Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2020 р. Справа№200/10944/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення № 470 від 25.06.2020 року, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи і призначити пенсію,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання дій неправомірними, скасування рішення № 470 від 25.06.2020 року, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи і призначити пенсію.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що після розгляду поданих документів рішенням Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 470 від 25.06.2020 року Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з тим, що до його пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 18.06.2009 року по 04.11.2010 року, з 01.10.2014 року по 20.04.2015 року, з 16.06.2015 року по 31.07.2016 року, з 06.12.2016 року по 25.02.2018 року, з 03.04.2018 року по 25.12.2018 року, з 02.02.2019 року по 07.02.2020 року. Позивач вважає, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було прийнято Відповідачем неправомірно. Просить суд:
- дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах визнати неправомірними,
- рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 470 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 25 червня 2020 року скасувати,
- зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи у ТОВ «Технологія вуглездобичі» з 01.10.2014 року по 20.04.2015 року, з 16.06.2015 року по 31.12.2015 року, з 01.02.2016 року по 30.04.2016 року, з 01.06.2016 року по 31.07.2016 року, у ТОВ Орендне підприємство «Донецькшахтометробуд» 5 18.06.2009 року по 04.11.2010 року та у ТОВ «Укргєосервіс» з 06.12.201 року по 25.02.2018 року, з 03.04.2018 року по 25.12.2018 року, 02.02.2019 року по 07.02.2020 року і призначити останньому пенсію з віком на пільгових умовах з 19 червня 2020 року.
Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно відзиву на адміністративний позов, наданого Відповідачем до суду, згідно наданих заявником документів, у управління відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача. Страховий стаж заявника відповідно до наданих документів складає 35 років 04 місяця 26 деів. На час звернення заявник не має необхідного пільгового стажу 25 років.
Відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
19 червня 2020 року Позивач звернувся до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 1958 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пенсійний орган рішенням № 470 від 25 червня 2020 року в призначенні пенсії на пільгових умовах Позивачу відмовив, мотивуючи відмову відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років. До пільгового стажу не зараховано, зокрема, періоди роботи з 18.06.2009 року по 04.11.2010 року у ТОВ ОП «Донецькметрошахтобуд», оскільки відутні відомості про проведення атестації робочих місць, з 01.10.2014 року по 20.04.2015 року, з 16.06.2015 року по 31.12.2015 року, з 01.02.2016 року по 30.04.2016 року, з 01.06.2016 року по 31.07.2016 року в ТОВ «Технологія вуглездобичі», так як спеціальний стаж не підтверджений даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, з 06.12.2016 року по 25.02.2018 року, з 03.04.2018 року по 25.12.2018 року, з 02.02.2019 року по 07.02.2020 року в ТОВ «Укргєосервіс», оскільки відсутні документи, що підтверджують пільговий характер роботи.
Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України № 3108-IV від 17.11.2005 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно з частиною першої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пункту “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з абзацом 10 частині третьої статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці № 41 від 01 вересня 1992 року періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Порядок проведення атестації робочих місць затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» №442 від 01.08.1992 року(далі Постанова №442), яка набрала чинності 21 серпня 1992 року. Спеціальний стаж отриманий до 21 серпня 1992 року не треба підтверджувати документами про атестацію робочого місця. Якщо стаж роботи, який є після вказаної дати, застосуванню належить вказана постанова.
Відповідно до п. 4 Постанови №442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не частіше одного разу в 5 років. Таким чином перша атестація робочих місць повинна бути проведена не пізніше 21 серпня 1997 року, тобто 5-ти років з моменту вступу в силу Постанови № 442. Якщо ж атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, тоді до пільгового стажу зараховується час роботи до 21 серпня 1992 року. 5-ти літній період на підприємстві, передуючого даті надання наказу про результати проведення атестації в період впродовж 5-ти років.
Положеннями Порядку проведення атестації обов'язок по проведенню атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а тому не проведення такої атестації у визначені законодавством строки не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах.
Така правова позиція сформована Верховним Судом України у Постанові ВСУ у справі №21-307а14 від 16 вересня 2014 р.
Суд також наголошує, що Позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством. Дана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з даними трудової книжки позивача, в період з 01.07.2009 року по 04.11.2010 року він працював в ТОВ «Донецькметрошахтобуд» на посаді гірника підземного 3 розряду, гірника з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті.
Вказаний період підлягає включенню до пільгового стажу Позивача через достатність в трудовій книжці відомостей для такого зарахування та наявність посади Позивача та виконуваної ним в цей період роботи у Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, що був чинним в період роботи Позивача.
Водночас в частині періоду роботи з 18.06.2009 року по 30.06.2009 року позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки матеріалами справи не підтверджено підстав для його зарахування до пільгового стажу.
Щодо позовних вимог за періоди з 01.10.2014 року по 20.04.2015 року, з 16.06.2015 року по 31.12.2015 року, з 01.02.2016 року по 30.04.2016 року, з 01.06.2016 року по 31.07.2016 року в ТОВ «Технологія вуглездобичі», з 06.12.2016 року по 25.02.2018 року, з 03.04.2018 року по 25.12.2018 року, з 02.02.2019 року по 07.02.2020 року в ТОВ «Укргєосервіс», суд зазначає наступне.
Вказані періоди не зараховані до пільгового стажу, оскільки спеціальний трудовий стаж не підтверджений даними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та відсутні документи, що підтверджують пільговий характер роботи.
Згідно даних трудової книжки позивача останній у спірні періоди працював:
- з 01.10.2014 р. по 20.04.2015 р., з 16.06.2015 р. по 31.12.2015 р., з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р., з 01.06.2016 р. по 31.07.2016 р. в якості гірника очисного забою підземного з повним робочим днем на підземних роботах в ТОВ «Технологія вуглевидобутку»;
- з 06.12.2016 р. по 25.02.2018 р., з 03.04.2018 р. по 25.12.2018 р., з 02.02.2019 р. по 07.02.2020 р. в якості гірника очисного забою підземного з повним робочим днем на підземних роботах в ТОВ «Укргєосервіс».
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Відсутність даних по спец стажу також не може бути причиною відмови у зарахуванні пільгового стажу при наявності трудової книжки з належними записами у ній про наявність пільгового стажу.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено всі спірні періоди роботи позивача на спірних підприємствах з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме: визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає, що в даному випадку вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. Правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії - рішення № 470 від 25.06.2020 року про відмову в призначенні пенсії.
За наведених обставин суд вважає, що в спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є саме скасування рішення відповідача № 470 від 25.06.2020 року.
Позовні вимоги щодо зобов'язання Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 25.06.2020 року також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії або про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача про призначення пенсії № 1958 від 19.06.2020 року, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Маяковського, 2А, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання дій неправомірними, скасування рішення № 470 від 25.06.2020 року, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи і призначити пенсію - задовольнити частково.
Скасувати рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 470 від 25 червня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1958 від 19.06.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи у ТОВ «Технологія вуглевидобутку» з 01.10.2014 року по 20.04.2015 року, з 16.06.2015 року по 31.12.2015 року, з 01.02.2016 року по 30.04.2016 року, з 01.06.2016 року по 31.07.2016 року, у ТОВ «Орендне підприємство «Донецькшахтометробуд» з 01.07.2009 року по 04.11.2010 року та у ТОВ «Укргєосервіс» з 06.12.2016 року по 25.02.2018 року, з 03.04.2018 року по 25.12.2018 року, з 02.02.2019 року по 07.02.2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський