Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 грудня 2020 р. Справа№200/10817/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, управління) про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 23 вересня 2020 року № 129 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язання повторно розглянути заяву від 21 березня 2019 року №504 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 березня 2019 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 березня 2019 року зарахувавши до пільгового стажу наступні періоди роботи: з 20 червня 1989 року по 16 липня 1989 року в якості учня гірника підземного з повним робочим днем під землею в Шахті «Комсомолець Донбасу»; з 17 липня 1989 року по 30 серпня 1989 року, з 20 травня 1991 року по 25 вересня 1991 року курси гірника підземного з відривом від виробництва; з 31 серпня 1989 року по 19 травня 1991 року, з 26 вересня 1991 року по 14 січня 2000 рік в якості гірника підземного з повним робочим днем під землею в Шахті «Комсомолець Донбасу»; з 24 лютого 2000 року 11 червня 2000 року в якості гірника 3 розряду з повним робочим днем під землею в ДВАТ «Шахта «Рассвет» - ДП «Жовтеньвугілля»; з 08 січня 2008 року по 13 червня 2008 року гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»; з 18 липня 2009 року по 09 червня 2010 року гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею в ТОВ «Східна Перлина»; з 02 січня 2013 року по 30 серпня 2013 року гірником по ремонту гірських вироблень підземним 4 розряду з повним робочим днем в ВП «Шахта ім. Олександра Скочинського» ДП вугільна енергетична компанія».
В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/14614/19-а управлінням було повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії. За результатом розгляду заяви, рішенням від 23 вересня 2020 року № 129 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач вважає таке рішення управління протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 25 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
17 грудня 2020 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що розглянувши надані заявником документи управлінням було встановлено, що період роботи з 20 червня 1989 року по 16 липня 1989 року, з 17 липня 1989 року по 30 серпня 1989 року та з 20 травня 1991 року по 25 вересня 1991 року не підлягають зарахуванню до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю первинних документів щодо підтвердження тривалості роботи в підземних умовах, оплати праці робітників за час навчання за професіями в підземних умовах тарифними ставками.
Періоди роботи з 31 серпня 1989 року по 19 травня 1991 року, з 26 вересня 1991 року по 14 січня 2000 року не підлягають зарахуванню до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці повної необхідної інформації, передбаченої абз. 2 п. 20 Постанови № 637, а саме не зазначено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Період роботи з 18 липня 2009 року по 09 червня 2010 року в ТОВ «Восточна Жемчужина» в якості гірника очисного забою підземним не підлягає зарахуванню до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці та в архівній довідці повної інформації.
Період роботи з 02 січня 2013 року по 30 серпня 2013 року в ВП «Шахта ім. Олександра Олександровича Скочинського» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» не підлягає зарахуванню до пільгового стажу у зв'язку з тим, що згідно листа Волноваського ОУПФУ юридична адреса підприємства знаходиться у м. Вугледар, але підприємство не знаходиться за вказаним місцезнаходженням, архівні документи залишились на непідконтрольній території. Уточнюючу довідку надано не було.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що позивач звернувся до Великоновосільківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 21 березня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням управління від 20 червня 2019 року № 35 позивачу відмовлено у призначення пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі № 200/14614/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171290; 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) про визнання неправомірним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171290; 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) № 35 від 20.06.2019, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язано Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171290; 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) від 21.03.2019 № 504 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили.
На виконання рішення суду, управлінням було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням від 23 вересня 2020 року № 129 відмовлено у призначенні пенсії.
Так вказаним рішенням не зараховані до пільгового стажу періоди роботи з 20.06.1989 р. по 16.07.1989 р., з 17.07.1989 р. по 30.08.1989 р., з 20.05.1991 р. по 25.09.1991 р. у зв'язку з відсутністю первинних документів щодо підтвердження тривалості роботи в підземних умовах, оплати праці робітників за час навчання професіям в підземних умовах тарифними ставками.
Періоди роботи з 31.08.1989 р. по 19.05.1991 р. та з 26.09.1991 р. по 14.01.2000 р. не зараховані до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю у трудовій книжці інформації щодо періодів роботи, які зараховуються до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, розділу, підрозділу, пункту найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Період роботи з 18.07.2009 р. по 09.06.2010 р. не підлягає зарахуванню до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці та архівній довідці повної інформації.
Період роботи з 02.01.2013 р. по 30.08.2013 р. не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з тим, що згідно листа Волновського ОУПФУ юридична адреса підприємства розташована в місті Вугледар, але підприємство не знаходиться за юридичною адресою місцезнаходження та його архівні документи залишись на непідконтрольній українській владі території. Уточнюючої довідки не надавалось.
Вказаним рішенням до стажу роботи на пільгових умовах зараховано період з 01.01.1999 р. по 14.01.2000 р., з 24.02.2000 р. по 11.06.2000 р. та з 08.01.2008 р. по 13.06.2008 р.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон №1058).
