ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 грудня 2020 року м. Київ № 640/26140/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи періоди з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року та з 27 травня 2011 року по 31 грудня 2012 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, періоди роботи з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та з 05 травня 2011 року по 04 червня 2013 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант» для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він протягом певного періоду свого трудового стажу працював на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
З метою встановлення наявності пільгового стажу, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з відповідною заявою та пакетом документів, що підтверджує роботу за Списком №1.
За результатами розгляду поданих документів, як вказує позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про неврахування до пільгового стажу періодів роботи з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та з 27 травня 2011 року по 31 грудня 2012 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант», у зв'язку з ненаданням наказів товариств про підсумки атестації робочого місця та внесення даних підприємств до ковальсько-пресового виробництва.
Позивач з вказаними діями відповідача не погоджується, з тих підстав, що, на переконання позивача, ним було подано весь необхідний пакет документів, який підтверджує пільговий стаж роботи за Списком №1.
За доводами позивача, вказаний вище трудовий стаж має бути зарахований до пільгового стажу, що стало підставою для звернення останнього до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що 01 вересня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 23 вересня 2020 року управління повідомило позивача про відмову в призначенні даного виду пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1.
Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не враховано періоди з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року та з 27 травня 2011 року по 31 грудня 2012 року, оскільки не надано накази про підсумки атестації робочого місця та віднесення даних підприємств до ковальсько-пресового виробництва.
Також, представник відповідача наголосив на тому, що до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 неможливо зарахувати періоди роботи згідно довідки від 13 серпня 2020 року №162/6695-20, виданої ДП «Антонов» та наказів про підсумки атестації робочого місця від 29 березня 2013 року №231, від 04 січня 2017 року та від 05 березня 2020 року №1801.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву наголосив й на тому, що позивачу додаткового повідомлялось про надання необхідних підтверджуючих документів про правовий зв'язок між ДП «Антонов» та Філією «Серійний завод «Антонов».
Враховуючи викладене, як вказує представник відповідача, страховий стаж позивача складає 27 років 7 місяців 23 дні.
У зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 (7 років) та для призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач не досяг пенсійного віку (55 років), а довідка про період участі у бойових діях не відповідає вимогам додатку №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно заяви від 01 вересня 2020 року позивачу відмовлено.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У додаткових письмових поясненнях позивач послався на те, що він, як особа, яка працює на посаді, робоче місце якої підлягає атестації, не наділена правами, які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року витребувано Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином завірені копії документів, які стали підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 .
На виконання вимог ухвали суду в частині надання належним чином засвідчених копій документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві подано через канцелярію суду вказані копії документів.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
До заяви позивачем було подано у тому числі трудову книжку та документи про стаж, 4 довідки з додатками, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до записів трудової книжки позивача, позивач з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року працював оброблювачем поверхневих дефектів металу 4 розряду на дільниці №9 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та з 27 травня 2011 року по 31 грудня 2012 року оброблювачем поверхневих дефектів металу 4 розряду на дільниці №4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант».
До заяви, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у тому числі додано
- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант» від 04 червня 2013 року №02/ка, відповідно до якої позивач у період з 27 травня 2011 року по 31 грудня 2012 року виконував роботи у конвертерному відділенні на дільниці №4 за професією, посадою: оброблювач поверхневих дефектів металу. Дана професія атестована згідно з наказом по Товариству з обмеженою відповідальністю "Ейч АР Гарант" за результатами атестації робочих місць №159 від 30 грудня 2011 року, №106 від 30 червня 2011 року (знов створено підприємство), що передбачена Списком №1 розділом ІІІ підрозділ « 2а» код КП Позиція 3.2а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року. Стаж роботи за Списком №1 складає 1 рік 7 місяців 4 дні;
- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» від 05 грудня 2011 року № 02/ка, відповідно до якої позивач у період з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року виконував роботи на дільниці №9 за професією, посадою: оброблювач поверхневих дефектів металу. Дана професія атестована згідно з наказом по Товариству з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» за результатами атестації робочих місць №24 від 31 березня 2010 року (знов створено підприємство), що передбачена Списком №1 розділом ІІІ підрозділ « 2а» код КП Позиція 3.2а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року. Стаж роботи за Списком №1 складає 1 рік 3 місяці 22 дні.
