Справа № 204/8854/20
Провадження № 2/204/2389/20
30 грудня 2020 року м. Дніпро
Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
24 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 із вимогою про розірвання шлюбу.
При вивченні матеріалів позовної заяви встановлено, що до позовної заяви додано копію свідоцтва про шлюб. Крім того встановлено, що до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.
Позивачем у позові зазначено про його звільнення від сплати судового збору, як учасника бойових дій, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таке твердження позивача є помилковим, виходячи з наступного.
Вимогами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Така позиція узгоджується висновком Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 у справі № 9901/70/20 (провадження № 11-128заі20).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Нормами ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року, до позовної заяви про розірвання шлюбу має додаватися саме оригінал свідоцтва про шлюб.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем до суду надано копію свідоцтва про шлюб та не надано суду документу, що підтверджує сплату судового збору, сума якого відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» за немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, доходжу висновку про неможливість відкриття провадження по справі, а тому, про залишення позову без руху, надання позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду оригіналу свідоцтва про шлюб та документу про сплату судового збору на суму 840 гривень 80 копійок.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів включно зо дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Приваліхіна