Справа № 202/6685/20
Провадження № 2-а/202/123/2020
30 грудня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді-Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Муссаєвої Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
В листопаді 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 01 листопада 2020 року позивач о 12 годині 32 хвилини рухався на належному йому на праві власності автомобілі марки KІА CERATO державний номер НОМЕР_1 по вул. Набережна Заводська, 103 а в м. Дніпро, а саме перетинав перехрестя на миготливий зелений сигнал і при увімкненні вже на перехресті жовтого світла він зобов'язаний був продовжити рух, що позивач і зробив, незалежно від подальших сигналів світлофора. Після перетину перехрестя, його зупинили інспектори поліції через те, що він нібито проїхав перехрестя на червоне світло світлофора. В подальшому інспектором поліції було складено постанову про адміністративне правопорушення та накладено на позивача штраф. З викладеними обставинами у постанові від 01.11.2020 року серія ЕАМ №3370151 не погоджується повністю, вважає їх не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. При складанні постанови, його пояснення поліцейський до уваги не взяв, доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення не надав. Вказав, що в його автомобілі встановлено відеореєстратор, який зафіксував момент перетину перехрестя, що підтверджує пояснення позивача. Просив суд: скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі від 01.11.2020 року серія ЕАМ №3370151.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2020 року, справа розподілена судді ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2020 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.
08.12.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст.162 КАС України. Вказали, 01.11.2020 року інспектором взводу 2 роти 4 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Соловей Олегом Володимировичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., в якій зазначено про те, що останній, керуючи транспортним засобом KІА CERATO державний номер НОМЕР_1 , в м. Дніпро по вул. Набережна Заводська, в районі будинку 103, проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України. Постанова про справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. відповідає вимогам, встановленим п.5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року. Фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувалося на місці його вчинення. Враховуючи той факт, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст.35 Закону України «Про національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП щодо водія такого транспортного засобу, яким виявився позивач. Вказали, що поліцейський обґрунтовано прийняв рішення про необхідність притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Просили відмовити в позові та розглядати справу без представника Департаменту патрульної поліції.
16 грудня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погодився в повному обсязі із викладеними у відзиві обставинами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України. Вказав, що ніяких доказів порушення ним ПДР поліцейськими надано не було, а його заперечення та пояснення по справі не було взято до уваги, тому можна зробити висновок, що інспектори діяли виключно на своїх припущеннях, які не підкріплені жодними доказами по справі. Вважає, що якщо поліцейський встановив докази, які вказують на вчинення правопорушення та посилається на них, то водій має право ознайомитись з цими доказами, навіть якщо це відеозапис нагрудної камери інспектора, а якщо працівник поліції відмовився надавати водію для ознайомлення такий відеозапис то можна вважати, що такого доказу не існує. Звернув увагу на те, що у своєму відзиві відповідач вказує на те, що начебто адміністративне правопорушення було скоєно позивачем у присутності поліцейського та останній бачив його вчинення на власні очі, однак ці твердження ще раз вказують на однобічність та упередженість уповноважених осіб при винесенні постанови, що оскаржується.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, просили суд позов задовольнити.
Суд, заслухавши позивача, представника позивача, переглянувши відеозаписи, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Судом встановлено, що інспектором взводу 2 роти 4 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Соловей Олегом Володимировичем винесено постанову серії ЕАМ №3370151 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., на підставі того, що 01 жовтня 2020 року о 12:36 в м. Новомосковськ по вул. Заводська, 103А, керуючи автомобілем KІА CERATOдержавний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вищевказану постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, позивач вважає незаконною.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КпАП України, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди , тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. №1376, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 2 ст. 122 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення, вчиненого позивачем.
Відповідачем до суду не надіслано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у заяві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, а з постанови не вдається встановити, що позивач ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги ПДР, натомість позивачем надано відеозапис який це спростовує і підтверджує доводи позивача. Також суд звертає увагу, що відповідно до Постанови зазначене правопорушення вчинено в м. Новомосковськ, вул. Заводська, а не в м. Дніпро вул. Н. Заводська.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином. За таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанова серії ЕАМ № 3370151 від 01 листопада 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю, оскільки при невизнанні позивачем своєї вини, окрім постанови серії ЕАМ № 3370151 від 01 листопада 2020 року, його вина відповідачем належним чином не задокументована, та не доведений належними та допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України, отже, не підтверджена ніякими фактичними даними, та відповідачем як суб'єкт владних повноважень, не надав інших доказів стосовно вини позивача та правомірності свого рішення.
Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні законні та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 122, 247, 251, 256, 280 КпАП України, ст. ст. 20, 77, 242-246, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (49000, м.Дніпро, Троїцька площа, 2А, Код ЄДРПОУ 40108866) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Соловей Олега Володимировича, серії ЕАМ № 3370151 від 01 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.П. Слюсар