Справа № 513/819/20
Провадження № 2/513/443/20
Саратський районний суд Одеської області
21 грудня 2020 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., представника позивача Парапіра М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Парапір Михайла Петровича до Успенівської сільської ради Саратського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
у вересні 2020 року представник позивачки ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визначити позивачці додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_3 заповіту не залишив, позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після його смерті. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно: право на земельну частку (пай) розміром 4,2 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Успенівське", яке він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4 .
23 січня 2020 року позивачка звернулася до нотаріуса, який постановою відмовив у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, пославшись на те, що позивачка пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини.
Позивачка зазначає, що встановлений законом строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки з 1993 року вона є особою з інвалідністю другої групи, з 2005 року безстроково. До 2019 року вона взагалі не могла ходити, лише в січні 2019 року їй вдалося приїхати до нотаріуса в смт. Сарату, за місцем знаходження майна померлого.
Представник позивачки ОСОБА_2 у суді позов визнав та просив його задовольнити.
Успенівський сільський голова Гусєв В.Л. подав до суду заяву, в якій позов визнав, справу просив розглядати за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував (а.с.62).
Заслухавши представника позивачки, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Ст. 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, які визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частини 1, 3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України визначають, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно нотаріально посвідченого перекладу паспорту № АА0027922, виданого 16 серпня 2014 року ДП "Центр державних інформаційних ресурсів "Режистру" Молдова, прізвище, ім'я, по батькові ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).
Як вбачається з нотаріально посвідченого перекладу свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04 лютого 1977 року уклала шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с. 10-11).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області 14 квітня 2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1621, ОСОБА_3 отримав в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай) в КСП "Успенівське" розміром 4,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості). (а.с.14, 43).
21 червня 2013 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (а.с.15-42).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Якутськ Республіки Саха (Якутія) Російська Федерація, що підтверджується нотаріально посвідченим перекладом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Управлінням запису актів громадянського стану при Уряді Республіки Саха (Якутія) Відділ управління ЗАГС при Уряді республіки Саха (Якутія) по м. Якутську № 2, Росія (а.с. 12, 13).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), ОСОБА_3 заповіту не залишив (а.с. 66).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка, зокрема, складається, із права на земельну частку (пай) в КСП "Успенівське" розміром 4,2 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості).
Позивачка 23 січня 2020 року, з пропуском встановленого законом строку, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. відкрита спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 64-75).
Постановою нотаріуса від 23 січня 2020 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку із пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини та позивачці роз'яснено про необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 47).
Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 та довідки серії ВТЕ-МД 1№ 000750 позивачка ОСОБА_8 з 22.11.1993 року є особою з інвалідністю другої групи, з 01.01.2016 року безстроково, непрацездатна (а.с. 44-45).
Оскільки позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, то на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України суд вважає необхідним визначити їй додатковий строк два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 1216-1217, 1223, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2-13, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , додатковий строк два місяці, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30 грудня 2020 року.
Суддя А. І. Бучацька