ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
30.12.2020Справа № 910/20162/20
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕТРИЦЬКОГО 21" 03115, м. Київ, вул. Петрицького, 21
про визнання незаконними рішень та дій
Гр. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" про:
- визнання незаконним рішення Загальних Зборів ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" 28.02.2020, оформленого п.4.8 Протоколу №2 від 14.03.2020, про оздоблення будинку системою відеоспостереження за рахунок цільового у розмірі 600 грн. з однієї квартири з підстави відсутності відповідного обґрунтування та погодження загального кошторису підтвердженого розрахунками та укладеними Договорами з виконавцями на відповідні роботи встановлення системи відеоспостереження зі співвласниками б.21;
- визнання незаконним рішення Загальних Зборів ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" 28.02.2020, оформленого п.4.7 Протоколу №2 від 14.03.2020, про затвердження разового цільового внеску на благоустрій комплексу з однієї квартири у розмірі 277 грн. з підстави відсутності відповідного обґрунтування та погодження загального кошторису підтвердженого розрахунками та укладеними договорами з виконавцями на відповідні роботи на благоустрій комплексу з співвласниками б.21;
- визнання незаконним рішення/дії/бездіяльність правління ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21", щодо відмови надання запитуваної позивачем відповідної, необхідної, повної, вичерпної, своєчасної, дстовірної інформації щодо розрахунків/кошторису, витрат, актів виконаних робіт на оздоблення будинку системою відеоспостереження за рахунок цільового внеску у розмірі 600 грн. з однієї квартири, та якості роботи цієї системи відеоспостереження в цілому;
- визнання незаконним рішення/дії/бездіяльність правління ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21", щодо відмови надання запитуваної позивачем відповідної, необхідної, повної, вичерпної, своєчасної, достовірної інформації щодо розрахунків/кошторису, витрат, актів виконаних робіт, спрямованих на благоустрій комплексу за рахунок цільового внеску у розмірі 277 грн. з однієї квартири;
- визнання незаконним рішення Загальних Зборів ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" 28.02.2020, оформлене п. 4.7 Протоколу № 2 від 14.03.2020 щодо способу/порядку розподілу витрат, спрямованих на благоустрій комплексу за рахунок цільового внеску у розмірі 277 грн. з однієї квартири, а не пропорційно площі квартири співвласників;
- визнання незаконним рішення Загальних Зборів ОСББ "ПЕТРИЦЬКОГО 21" 28.02.2020, оформлене п. 4.8 Протоколу № 2 від 14.03.2020 щодо способу/порядку розподілу витрат на оздоблення будинку системою відеоспостереження за рахунок цільового внеску у розмірі 600 грн. з однієї квартири, а не пропорційно площі квартири співвласників;
- визнання необґрунтованою визначену відповідачем заборгованість позивача за разовий внесок на систему відеоспостереження в розмірі 600 грн. з квітня по липень 2020 року;
- визнання необґрунтованим, недоведеним, недоказаним, недійсним борг позивача перед відповідачем за несплату цільового разового внеску на систему відеоспостереження в розмірі 600 грн.
Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 19.12.2020 року та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 21.12.2020 року за вх. № 20162/20.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
При цьому здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).
Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слід зазначити, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пункт 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України")
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є вісім немайнових вимог позивача, оскільки вони не містять вартісних характеристик, а отже не підлягають вартісній оцінці.
Таким чином, звернувшись до суду в грудні 2020 року із позовом з вимогами, що носять немайновий характер, позивач з урахуванням змісту позовних вимог та їх кількості мав сплатити судовий збір в сумі 16816,00 грн. (2102,00 грн.*8).
При цьому в порушення вимог вказаних правових норм позивачем не надано жодних доказів сплати судового збору.
Натомість позовні матеріали містять заяву позивача про звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи, оскільки розмір належного до сплати судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний 2019 рік, на підтвердження чого останнім надано довідку №2718 7776 2077 4716 Пенсійного фонду України та відомості № 394/К/26-15-57-04-17 від 25.02.2020 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік.
Розглядаючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, за змістом наведеної норми відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Наразі, як вбачається з довідки Пенсійного фонду України №2718777620774716, гр. ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. отримав пенсії у розмірі 18440,00 грн. Крім того, з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік вбачається, що за період 1 квартал 2019 р. по 4 квартал 2019 р. нараховано загальну суму доходу у розмірі 5 533 грн. 57 коп.
Велика палата Конституційного суду України у рішенні від 27 лютого 2018 року у справі № 1-6/2018 (№ 1-р/2018) зазначила, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов'язаним з будь-яким видом діяльності. Отже, аналіз відповідних конституційних приписів, положень законодавства про пенсійне забезпечення в Україні дає підстави для висновку, що пенсія - це не дохід, а один із видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України.
Таким чином, згідно наданих позивачем на підтвердження відповідного складного майнового стану, який суд враховує при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, загальна сума річного доходу заявника становить 5533,57 грн., отже розмір судового збору (16816,00 грн.) значно перевищує розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підставою для звільнення судом від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №922/2187/16 та від 22.04.2020 у справі №120/1089/19-а.
Враховуючи вищенаведене та зважаючи на доведеність належними та допустимими доказами обставин, які перешкоджають сплаті судового збору позивачем, в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", та наявність умов для можливості прийняття рішення про звільнення позивача від сплати судового збору, визначених вказаною статтею, суд дійшов висновку про задоволення клопотання гр. ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 року № 270 (далі - Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Проте, як встановлено судом, позивачем жодних доказів направлення на адресу місцезнаходження відповідача копій позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагають положення ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надано.
Наразі, в позовній заяві гр. ОСОБА_1 зазначив, що на підтвердження відправки копії позовної заяви відповідачу електронним листом на електронну адресу останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 надано скріншот, де у правому верхньому куті зазначено ОСОБА_1 та ІПН позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також скріншот із фіксацією повідомлення про вдале отримання адресатом електронного листа.
Як вбачається зі скріншоту з електронної пошти гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачем надіслано на електронну пошту, яка за твердженням позивача, належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ПЕТРИЦЬКОГО 21", копію позовної заяви від 19.12.2020 року.
При цьому в позовній заяві позивач зазначає про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача через підсистему "поштова скринька mail.gov.ua" з посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд звертає увагу позивача, що нормами Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовано порядок надсилання учасникам справи копії позовної заяви та копії доданих до неї документів, а саме листом з описом вкладення. При цьому суд наголошує на неможливості застосування аналогії права, зокрема, цивільного процесуального та адміністративного процесуального, на яке посилається позивач, для регулювання господарського процесу як такого, що містить пряму імперативну вимогу законодавця щодо змісту документів, які обов'язково додаються до позовної заяви.
Крім того, відсутні жодні належні та допустимі докази на підтвердження того, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕТРИЦЬКОГО 21" має офіційну поштову адресу, яку зазначив саме позивач, оскільки з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається наявність такої адреси.
Зокрема, твердження позивача про належність наведеної адреси електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме відповідачу - ОСББ "Петрицького 21", на підтвердження якої позивачем надана роздруківка процесуального документу, поданого до матеріалів іншої судової справи - Святошинського районного суду міста Києва № 759/20979/19 (провадження № 2/759/7171/19), судом оцінюються критично за відсутності інформації про офіційну електронну пошту відповідача, на яку у відповідності до приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" можна посилатись як на достовірну.
Щодо направлення документів відповідачу через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему суд зазначає, що відповідно до пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.п. 17.1 п. 17); Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018 в газеті "Голос України" № 229.
Разом з тим, 01.03.2019 у періодичному виданні "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 від 01.12.2018).
Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності.
Електронний суд входить до Єдиної підсистеми електронного діловодства судів, органів суддівського самоврядування та забезпечення, яка, в свою чергу, є лише однією з п'яти основних складових підсистем ЄСІТС.
Електронний суд - модуль ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні документи до суду, органів суддівського самоврядування та забезпечення або інших учасників судового процесу, які зареєстрували свої офіційні електронні адреси, а також отримувати від них інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші процесуальні документи. Доступ до сервісів Електронного суду забезпечуються через Електронний кабінет користувачів. Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет) є модулем Загальної підсистеми ЄСІТС.
Наразі специфіка використання підсистеми Електронний суд у тестовому режимі не дозволяє здійснювати ідентифікацію Електронних кабінетів (офіційних електронних адрес) зареєстрованих у системі користувачів.
З огляду на вищенаведене, оскільки на час подання даної позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала своє функціонування, з програми "Діловодство спеціалізованого суду" не вбачається наявність зареєстрованих електронних кабінетів інших учасників справи, тобто доказів на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів в розумінні приписів ст. 164 ГПК України позовні матеріали не містять,
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, ненадсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву гр. ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕТРИЦЬКОГО 21" задовольнити.
2. Звільнити гр. ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 12612,00 (дванадцять тисяч шістсот дванадцять грн. 00 коп.) за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕТРИЦЬКОГО 21" .
3. Залишити позовну заяву гр. ОСОБА_1 без руху.
4. Встановити гр. ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
5. Встановити гр. ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копій позовної заяви та всіх доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача (лист з описом вкладення, документ, що підтверджує надання поштових послуг).
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 30.12.2020 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон