29 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14532/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Мамалуя О.О., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Черненка О. В.,
за участю представників:
Позивача: Цибульський В.В.
Відповідача: Рубан І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Грищенко Ірини Миколаївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020
(головуючий - Тарасенко К.В., судді Разіна Т.І., Іоннікова І.А.)
у справі №910/14532/19 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
до Фізичної особи підприємця Грищенко Ірини Миколаївни
про стягнення 1 307 581,16 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця Грищенко Ірини Миколаївни (далі - ФОП Грищенко І.М.) про стягнення 1 307 581,16 грн заборгованості.
2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про фінансовий лізинг № 00005718 від 05.09.2012, внаслідок чого утворилась заборгованість, що також стало підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 позов залишено без розгляду.
4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не було забезпечено явку його уповноваженого представника у судове засідання 05.03.2020 та не повідомлено про причини такої неявки, клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не надходило, крім того, суду не направлено оригіналів договору з додатками, що перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи та вирішенню спору по суті, а тому суд дійшов висновку про наявність обставин, які є достатніми для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 скасовано, справу повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
6. Постанову мотивовано тим, що суд першої інстанції приймаючи протокольні ухвали про витребування документів від 28.01.2020 та від 20.02.2020 не вказав в них строк, в який витребувані документи мають бути подані. Крім того, залишаючи позов без розгляду судом першої інстанції не було з'ясовано, чи є неповажними причини неявки представника позивача у судове засідання та неподання ним витребуваних судом доказів, при цьому, судове засідання призначене на 05.03.2020 об 11:00, розпочалось об 11:07, тоді як відповідно до відмітки на клопотанні, позивачем 05.03.2020 о 12:06 було подано до канцелярії суду документи витребувані судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ФОП Грищенко І.М. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
8. У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення апеляційним судом положень ст.ст. 181, 185, 202, 226 ГПК України, та зазначає, що обов'язковими умовами для застосування судом процесуальних наслідків передбачених ч. 4 ст. 202 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, у зв'язку з неявкою позивача у судове засідання, є одночасно належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, а також, якщо нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи, що і було враховано судом першої інстанції, тоді як, апеляційний суд безпідставно не врахував зазначеного.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Позивачем подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
10. Крім того, позивачем подано клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача, з посиланням на те, що постанова апеляційного суду оскарженню не підлягає. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про відхилення поданого позивачем клопотання, оскільки, зважаючи на положення частини першої ст. 287 та ст. 296 ГПК України, подане клопотання є безпідставним.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 03.12.2019.
12. Розгляд справи у підготовчому засіданні неодноразово відкладався. Так, представник відповідача у підготовче засідання 03.12.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою суду першої інстанції від 03.12.2019 розгляд справи було відкладено на 26.12.2019.
13. Згідно протоколу судового засідання від 26.12.2019, у судовому засіданні приймали участь представники сторін, при цьому, враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції ухвалив відкласти розгляд справи та призначив підготовче засідання на 28.01.2020.
14. У судовому засіданні 28.01.2020, згідно протоколу судового засідання, представники сторін приймали участь, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 20.02.2020 та зобов'язав позивача подати суду оригінал спірного договору з додатками.
15. 20.02.2020 в судовому засіданні були присутні представники сторін, при цьому, у зв'язку з неподанням позивачем оригіналів витребуваних судом документів, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 05.03.2020 та повторно зобов'язав позивача подати оригінал спірного договору з додатками.
16. 05.03.2020 представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, документи витребуванні судом також не подано позивачем, зважаючи на зазначене, суд першої інстанції ухвалою від 05.03.2020 залишив позов без розгляду, на підставі п. 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Позиція Верховного Суду
17. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та заперечення викладені у відзиві, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
18. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача у судове засідання, неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності, не подання оригіналів спірного договору та додатків до нього.
19. Положеннями статті 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
20. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
21. За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
22. Водночас частиною першою статті 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
23. Положеннями статті 46 ГПК України визначено, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
24. Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
25. Приписами статті 181 ГПК України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
26. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
27. Разом з тим частиною четвертою статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
28. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
29. Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
30. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
31. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
32. При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
33. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
34. Зважаючи на вищезазначене, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
35. У вказаному висновку колегія суддів звертається до правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яку було викладено у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 та постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
36. Суд першої інстанції приймаючи ухвалу від 05.03.2020 встановив, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, проте, у судове засідання позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, як і не подав оригіналу спірного договору з додатками, на вимогу суду, тому суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
37. Скасовуючи вказану ухвалу суду апеляційний суд зазначив про те, що приймаючи протокольні ухвали про відкладення розгляду справи від 28.01.2020 та від 20.02.2020 судом першої інстанції не було встановлено строк, в межах якого мають бути подані документи, водночас, 20.02.2020 відкладаючи судове засідання на 05.03.2020 суд вбачав за можливе надати позивачу строк на виконання вимог суду щодо витребування доказів, при цьому залишаючи позов без розгляду ухвалою 05.03.2020 суд не пересвідчився, що причини неявки представника позивача та неподання ним витребуваних документів є неповажними. Тоді як, апеляційним судом встановлено, що позивач з поважних причин не з'явився у судове засідання, яке відбулось 05.03.2020 об 11:07, та в цей же день об 12:06 подав до канцелярії суду першої інстанції витребувані судом документи.
38. Разом з цим, касаційний суд зазначає, що дійшовши вказаних висновків апеляційний суд належним чином не проаналізував положень частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України та не врахував, що застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення позову без розгляду відбувається за таких умов: неявки позивача у судове засідання з одночасним його належним повідомленням про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
39. Касаційний суд зауважує, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду. Отже, висновок апеляційного господарського суду про те, що суд має право залишити позов без розгляду, у зв'язку з невиконанням вимог суду позивачем, об'єктивно оцінивши поважність причин невиконання вимог суду та зазначити про це в судовому рішенні, є хибним, оскільки у цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов'язковою.
40. Апеляційним судом не враховано, що положення частини четвертої статті 202 та п. 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
41. Аналогічний висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.
42. Разом з цим, апеляційним судом не надано належної правової оцінки всім обставинам у справі, з урахуванням положень вищезазначеного процесуального законодавства, судом не враховано, що в цьому випадку саме позивачем не дотримано положень ст.ст. 202, 226 ГПК України, як учасником процесу, тоді як лише за умов дотримання зазначених положень у позивача можливе виникнення права на розгляд справи за його відсутності.
43. Крім того, зазначаючи про те, що причини нез'явлення позивача у судове засідання є поважними, та, що судом першої інстанції не досліджено причин нез'явлення позивача у судове засідання, апеляційний суд не врахував, що на момент прийняття судом першої інстанції ухвали про залишення позову без розгляду, суд не було проінформовано про причини не з'явлення позивача у судове засідання, оскільки клопотання з проханням до суду "оглянути документи, витребувані на минулому судовому засіданні" позивачем подано вже після судового засідання, крім того, вказане клопотання не містить обґрунтування причин не з'явлення у судове засіданні з відповідними доказами, з вказаним клопотанням додано лише оригінал договору з додатками. А тому на момент винесення ухвали про залишення позову без розгляду були наявні обставини за яких суд, з урахуванням положень частини четвертої статті 202 та п. 4 частини першої статті 226 ГПК України, вчинив відповідну процесуальну дію.
44. Водночас касаційний суд зазначає, що апеляційний суд приймаючи постанову, якою скасував ухвалу суду про залишення позову без розгляду, керувався саме положеннями частини четвертої статті 202 та п. 4 частини першої статті 226 ГПК України. При цьому, апеляційний суд не звернув належної уваги, що у вказаних нормах визначено умови за яких суд має право залишити позов без розгляду, та вказані норми мають також виключення, тобто, суд не може залишити позов без розгляду якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. В даному випадку на момент прийняття судом першої інстанції ухвали про залишення позову без розгляду від позивача до суду не надходило будь яких заяв.
45. Отже, суд касаційної інстанції констатує, що доводи відповідача про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду постанови апеляційного суду в касаційному порядку.
46. Тоді як суд першої інстанції встановивши, що в судове засідання 05.03.2020 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів необхідних для вирішення спору суду не подав, за таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
47. З урахуванням вищезазначеного касаційний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, а саме положень частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, що згідно із статтею 312 зазначеного Кодексу є підставою для скасування оскаржуваної постанови у справі, тоді як суд першої інстанції правильно застосував положення зазначених статей Кодексу, а тому, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
49. Статтею 312 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Розподіл судових витрат
50. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн (за приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця Грищенко Ірини Миколаївни задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі № 910/14532/19 залишити в силі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В, код ЄДРПОУ 35571472) на користь Фізичної особи підприємця Грищенко Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_1 інд.код НОМЕР_1 ) 2 102,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.О. Мамалуй
В.І. Студенець