За результатом розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №262840006305 від 08 вересня 2020 року, відповідно до якого до стажу, який дає право на пільгову пенсію позивачу за Списком №1 не зараховано вказані вище період роботи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант», у зв'язку з тим, що не надано наказів про підсумки атестації робочого місця та віднесення даних підприємств до ковальсько-пресових підприємств, про що листом від 23 вересня 2020 року №2600-0314-8/134591 повідомлено позивача.
Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант», позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV), Порядком застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі по тексту - Порядок № 383), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637), Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, який діяв у 2011 та 2012 роках (далі по тексту - Постанова КМУ №36).
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) № 137-V 14 вересня 2006 року визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
У відповідності до абзацу 1 пункту 1, абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з абзацом 1 пункту «а» та пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.
Більш того, відповідно до пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Суд зауважує, що з самої назви Порядку та безпосередньо з пункту 20 вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах та Списку №2 виробництв, цехів , професій та посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, робота оброблювача поверхневих дефектів металу віднесена до робіт за Списком №1.
Суд зауважує, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем стаж роботи позивача обороблювача поверхневих дефектів не зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах саме за Списком №1, у зв'язку з відсутністю наказів про підсумки атестації робочого місця та віднесення даних підприємств до ковальсько-пресових підприємств.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем до заяви було додано, у тому числі, оригінал трудової книжки, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант» від 04 червня 2013 року №02/ка та довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство ««Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» від 05 грудня 2011 року № 02/ка.
Тобто, наявні в матеріалах справи докази дозволяють суду дійти висновку про те, що позивачем було надано до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві весь необхідний пакет документів, який підтверджує його стаж, який дає право для призначення пенсії на пільгових умовах як за Списком №1.
В той же час, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність наказів про підсумки атестації робочого місця та віднесення даних підприємств до ковальсько-пресових підприємств є безпідставним, з огляду на таке.
Частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому, пунктом 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем вчинено усі дії та подано усі наявні в нього документи, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки надані останнім документи містять усі необхідні реквізити та відомості, які дають право позивачу для зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком №1.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, з урахуванням того, що судом не встановлено, а відповідачем не доведено правомірності відмови у підтвердженні права на зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 періодів роботи з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та з 27 травня 2011 року по 31 грудня 2012 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант», а тому суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для не зарахування вказаного періоду до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
В той же час, у відповідності до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що відповідачем за наслідками розгляду заяви позивача винесено рішення, в якому зазначено про не зарахування вказаних вище періодів до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог й визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08 вересня 2020 року №262840006305 в цій частині, оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування цього періоду за наявності чинного рішення управління не в повній мірі захистить порушене право позивача.
Стосовно зобов'язання відповідача зарахувати вказаний період роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Оскільки в межах розгляду даної заяви судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не повно та не всебічно розглянуто заяву позивача разом з доданими до неї документами, зокрема, не витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант» документів, які на думку відповідача, підтверджують той факт, що періоди роботи з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року та з 27 травня 2011 року по 31 грудня 2012 року відносяться до стажу, який дає право на призначення пенсії позивачу на пільгових умовах за Списком №1, суд дійшов висновку про передчасність зобов'язання відповідача зарахувати ці періоди.
Між тим, з огляду на встановлені судом обставини та з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01 вересня 2020 року в частині, що стосується цих періодів з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08 вересня 2020 року №262840006305 в частині відмови зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, періодів роботи ОСОБА_1 з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та з 05 травня 2011 року по 04 червня 2013 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант»
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 01 вересня 2020 року в частині, що стосується зарахування періодів роботи з 12 січня 2011 року по 04 травня 2011 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» та з 05 травня 2011 року по 04 червня 2013 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник