Справа № 732/1383/20
Провадження 2-о/732/126/20
28 грудня 2020 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді КарпинськоїН.М,, секретар - Воропаєва К.В., за участі заявника - ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи - Кобеняк І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України (заінтересована особа: Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області), -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просив встановити факт його постійного проживання станом на 24 серпня 1991 року в Україні за адресою: АДРЕСА_1 . В обгрунтування вимог заяви зазначає, що він з дати свого народження і по день розгляду справи проживає в Україні. У період із 14.06.1989 по 13.05.1991 проходив військову службу, по закінченню якої став на облік у Городнянський районний військовий комісаріат. У подальшому був прийнятий в члени колгоспу в с. Конотоп та вибув з членів колгоспу 26.06.1991, далі працевлаштувався ексковаторщиком в Городнянський райагролісгосп. 17.04.1992 одружився з ОСОБА_2 , У період із 1999 по 2002 роки відбував покарання в місцях позбавлення волі. У період на час проголошення незалежності України безперервно постійно проживав у своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 . Одним із документів, яким підтверджується факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року по 13 листопада 1991 року є рішення суду. Просить задовольнити його заяву та постановити відповідне рішення, оскільки факт постійного проживання на території України, має для нього юридичні наслідки - оформлення громадянства та отримання відповідних документів.
У судовому засіданні заявник вимоги заяви підтримав і просив заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення заяви, у вирішенні справи покладалась на розсуд суду. Вказала, що особу заявника встановлено, але не виявилось можливим підтвердити його належність до громадянства України. За встановлених обставин факт проживання на території України має підтверджуватись судовим рішенням.
Заслухавши в судовому засіданні заявника та представника заінтересованої особи, допитавши свідків, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5) ОСОБА_1 (заявник) народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Конотоп Городнянського району Чернігівської області, про що в книзі реєстрації про народження Конотопської сільської ради Городнянського району Чернігівської області зроблено актовий запис № 17 від 02.07.1971.
Довідкою Городнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 19.08.2020 доводиться, що КаркадійО.М. з 14.06.1989 по 13.05.1991 перебував на військовій службі (а.с.6).
Згідно довідки № 791 від 18 серпня 2020 Смичинського старостинського округу № 12 підтверджено, що КаркадійО.М. з червня 1991 по січень 1992 року проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Інформація у вказаних документах повністю узгоджується із показаннями свідків.
Так, допитана у суді свідок ОСОБА_3 розповіла, що заявник її син. Народився він у с. Конотопі, а після розлучення з його батьком, свідок переїхала в с. Смичин. У віці 5-ти років ОСОБА_1 залишився проживати в с. Конотоп із батьком і бабою по батьківській лінії. У подальшому, коли прийшов з армії, безперервно у період з червня 1991 по січень 1992 року проживав без реєстрації у неї за адресою: АДРЕСА_1 . Потім одружився та переїхав з дружиною в с. Великий Дирчин. Працював в колгоспі, певний час відбував покарання, але все життя жив в Україні.
Свідок ОСОБА_4 ( сестра заявника) у суді дала показання про те, що станом на час проголошення незалежності України ОСОБА_1 проживав у їх спільної матері ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому змінював села, однак все життя жив в Україні.
Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення N 5 від 31.03.95 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Належність та набуття громадянства України встановлюється згідно положень Закону України Про громадянство України і може пов'язуватися з фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є всі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити інформація про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року.
Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України, станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.
У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року N 215 встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України".
Обставини та факти, викладені в заяві, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вимоги заявника підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 N 2235-III, Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 N 215 (із змінами і доповненнями), ст. 293, 294, 315, 316, 319, 351, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , про встановлення факту постійного проживання в Україні - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 24 серпня 1991 року постійно проживав на території України без реєстрації місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 28.12.2020 року.
Суддя Карпинська Н.М.