"30" грудня 2020 р.
Справа №150/613/20
Провадження по справі №3/150/319/20
30 грудня 2020 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які складено начальником СРПП № 3 Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУПН у Вінницькій області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
З протоколу серії ДПР18 №214144 слідує, що 23 листопада 2020 року о 01 годині 45 хвилин в с. Гонтівка Вінницької області ОСОБА_1 керував мотоблоком Форте, б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не чітка мова, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 ПДРУ за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом було здійснено виклик ОСОБА_1 в судове засідання, про що при матеріалах судової справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Втім останній двічі в судові засідання не з'являється, причини неявки за судовими викликами суду не відомі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Зважаючи на строки розгляду справи визначені ст.ст. 38, 277 КУпАП, за наявності повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, справа про адмінправопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту наведеної правової норми слідує, що вказані дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанням технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В ході судового розгляду, з досліджених доказів, які визнано судом належними та допустимими в силу їх відповідності вимогам закону, беззаперечно було встановлено, що дійсно 23 листопада 2020 року о 01 годині 45 хвилин в с. Гонтівка Вінницької області ОСОБА_1 керував мотоблоком Форте, б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, не чітка мова, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 ПДРУ. Окрім того, при матеріалах справ містяться письмові пояснення особи, відносно якої складено адміністративні матеріали, зі змісту яких слідує, що 23 листопада 2020 року перебуваючи на заправці «Колос», ОСОБА_1 вживав алкогольні напої (горілку), після чого сів на мотоблок аби поїхати додому. На автодорозі його зупинили працівники поліції, повідомивши про те, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та він відмовився від проходження освідування.
Відтак, в судовому засіданні беззастережно доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння).
Відповідно до ст.ст. 34, 35, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 не встановлено, відповідно до ст. 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення підстав для передачі адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 на розгляд громадській організації, трудовому колективу не встановлено. Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що вина водія ОСОБА_1 повністю доведеною в тому, що він керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
При накладені адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 суддя враховує, що керування транспортним засобом в стані сп'яніння є небезпечним і досить поширеним правопорушенням, а накладення стягнення за адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосовується з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами та має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб.
Отож, враховуючи особу правопорушника, його матеріальний стан, суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.
Враховуючи те, що відповідно до листа Чернівецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області № 3058/226/01-2020, посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував, суд призначає покарання правопорушнику без позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому, суддя не вбачає підстав для накладення іншого виду стягнення.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати якого встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 420,40 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Чернівецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН