вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"30" грудня 2020 р. Справа№ 910/378/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Калатай Н.Ф.
Мартюк А.І.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
у справі №910/378/20 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
2) Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07"
про визнання додаткових угод недійсними
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (відповідач-1) та Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07" (відповідач-2) про визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 від 13.03.2017 до договору відступлення прав вимоги від 13.03.2017, що укладені між відповідачами-1, -2.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 про виправлення описки) у справі №910/378/20 позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано недійсною додаткову угоду №1 від 20.03.2017 до договору відступлення права вимоги від 13.03.2017, що укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Приватним підприємством "Дніпровський краєвид 07".
Визнано недійсною додаткову угоду №2 від 20.03.2017 до договору відступлення права вимоги від 13.03.2017, що укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Приватним підприємством "Дніпровський краєвид 07".
Присуджено до стягнення з відповідача-1 на корить позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102, 00 грн.
Присуджено до стягнення з відповідача-2 на корить позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102, 00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/378/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 38 875, 03 грн.
Присуджено до стягнення з відповідача-2 на користь позивача витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 38 875, 03 грн.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач-1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі №910/378/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Окрім того, не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 (повний текст складено та підписано - 14.12.2020), апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/378/20 залишено без задоволення, оскаржувані судові рішення залишено без змін.
08.12.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій останній просить стягнути з відповідачів-1, -2 на користь позивача 55 451, 56 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат прийнято до розгляду та, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
При цьому, запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення/заперечення щодо поданої заяви.
23.12.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в яких, зокрема, зазначено про те, що дана справа не є складною, оскільки обставини спору по ній вже були встановлені та досліджені в інших справах, а позиція сторін заздалегідь сформована, відповідно обсяг наданої професійної допомоги необґрунтований та є завищеним за обсягами та кількістю витраченого часу адвоката. При цьому опис послуги, наданої адвокатом Савчуком А.В. виконано з порушенням вимог процесуального законодавства.
Відтак, на думку відповідача-1, сума витрат на правову допомогу заявлена позивачем, підлягає зменшенню до 5 000, 00 грн, з огляду на її неспівмірність та непропорційність до предмета спору.
Відповідач-2 своїм правом не скористався, пояснень та/або заперечень на подану заяву позивача не подав.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, заперечення на подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового її задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" (заявник) у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення просить суд стягнути з відповідачів-1, -2 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з юридичним супроводом та правовим обслуговуванням справи №910/378/20 в Північному апеляційному господарському суді у розмірі 55 451, 56 грн.
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданого (вх. №09.1-13/15997/20 від 25.08.2020) заявив про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які останній очікує понести у зв'язку із переглядом справи №910/378/20 в суді апеляційної інстанції, розмір який становить 40 000, 00 грн.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про ухвалення додаткового рішення, з долученими до неї доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, була подана у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
- розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як зазначалось вище, позивач з відзиві на апеляційну скаргу навів попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні, згідно з яким орієнтовно складатимуть 40 000, 00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 126 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача - адвокатом Бєлкіним М.Л. (ордер серії КС №711538 від 13.09.2020, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №028/19-МГ від 11.09.2019) надано детальний опис наданих послуг (правової допомоги) від 03.12.2020, рахунок на оплату №119 від 03.12.2020 на суму 55 451, 56 грн, акт надання послуг №96 від 03.12.2020.
Відповідно, в матеріалах справи містяться наступні докази про надання позивачу професійної правничої допомоги, а саме:
- копія договору про надання правової допомоги №028/19-МҐвід 11.09.2019 (надалі - договір про надання правової допомоги), укладеного між Адвокатським об'єднанням "Моріс Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" (том 2, аркуші справи 47-52);
- копія замовлення від 03.12.2019 до вищевказаного договору (том 2, аркуш справи 54);
- копія погодинної тарифної ставки працівників Адвокатського об'єднання "Моріс Груп" (том 2, аркуш справи 53);
- копія детального опису наданих послуг (правової допомоги) від 03.12.2020 (том 3, аркуш справи 75);
- копія рахунку на оплату №119 від 03.12.2020 на суму 55 451, 56 грн (без ПДВ) або 66 541, 87 грн (з ПДВ) (том 3, аркуш справи 76);
- копія акту надання послуг №96 від 03.12.2020 на суму 55 451, 56 грн (без ПДВ) або 66 541, 87 грн (з ПДВ) (том 3, аркуш справи 77);
Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник позивача Бєлкін М.Л. є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №3964 від 15.06.2011.
Вказані відомості розміщені також в Єдиному реєстрі адвокатів України.
За умовами договору про надання правової допомоги:
- в порядку та на умовах, визначених даним договором, адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов'язується належним чином прийняти її та оплатити (п. 1.1);
- детальний перелік правових послуг, що входять в правову допомогу і надаються клієнту, їх зміст, бажаний результат, кількісний та посадовий склад виконавців, прогнозована кількість годин надання правової допомоги, їх вартість та порядок оплати визначаються погодженими сторонами Замовленнями на надання правової допомоги (надалі - "Замовлення"), які з моменту підписання сторонами або їх уповноваженими представниками стають невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2).
За умовами Замовлення від 03.12.2019 сторони вищевказаного договору про надання правової допомоги погодили зміст правової допомоги, що надається:
- підготовка позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод до договору про відступлення прав вимоги від 13.03.2017, які датовані 20.03.2017;
- надання правової допомоги та представництво інтересів клієнта в судах України, зокрема Верховному Суді (в тому числі Великій палаті Верховного суду, Касаційному господарському суді у складі Верховного суду), апеляційних господарських судах, у Господарському суді міста Києва без обмеження у повноваженнях під час розгляду судової справи про визнання недійсними додаткових угод до договору про відсутплення прав вимоги від 13.03.2017, які датовані 20.03.2017;
- підготовка всіх процесуальних документів під час розгляду судової справи про визнання недійсними додаткових угод до договору про відступлення прав вимоги від 13.03.2017, які датовані 20.03.2017, ознайомлення з матеріалами справи та вчинення будь-яких необхідних процесуальних дій, необхідних для захисту прав клієнта.
Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У такому випадку суд, керуючись частиною 5 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/4455/19.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження надання адвокатом (адвокатським об'єднанням) послуг з правової допомоги у господарській справі №910/378/20 при апеляційному перегляді та прийняття клієнтом таких послуг сторони склали детальний опис наданих послуг (правової допомоги) від 03.12.2020, яким засвідчили факт надання адвокатським об'єднанням таких послуг та їх перелік, засвідчили, що загальна вартість наданих послуг в межах розгляду справи №910/378/20 в Північному апеляційному господарському суді становить 1 950, 00 дол. США, що станом на 03.12.2020 складає еквівалент 55 451, 56 грн (курс НБУ гривні до долара США складає 28, 4367 грн).
З рахунку на оплату №119 від 03.12.2020 та акту надання послуг №96 від 03.12.2020, сформованих адвокатським об'єднанням, вбачається що сума 55 451, 56 грн є вартістю наданих позивачу юридичних послуг без ПДВ, а з ПДВ вартість вказаних послуг становить 66 541, 87 грн.
Дослідивши матеріали справи та наданий позивачем детальний опис наданих послуг від 03.12.2020, сформований адвокатським об'єднанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказаний в описі час витрачений адвокатами Адвокатського об'єднання "Моріс Груп" при підготовці процесуальних документів по суті справи, заяв з процесуальних питань, а також при супроводженні справи №910/378/20 в Північному апеляційному господарському суді не відповідає критерію реальності та необхідності адвокатських витрат, витраченому часу та є явно завищеним (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 27.10.2020 у справі №902/909/19).
Зважаючи на наведені положення процесуального законодавства, рішення Європейського суду з прав людини та викладені у постановах Верховного Суду правові висновки, враховуючи обсяг (фактичний об'єм) підтверджених адвокатських послуг, дослідивши питання відповідності розміру заявлених позивачем витрат як критерію реальності адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та таким, що відповідає зазначеним критеріям, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у сумі 35 972, 42 грн, яка розрахована наступним чином: 11 годин витраченого адвокатом часу* погодинну ставку адвоката 115, 00 дол. США * 28, 4367 грн курс НБУ гривні до долара США.
У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013).
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та стягнення порівну з відповідачів-1, -2 на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме по 17 986, 21 грн з кожного з відповідачів.
Відповідно, в іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у даній справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41, ідентифікаційний код 37075024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39-В, ідентифікаційний код 36040006) витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 17 986 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн 21 коп.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, ідентифікаційний код 35130219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39-В, ідентифікаційний код 36040006) витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 17 986 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн 21 коп.
4. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/378/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 ГПК України.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді Н.Ф. Калатай
А.І. Мартюк