Справа № 2/2218/1813/11
Провадження № 22-ц/4820/1967/20
29 грудня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.
секретар судового засідання - Кошельник В.М.,
з участю представника апелянта - адвоката Венгера Д.О.,
стягувача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2020 року, суддя Продан Б.Г., у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,
встановив:
У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заяви вказала, що 25.02.2011 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду у справі №2/2218/1813/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 03.03.2011 року справу розглянуто по суті та ухвалено судове рішення, яким позов задоволено частково, на виконання рішення видано виконавчий лист. На думку заявника, необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову відпала, оскільки дев'яносто днів з дня набрання рішенням про часткове задоволення позову законної сили спливли ще в 2011 році. Крім того, вищезазначена квартира є предметом забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 перед АКІБ «УкрСиббанк» за договором іпотеки від 28.07.2008 року. Відповідна заборона щодо її відчуження зареєстрована 28.07.2008 року за №7640934, тобто до накладення арешту судом. Наявність відповідного арешту порушує пріоритетне право банку на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, що полягає в неможливості реалізації позасудової процедури звернення стягнення на заставлене майно та, відповідно, отримання гарантованого умовами договору іпотеки та чинним законодавством задоволення своїх майнових вимог.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.09.2020 року в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.09.2020 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що ОСОБА_1 пропущено строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення боргу з ОСОБА_2 , у зв'язку з чим постановою Хмельницького апеляційного суду від 19.02.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі дублікату виконавчого листа. Суд першої інстанції не навів обґрунтування на спростування її доводів про те, що квартира, яка є предметом забезпечення за вимогами ОСОБА_1 , є також і предметом забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 перед АКІБ «УкрСиббанк» за договором іпотеки від 28.07.2008 року. Арешт судом вказаної квартири порушує пріоритетне право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, перешкоджає іпотекодержателю та іпотекодавцю реалізувати свої правомочності у порядку, визначеному ст.ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку».
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги. Стягувач ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив, підтримав рішення суду першої інстанції.
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що з метою забезпечення позову у цивільній справі №2/2218/1813/11 ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2011 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.03.2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 119039 грн. 23 коп. Вказане рішення набрало законної сили 15.03.2011 року (а.с. 29, 36).
Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову суд виходив з того, що відповідачем рішення суду по сплаті боргу не виконано, а тому заява є передчасною.
Вказаний висновок є обґрунтований з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до положень частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано поняття і порядок забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють протягом строку, встановленого процесуальним законом (частини 7-10 статті 158 ЦПК України). Водночас, підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
На виконання рішення суду від 03.03.2011 року, 05.04.2011 року було видано виконавчий лист №2/2218/1813/11 зі строком пред'явленням до виконання до 15.03.2014 року (а.с. 36). 20.04.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 37, 52).
Як вбачається зі змісту листа начальника Другого відділу ДВС м. Хмельницький від 10.12.2019 року, вих. №69935, при перевірці автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) було встановлено, що на виконанні в органах державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №50383450, за виконавчим листом від 05.04.2011 року №2/2218/1813/11 про стягнення з ОСОБА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 117741,75 грн. Державним виконавцем відкрито виконавче провадження 03.03.2016 року. 23.09.2016 року державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку тим, що за період перебування на примусовому виконанні у відділі виконавчого документа, виконавчі дії щодо розшуку майна боржника не дали результату, майна чи коштів, на які можна звернути стягнення, за боржником не виявлено (а.с. 118, 124-125).
28.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу йому дублікату виконавчого листа №2/2218/1813/11 у зв'язку із втратою ним оригіналу (а.с. 105).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Видано дублікат виконавчого листа у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в розмірі 117741,5 грн. та судових витрат у сумі 1297,48 грн. на користь ОСОБА_1 , поновлено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання (а.с. 132-133).
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19.02.2020 року вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено (а.с. 157-159).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
В той же час, на сьогодні рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.03.2011 року ОСОБА_2 не виконано.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі «Горнсбі проти Греції» ЄСПЛ зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Доводи апеляційної скарги в частині пропуску ОСОБА_1 строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, що, на думку апелянта, унеможливлює примусове виконання судового рішення, не заслуговують на увагу, оскільки стягувач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про його поновлення, вказавши поважні причини пропуску строку та в подальшому пред'явити до виконання виконавчий документ повторно.
Матеріали справи не містять відомостей щодо відмови суду ОСОБА_1 у поновленні строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Наявність обтяження у вигляді арешту на майно ОСОБА_2 гарантуватиме виконання боржником свого обов'язку перед стягувачем по сплаті грошових коштів.
Інші доводи апелянта стосовно наявності обтяження на спірну квартиру ОСОБА_2 у вигляді іпотеки на користь АКІБ «Укрсиббанк» також не є обґрунтованими, оскільки таке обтяження жодним чином не впливає на обов'язок ОСОБА_2 виконати рішення, ухвалене на користь ОСОБА_1 .
Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, обґрунтованими висновками суду першої інстанції та не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 30 грудня 2020 року.
Судді: Р.С. Гринчук
Л.М. Грох
А.М. Костенко