Статтею 8 Закону № 1058 передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом
Статтею 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно пункту 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Порядку ведення трудових книжок визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином, основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Зі спірного рішення вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди 20.06.1989 р. по 16.07.1989 р., з 17.07.1989 р. по 30.08.1989 р., з 20.05.1991 р. по 25.09.1991 р. у зв'язку з відсутністю первинних документів щодо підтвердження тривалості роботи в підземних умовах, оплати праці робітників за час навчання професіям в підземних умовах тарифними ставками. Періоди роботи з 31.08.1989 р. по 19.05.1991 р. та з 26.09.1991 р. по 14.01.2000 р. не зараховані до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю у трудовій книжці інформації щодо періодів роботи, які зараховуються до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, розділу, підрозділу, пункту найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Період роботи з 18.07.2009 р. по 09.06.2010 р. не підлягає зарахуванню до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці та архівній довідці повної інформації. Період роботи з 02.01.2013 р. по 30.08.2013 р. не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з тим, що згідно листа Волновського ОУПФУ юридична адреса підприємства розташована в місті Вугледар, але підприємство не знаходиться за юридичною адресою місцезнаходження та його архівні документи залишись на непідконтрольній українській владі території. Уточнюючої довідки не надавалось.
Щодо вказаних періодів роботи трудова книжка позивача містить наступні записи:
- 20.06.1989 р. прийнятий до Шахти «Комсомолець Донбасу» учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею;
- 17.07.1989 р. направлений на місячні курси гірника підземного з відривом від виробництва;
- 31.08.1989 переведений гірником підземним другого розряду з повним робочим днем під землею;
- 20.05.1991 р. переведений учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем під землею;
- 20.05.1991 р. направлений на 4,5 місяці на курси гірника очисного забою з відривом від виробництва;
- 26.09.1991 р. переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- 14.07.1994 р. переведений гірником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- 14.11.2000 р. звільнений за власним бажанням;
- 18.07.2009 р. прийнятий до ТОВ «Востачная Жемчужина» гірником очисного забою підземним з повним робочим днем під землею;
- 09.06.2010 р. звільнений у зв'язку з закінченням строку дії трудового договору;
- 02.01.2013 р. прийнятий до ВП «Шахта ім. Олександра Скочинського» ДП вугільна енергетична компанія» гірником по ремонту гірничих виробіток підземним 4 розряду з повним робочим днем у Шахті;
- 30.08.2013 р. звільнений за власним бажанням.
Дослідивши зазначені записи в трудовій книжці позивача, суд приходить до висновку, що трудова книжка містить належні та достатні відомості, що дає право на зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу позивача, а отже посилання відповідача у спірному рішенні на відсутність первинних документів, повної інформації у трудовій книжці судом не приймаються. Крім того, уточнюючі довідки для підтвердження пільгового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Такі повноваження повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.
Таким чином, відмова в призначенні пенсії зокрема через не надання уточнюючих довідок, суперечить нормам чинного законодавства України, в тому числі приписам статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання відповідача на те, що юридична адреса ВП «Шахта імені Олександра Олександровича Скочинсткого «Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» розташована в місті Вугледар, але підприємство не знаходиться за юридичною адресою місцезнаходження та його архівні документи залишись на непідконтрольній українській владі території, судом також не приймається, оскільки право позивача на зарахування періоду роботи на вказаному підприємстві підтверджено записами у трудовій книжці та не залежить від місцезнаходження підприємства.
Поряд з цим, як вбачається зі спірного рішення, періоди роботи позивача з 01 січня 1999 року по 14 січня 2000 року, з 24 лютого 2000 року по 11 червня 2000 року та з 08 січня 2008 року по 13 червня 2008 року зараховані до пільгового стажу позивача, а тому позовні вимоги про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 24 лютого 2000 року по 11 червня 2000 року та з 08 січня 2008 року по 13 червня 2008 року задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію задоволенню не підлягають, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Так, дискреційне повноваження суб'єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження.
При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Комітетом Міністрів Ради Європи розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме - мета дискреційного повноваження; об'єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у Раді Європи зобов'язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб'єкти публічної адміністрації.
Проте, у будь-якому випадку суб'єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача шляхом скасування рішення управління від 23 вересня 2020 року № 129 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії, зарахувавши до його пільгового стажу періоди роботи з 20.06.1989 р. по 16.07.1989 р., з 17.07.1989 р. по 30.08.1989 р., з 20.05.1991 р. по 25.09.1991 р., з 31.08.1989 р. по 19.05.1991 р. та з 26.09.1991 р. по 14.01.2000 р., з 18.07.2009 р. по 09.06.2010 р., з 02.01.2013 р. по 30.08.2013 р.
Позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 24.02.2000 р. по 11.06.2000 р. та з 08.01.2008 р. по 13.06.2008 р. задоволенню не підлягають, оскільки, як вже зазначалось раніше, вказані періоди зараховані до пільгового стажу позивача відповідно до спірного рішення.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 25132, судові витрати у розмірі 420,40 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосільківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23 вересня 2020 року № 129 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103, код ЄДРПОУ 42171290) розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 21 березня 2019 року № 504 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до його пільгового стажу періоди роботи з 20 червня 1989 року по 16 липня 1989 року, з 17 липня 1989 року по 30 серпня 1989 року, з 20 травня 1991 року по 25 вересня 1991 року, з 31 серпня 1989 року по 19 травня 1991 року, з 26 вересня 1991 року по 14 січня 2000 рік, з 18 липня 2009 року по 09 червня 2010 року, 02 січня 2013 року по 30 серпня 2013 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103, код ЄДРПОУ 42171290) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 420, 40 грн.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 24 грудня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко