносини між Україною та Чеською Республікою врегульовані Європейською Конвенцією про видачу правопорушників 1957 року, статтею 1 якої передбачено, що «Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення».
З огляду на наведене вище, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що є достатні підстави для застосування щодо громадянки Чеської Республіки ОСОБА_8 ( ОСОБА_14 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі (екстрадиційний арешт) строком на шістдесят днів, до вирішення Міністерством юстиції України питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі компетентним органам Чеської Республіки.
Погоджуючись з указаним висновком, апеляційний суд бере до уваги і те, що відповідно до законодавства України, злочин, за вчинення якого засуджено ОСОБА_20 , відповідає злочину, передбаченому ч. 3 ст. 307 КК України, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років.
При цьому, апеляційний суд вважає, що тримання під вартою (екстрадиційний арешт), є єдиним запобіжним заходом, який буде достатнім для запобігання можливим спробам переховування ОСОБА_21 ..
На підставі наведеного вище, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відхилив доводи адвоката ОСОБА_16 про те, що затримана ОСОБА_17 має будинок у м. Рахів, визнавши їх такими, що не свідчать про можливість застосування до ОСОБА_19 більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту. Погоджуючись з висновком слідчого судді в цій частині, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку тому факту, що доводи адвоката не є документально підтвердження, а відповідно, і не можуть бути прийняті до уваги слідчим суддею, судом.
Разом із тим, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку й не взяв до уваги твердження затриманої ОСОБА_8 про те, що вона бажає проживати в Україні, врахувавши те, що до органів ДМС України із заявою про отримання статусу біженця або особи, яка потребує захисту в Україні, ОСОБА_13 не зверталася, що підтвердила у судовому засіданні суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваній не вручено клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу, а наявний у матеріалах справи акт про відмову від отримання клопотання від 07.05.2020 складений представником УВП № 9, що свідчить про намір вручити копію клопотання посадовою особою, яка не наділена відповідними процесуальними правами, окрім того, вказані дії проведені за відсутності захисника та перекладача, участь яких є обов'язкова, - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, відхиляє як такі, що будь-яким чином не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційного арешту).
Як такі, що не впливають на висновки слідчого судді й не свідчать про будь-які істотні порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального законодавства під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_19 екстрадиційного арешту, апеляційний суд не приймає до уваги й доводи апеляційної скарги про те, що розгляд клопотання проведено без виклику захисника, в тому числі і на вимогу затриманої, натомість судом залучено іншого захисника для проведення окремої процесуальної дії.
Із вищенаведених підстав, як такі, що не впливають на висновки слідчого судді та не спростовують їх, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що по даному провадженню відбулося 2 судові засідання, однак у матеріалах справи наявний тільки один журнал судового засідання та відсутній технічний носій, на якому зафіксовано судове провадження.
При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що в прокурорки ОСОБА_18 не було повноважень (постанова про призначення групи прокурорів), апеляційний суд бере до уваги те, що як слідчим суддею у ході розгляду клопотання прокурора, так і в ході розгляду апеляційним судом апеляційної скарги захисника, не встановлено, що прокурорка ОСОБА_18 , яка являється працівницею Закарпатської обласної прокуратури, не має чи не мала права брати участь у даному судовому провадженні в якості прокурора. Тому, як такі, що жодним чином не впливають на висновки слідчого судді відхиляються і доводи апеляційної скарги в цій частині.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд бере до уваги і лист начальника ДУ «Закарпатська УВП № 9» про те, що 30.10.2020 ОСОБА_13 вибула до СІЗО м. Києва для подальшої екстрадиції до Чеської Республіки.
За таких обставин, апеляційний суд не приймає до уваги й надане адвокатом ОСОБА_22 зобов'язання гр. ОСОБА_23 про взяття ОСОБА_19 на особисту поруку. При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що статтею 584 КПК України не передбачено можливості застосування слідчим суддею, судом при розгляді клопотання про застосування екстрадиційного арешту менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі й особистої поруки чи домашнього арешту.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу - сторони обвинувачення чи захисту (прокурора, потерпілого, обвинуваченого чи його захисника) апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які б слугували безумовною підставою для скасування судового рішення, у тому числі й із призначенням нового судового розгляду клопотання у суді першої інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 584 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав захисник ОСОБА_24 - адвокат ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 травня 2020 року, якою щодо затриманої ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 липня 2020 року, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: