Справа № 686/20079/20
Провадження № 1-кс/686/15011/20
29 грудня 2020 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницькому скаргу ОСОБА_4 , його представника - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, -
14 грудня 2020 року ОСОБА_4 , та його представник - адвокат ОСОБА_3 , звернулися до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою, в якій, з урахуванням поданих уточнень, просили визнати незаконною та скасувати постанову слідчого Першого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 від 13.10.2020 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному проведенні № 62020240000000027 та зобов'язати слідчого визнати останнього потерпілим у даному кримінальному провадженні. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що оскаржувана постанова слідчого є необґрунтованою та немотивованою, а викладені у ній висновки не відповідають фактичним обставинам провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_3 , скаргу підтримали, наполягали на її задоволенні.
Слідчий, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що, відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України, не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Заслухавши пояснення скаржника та його представника, дослідивши матеріли кримінального провадження, прихожу до наступних висновків.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди - ч.1 ст.55 КПК України.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого - абз.1 ч.2 ст.55 КПК України.
Частиною 5 ст.55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Встановлено, що в провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020240000000027, яке було зареєстроване у ЄРДР 11.01.2020 року за ч.2 ст.365 КК України.
24.07.2020 року до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому надійшло клопотання від представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , в якому останній просив залучити ОСОБА_4 до вказаного провадження в якості потерпілого (реєстр. № І-4149).
Постановою слідчого Першого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 від 13.10.2020 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення слідчий послався на те, що на даний час у кримінальному провадженні будь-які докази, які б свідчили про те, що можливим вчиненням кримінального правопорушення останньому завдано моральної, фізичної або майнової шкоди відсутні.
Надаючи оцінку вказаній постанові суд звертає свою увагу на наступні обставини.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження № 62020240000000027, досудове розслідування у ньому здійснюється фактично згідно поданої ОСОБА_4 заяви про вчинення стосовно нього працівниками поліції кримінального правопорушення - перевищення наданих службових повноважень під час затримання (безпідставного застосування сили, спричинення тілесних ушкоджень, викрадення належного йому майна).
Відмовляючи у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у даному кримінальному провадженні слідчим зазначено, що на даний час досудовим розслідуванням не було встановлено факту заподіяння останньому ні моральної, ні фізичної, ні матеріальної шкоди.
Водночас, слідчий суддя зазначає, що ухвалюючи оскаржувану постанову, слідчим не було звернуто увагу на положення абз. 1 ч.2 ст.55 КК України та не надано належної оцінки тій обставині, що у заяві про вчинений злочин, за яким розпочато досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прямо зазначено про вчинення даного кримінального правопорушення стосовно самого заявника ( ОСОБА_4 ). При цьому суд зазначає, що підставою для відмови у залученні особи до провадження як потерпілого, з огляду на приписи ч.5 ст.55 КПК України, є наявність очевидних і достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті. Оскаржувана постанова слідчого посилання на такі обставини не містить, а мотиви її ухвалення зводяться по суті лише до того, що на даному етапі слідства не здобуто доказів, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник щодо вчинення стосовно нього злочину.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова слідчого не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, а зроблені у ній висновки є припущеннями та належним чином не обґрунтовані.
Що стосується вимоги про зобов'язання слідчого визнати ОСОБА_4 потерпілим у даному кримінальному провадженні, то в цій частині вимоги скарги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч.1 ст.36, ч.5 ст.40 КПК України прокурор та слідчий є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання у яку осіб, що не мають на те повноважень забороняється.
Керуючись ст.ст. 55, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_4 , його представника - адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову слідчого Першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_5 від 13.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62020240000000027 скасувати.
В решті у задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1