Провадження № 33/4820/345/20
Справа № 682/450/20 Головуючий в 1-й інстанції Маршал І. М.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Вітюк І.В.
30 грудня 2020 року м.Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., з участю секретаря Бондара О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бойка В.Ф., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу захисника на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2020 року,
Постановою Славутськог оміськрайонного суду від 14 травня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працевлаштованого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у виді сплати на користь держави штрафу в сумі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 420 грн. 40 коп.
За постановою суду, 15.02.2020 року в 01 год. 16 хв. ОСОБА_1 в м. Славуті по вулиці Привокзальній керував автомобілем «Opel astra», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу "Драгер" в присутності двох свідків, результат тесту 2,26 % проміле.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну і необґрунтовану, та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю події і складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свої вимоги аргументує тим, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що його підзахисний не погоджувався з результатами тесту на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується показаннями свідків, даними під час судового розгляду, та не відмовлявся від проведення огляду в медичному закладі.
Вказує, що судом безпідставно відмовлено в призначенні судово-почеркознавчої експертизи з метою доведення факту підробки Акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, що ще раз свідчить про порушення права на справедливий суд.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника Бойка В.Ф. на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Однак, місцевим судом, в порушення вищезазначених вимог закону, не вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Так, із змісту оскаржуваної постанови та матеріалів адміністративної справи вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, на підставі даних, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №237639, роздруківці приладу "Драгер" з результатом тесту 2,26 % проміле, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Однак, дослідженням наведених доказів в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що вони не можуть свідчити про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Зокрема, судом першої інстанції не враховано того, у разі незгоди водія з оглядом на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (що в даній ситуації мало місце та підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом) йому пропонується пройти огляд у закладі охорони здоров'я (ст.266 КУпАП).
Відповідно до вимог розділу ІІ п.9 Інструкції «Про порядок виявлення у видіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Матеріали ж провадження взагалі не містять об'єктивних даних про те, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Відсутні і відомості, які б підтверджували відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Крім того, під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом призначена судово-почеркознавча експертиза, відповідно до висновку якої, підпис в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.3) від імені ОСОБА_1 виконаний не ним, а іншою особою.
Апеляційний суд враховує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом, який в даному випадку працівниками поліції дотриманий не був.
Оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що працівниками поліції виконано вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, суду не надано, а тому в такому випадку (через порушення процедури проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння) відсутнє порушення останнім вимог п. 2.9 а ПДР України.
Сукупність зазначених недоліків, допущена неповнота та однобічність судового розгляду справи, дозволяють зробити висновок про відсутність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає безумовному скасуванню із закриттям провадження у справі.
У зв'язку з тим, що провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір, відповідно до ст.40-1 КУпАП, при умові його сплати, підлягає поверненню останньому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245, 247,266, 283, 284, п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Бойка В.Ф. задовольнити.
Постанову Славутського міськрайонного суду від 14 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду І.В. Вітюк