Справа № 683/179/18
Провадження № 22-ц/4820/1751/20
28 грудня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Купельського А.В. (суддя-доповідач),
Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Журбіцький В.О.
за участю учасників справи: апелянта ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року (суддя Андрощук Є.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування,
У січні 2018 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Старокостянтинові Хмельницької області помер її брат - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять квартира АДРЕСА_1 та будинковолодіння по АДРЕСА_2 .
За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким належну йому квартиру АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_6 . Натомість житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , заповітом не охоплено, що дає підстави для настання спадкування за законом і позивач має право на спадщину у другу чергу.
Після смерті брата позивач звернулась до приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу Лавути Т.О. про оформлення спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що спадщину прийняла ОСОБА_3 - дочка ОСОБА_4 . Разом з тим, померлий ОСОБА_4 , будучи людиною похилого віку, в січні 2017 року важко захворів, вимушений був лікуватися стаціонарно та амбулаторно, у зв'язку з чим потребував стороннього догляду, який йому забезпечувала позивач та його співмешканка ОСОБА_7 . Натомість ОСОБА_3 , якій було відомо про важку хворобу батька, ухилилась від догляду за ним та від піклування про нього, а також від надання йому допомоги.
У зв'язку з цим позивач просила суд усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , стягнути з неї судові витрати.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Вважає вказане рішення незаконним, так як суд визнав встановленими обставини, які недоведені в суді, а також висновки в рішенні суду не відповідають обставинам справи.
Посилається на те, що суд першої інстанції необ'єктивно оцінив показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невірно дійшов висновку, що спадкодавець ОСОБА_4 в період хвороби самостійно себе обходив та не потребував допомоги і стороннього піклування. Також судом безпідставно не взяті до уваги показання позивача та свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_3 відмовилась надавати допомогу хворому батькові. Не надано також належної об'єктивної оцінки показанням самої ОСОБА_3 , яка підтвердила факт відсутності будь-яких відносин з батьком.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що важкі хвороби, які були причиною смерті брата, зробили його безпорадним, він потребував стороннього догляду, допомоги, піклування, дзвонив дочці, але та свідомо проігнорувала прохання про допомогу.
Суд першої інстанції не досліджував цього і зробив незаконний висновок про недоведеність позову.
Відзиву на апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду від учасників справи не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Пунктом шостим Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Отже, суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.
Тому для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч.5 ст.1224 ЦК має значення сукупність обставин - ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи і лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Старокостянтинові Хмельницької області помер ОСОБА_4 , який був братом позивача та батьком відповідача, що підтверджується даними свідоцтва про смерть ОСОБА_4 Серія НОМЕР_1 від 25.10.2017 /повторне/ (а. с. 29), даними свідоцтва про народження ОСОБА_9 Серія НОМЕР_2 від 24.03.2016 /повторне/ (а. с. 31), даними свідоцтва про народження ОСОБА_10 (а. с. 79), даними свідоцтва про одруження ОСОБА_3 (а. с. 79-зворот).
Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 та будинковолодіння по АДРЕСА_2 .
Як вбачається з заповіту від 26.01.2017, посвідченого приватним нотаріусом Старокостянтинівського райнотокругу Лавутою Т.О. р. №26, ОСОБА_4 за життя заповів квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6 (а. с. 71).
18 липня 2017 року ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Старокостянтинівського райнотокругу Лавути Т.О. з заявою про прийняття спадщини за заповітом та законом після смерті ОСОБА_4 (а. с. 68).
19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Старокостянтинівського райнотокругу Лавути Т.О. із заявою про прийняття спадщини згідно 1262 ЦК України після смерті її брата - ОСОБА_4 (а. с. 75).
13 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Старокостянтинівського райнотокругу Лавути Т.О. із заявою про прийняття спадщини згідно 1262 ЦК України після смерті її батька - ОСОБА_4 (а. с. 78-зворот).
Як вбачається з відповіді приватного нотаріуса Старокостянтинівського райнотокругу Лавути Т.О. №1/01-16 від 09.01.2018 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні спадкових прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки померлий склав заповіт, на вказану квартиру, а ОСОБА_1 не входить до кола спадкоємцем за заповітом. Також у спадковій справі, відкритій після смерті ОСОБА_4 , є заява про прийняття спадщини за законом на все інше майно від доньки померлого, яка згідно зі ст. 1261 ЦК України є спадкоємицею першої черги за законом, а ОСОБА_1 є спадкоємицею другої черги за законом як сестра померлого (а. с. 28).
Судом встановлено, що після розлучення батьків, відповідач, будучи малолітньою дитиною, разом з матір'ю виїхали на постійне місце проживання в м. Самару РФ.
ОСОБА_4 стаціонарно лікувався у Старокостянтинівській ЦРЛ тринадцять днів у травні та сім днів у липні 2017 році, що підтверджується даними повідомлення Старокостянтинівської ЦРЛ №2232 від 15.10.2019 (а. с. 99).
Також в судовому засіданні в суді першої інстанції позивач ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_7 (цивільна дружина ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 , ОСОБА_8 (сестра позивача ОСОБА_1 ) повідомили, що спадкодавець ОСОБА_4 хворів в останні роки життя, однак самостійно себе обходив, а у 2017 році перебував двічі на лікуванні у райлікарні, у зв'язку з чим вони допомагали йому грошовими коштами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем ні в позовній заяві, ні в суді не надано належних та допустимих доказів, які б давали законні підстави для усунення відповідача ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обставини, що ОСОБА_3 не спілкувалась з батьком, ніколи не надавала допомоги, яку останній просив, і спадкодавець з січня 2017 року взагалі не обходився без сторонньої допомоги, позивачем не доведено в суді належними та допустимими доказами. На думку місцевого суду ці обставини не дають підстави вважати, що відповідач ухилялась від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, а спадкодавець перебував в безпорадному стані та потребував такої допомоги саме від ОСОБА_3 .
З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.
Посилання апелянта, що суд першої інстанції необ'єктивно оцінив показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невірно дійшов висновку, що спадкодавець ОСОБА_4 в період хвороби самостійно себе обходив та не потребував допомоги і стороннього піклування, є безпідставними та висновків суду не спростовують. Суд оцінив усі докази в сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.
Безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що судом безпідставно не взяті до уваги її показання та показання свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_3 відмовилась надавати допомогу хворому батькові. Такі показання належними доказами не підтверджені.
Те, що судом першої інстанції не надано належної об'єктивної оцінки показанням самої ОСОБА_3 , яка підтвердила факт відсутності будь-яких відносин з батьком, є безпідставним доводом апелянта. Відсутність відносин з батьком не є безумовною підставою для усунення від права на спадкування за законом.
Аргументи апеляційної скарги про те, що важкі хвороби, які були причиною смерті брата, зробили його безпорадним, він потребував стороннього догляду, допомоги, піклування, дзвонив дочці, але та свідомо проігнорувала прохання про допомогу, не є вагомою підставою для усунення від права на спадкування дочки померлого. Зазначені пояснення належними доказами не підтверджені.
Подані до апеляційного суду письмові пояснення, довідка про лікування спадкодавця не містять даних про безпорадний стан спадкодавця та не спростовують висновки суду.
Виходячи з наявних в матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів та доказів, поданих до апеляційного суду, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з усталеною судовою практикою.
Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування вказаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.
Водночас, суд першої інстанції оцінив докази відповідно до ст. 89 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне судове рішення складено 30 грудня 2020 року.
Судді А.В. Купельський
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк