29 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14422/15
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020
(головуючий - Тищенко О.В., судді Коробенко Г.П., Шаптала Є.Ю.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019
(головуючий - Сташків Р.Б., судді Привалов А.І., Пінчук В.І.)
у справі №910/14422/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор")
до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Національний Банк України, 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8
про стягнення 106 667 793,39 грн,
02.12.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/14422/15.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 293 ГПК України.
Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №910/14422/15, складено 10.02.2020, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови є 02.03.2020.
Разом з тим, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Однак ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою 02.12.2020, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого ст. 288 ГПК України та без клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 ГПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Водночас ч. 3 ст. 292 ГПК України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
За змістом пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/14422/15 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Проте доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі скаржником не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207
Отже, скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених Законом порядку у сумі 2102,00 грн.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020, заяву про заміну позивача у справі №910/14422/15 задоволено, замінено позивача - ПАТ "Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор", тобто на ухвалу суду першої інстанції, зазначену у п. 26 ч. 1 ст. 255 ГПК України, після її перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогами процесуального закону, Суд встановив, що ОСОБА_1 не вказано неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також відсутнє обґрунтування того, в чому полягає таке неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Отже у визначений Судом строк, ОСОБА_1 слід належним чином виконати вимоги ст. 290 ГПК України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Разом з тим, положеннями ст. 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Згідно положень ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що доказів надсилання іншим сторонам у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення не надано.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.
Таким чином, скаржнику слід належним чином виконати вимоги ст. 291 ГПК України, надіслати учасникам справи копію касаційної скарги і доданих до неї документів і надати Суду докази такого надсилання.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 ГПК України, застосовуються положення ст. 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/14422/15 підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, шляхом подання до Верховного Суду клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених Законом порядку у сумі 2102,00 грн, заяви про усунення недоліків вищевказаної касаційної скарги, в якій скаржник має зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та доказів надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/14422/15 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кролевець