Справа № 204/8898/20
Провадження № 2-з/204/134/20
30 грудня 2020 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання, -
28 грудня 2020 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 52958 за виконавчим провадженням № 63708283, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. Заява мотивована тим, що наразі нею готується позовна заява про визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого з неї стягуються кошти з її доходів та у разі задоволення позовних вимог, виконавчий документ буде визнаний таким, що не підлягає виконанню, а стягнуті кошти підлягатимуть поверненню.
Вивчивши заяву про забезпечення позову до його подання разом із додатками, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Проте, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Вимогами ч. 10 ст. 150 ЦПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовним вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, враховуючи, що спір стосується саме правомірності виконавчого документа, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у вигляді запропонованого позивачкою виду заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 52958, що видано приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олегом Станіславовичем за виконавчим провадженням № 63708283, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили протягом п'ятнадцяти днів зо дня її підписання або протягом п'ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна