Справа № 202/7621/19
Провадження № 2/202/652/2020
30 грудня 2020 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Некрасової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.
В обґрунтування своїх позовних вимог банк зазначає, що відповідно до укладеного договору про споживчий кредит № 0436/21 від 24.05.2018 року відповідачу ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 55000 грн. строком на 48 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 23.05.2022 року. Відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені договором. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує. Станом на 04.11.2019 року заборгованість відповідача перед банком становить 81141,80 грн., яка, в свою чергу, складається з наступного: заборгованість за основним боргом у розмірі 50 918,34 грн., сума прострочених процентів за користування кредитом у розмірі 9598,64 грн., сума втрат від інфляції по простроченому основному боргу в розмірі 1 324,59 грн., сума втрат від інфляції по простроченим процентам у розмірі 491,90 грн., три проценти річних по простроченому основному боргу (ст. 625 ЦК України) в розмірі 1193,90 грн., три проценти річних по простроченим процентам у розмірі 311,07 грн., пеня по простроченому основному боргу та процентам у розмірі 17 303,36 грн. Позивач зазначає, що відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України він вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За цих підстав банк просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у загальному розмірі 81141,80 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1921 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 3 грудня 2019 року позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позові банк просив розглядати справу без участі його представника.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав частково, зазначивши, що дійсно має заборгованість по кредиту. Разом із тим, просив зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на його скрутне матеріальне становище, втрату постійного місця роботи та догляд за похилими батьками. В подальшому в судове засідання відповідач не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:
Судом встановлено, що відповідно до договору про споживчий кредит № 0436/21 від 24.05.2018 року, укладеного між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ТВБВ № 10003/0436 філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», та ОСОБА_1 , останній отримав кредит в загальному розмірі 55000 грн. строком на 48 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 23.05.2022 року, зі сплатою 56 процентів річних за користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 3.3.2. договору про споживчий кредит № 0436/21 від 24.05.2018 року повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно з графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше терміну остаточного повернення кредиту, встановленого згідно з цим договором.
Згідно з п. 3.3.3 договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 1145,83 грн. та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 28 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з червня 2018 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до черговості, визначеної цим договором.
За змістом п.п.8.1-8.3 договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених в цьому договорі та чинним законодавством, і відшкодовують завдані збитки. Завдані банку збитки позичальник зобов'язується відшкодувати в повному обсязі понад неустойку, пеню та штраф, і несе відповідальність за їх відшкодування всім належним йому майном. Сукупна сума неустойки (пені, штрафу), нарахована за порушення зобов'язань позичальником на підставі договору, не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за цим договором. За порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або сплати суми комісійної винагороди, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% суми простроченого платежу.
Крім того, відповідно до п. 3.9.1 договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або іншими договорами, укладеними позичальником з банком, вимагати повернення суми кредиту та сплати всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим договором), строк сплати яких ще не настав, в повному обсязі у тому числі, але не виключно, у разі якщо відбулася будь-яка із наступних подій: затримання сплати частини основної суми боргу за кредитом та/або процентів за користування кредитом на один календарний місяць; неподання позичальником на вимогу банку документів, що стосуються його фінансового стану.
Відповідно до п. 3.9.2 договору виконання позичальником вимогу банку щодо повернення кредиту, належних до сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів, строк сплати яких не настав, повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання такої вимоги від банку. Сторони підтверджують, що термін повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів та інших платежів, строк сплати яких не настав, що містяться у вимозі банку, направленої позичальнику, є зміною терміну остаточного повернення кредиту.
Пунктом 3.9.3 договору передбачено, що строк повернення кредиту є таким, що настав і позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі не пізніше наступного робочого дня після, зокрема, прострочення виконання зобов'язання позичальника за цим договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 58 календарних днів.
Згідно з вимогами п.4.3.3. договору у випадку порушення умов цього договору, позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в договорі, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушував зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання.
Згідно з наявним у справі розрахунком заборгованості станом на 04.11.2019 року заборгованість відповідача перед банком становить 81141,80 грн. та складається з наступного: 50 918,34 грн. - заборгованість за основним боргом; 9598,64 грн. - сума прострочених процентів за користування кредитом; 1 324,59 грн. - сума втрат від інфляції по простроченому основному боргу; 491,90 грн. - сума втрат від інфляції по простроченим процентам; 1193,90 грн. - три проценти річних по простроченому основному боргу; 311,07 грн. - три проценти річних по простроченим процентам.
Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню по простроченому основному боргу та процентам у розмірі 17 303,36 грн.
При цьому як слідує з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором, банк змінив термін повернення кредиту, оскільки в лютому 2019 року відніс суму боргу за кредитом у розмірі 45833,36 грн. на прострочену заборгованість.
Таким чином, суд вважає, що банк фактично змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, неустойки та інших платежів за договором.
Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач порушив строки повернення кредиту, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитним договором, банк використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та договором про споживчий кредит право вимагати дострокового повернення відповідачем усієї суми заборгованості, включаючи кредит та проценти за користування кредитними коштами.
Отже, позов у цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором, банк правомірно нарахував до стягнення з відповідача інфляційні витрати та три проценти річних на прострочену суму боргу та процентів за користування кредитом, які відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.
В той же час, суд вважає, що відповідач безпідставно нарахував відповідачу неустойку (пеню) після зміни строку виконання основного зобов'язання, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Так, оскільки в судовому засіданні встановлено, що в лютому 2019 року банк переніс залишок тіла кредиту в сумі 45833,36 грн. на прострочку, тим самим змінивши строк виконання основного зобов'язання, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача на користь банку неустойки (пені) за період з 4 лютого 2019 року по 4 листопада 2019 року відсутні.
Суд звертає увагу, що в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Враховуючи наведене, позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за основним боргом у розмірі 50918,34 грн., суму прострочених процентів за користування кредитом у розмірі 9598,64 грн., втрати від інфляції по простроченому основному боргу в розмірі 1324,59 грн., втрати від інфляції по простроченим процентам у розмірі 491,90 грн., три проценти річних, нараховані на суму простроченого основного боргу, в розмірі 1193,90 грн., три проценти річних, нараховані на прострочені проценти за користування кредитом, у розмірі 311,07 грн., а також пеню за прострочення основного боргу та процентів за період з 31.08.2018 року по 04.02.2019 року в розмірі 1538,08 грн., а всього 65376,52 грн.
Підстави для зменшення суми пені на підставі частини 3 статті 551 ЦК України відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд у зв'язку з частковим задоволенням позову відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України вважає, що з відповідача на користь банку підлягають стягненню понесенні при звернені до суду витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1547 грн. 75 коп. (80,57 %).
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 0436/21 від 24.05.2018 року в загальному розмірі 65376 (шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 52 коп., яка складається з заборгованості за основним боргом в розмірі 50918,34 грн., суми прострочених процентів за користування кредитом у розмірі 9598,64 грн., втрат від інфляції по простроченому основному боргу в розмірі 1324,59 грн., втрат від інфляції по простроченим процентам у розмірі 491,90 грн., трьох процентів річних, нарахованих на суму простроченого основного боргу, в розмірі 1193,90 грн., трьох процентів річних, нарахованих на прострочені проценти за користування кредитом, у розмірі 311,07 грн., а також пеню за прострочення основного боргу та процентів, нараховану за період з 31.08.2018 року по 04.02.2019 року в розмірі 1538,08 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1547 (одна тисяча п'ятсот сорок сім) грн. 75 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані позивача: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Н.Ю. Марченко