Справа № 147/1441/20
Провадження № 2/147/556/20
про залишення позову без руху
30 грудня 2020 року смт.Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПСП «Кристал» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки.
Статтею 4 ЦПК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Заявами по суті справи є позовна заява яка подається до суду в письмовій формі та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 175 ЦПК України та документи, що додаються до позовної заяви у відповідності до ст. 177 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру -усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом повернення даної земельної ділянки позивачу.
При зверненні до суду ОСОБА_1 сплатила в судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, який за своїм правовим змістом є майновим й зокрема стосується повернення земельної ділянки загальною площею 2,585 га власнику.
Статтею 181 ЦК України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з частиною 1статті 90 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Таким чином, позовні вимоги про повернення земельної ділянки у розумінні змісту даної статті є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Про вищезазначене свідчить і позиція Верховного Суду у справі № 923/441/18 (ухвала Верховного Суду від 04.03.2019 року). Верховний Суд дійшов висновку, що з врахуванням наведених вище приписів Закону України «Про судовий збір», позивач має сплатити судовий збір за ставкою, що підлягає сплаті при поданні позову, виходячи з вартості земельної ділянки.
Таким чином, в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено ціну позову, яка повинна визначатися вартістю земельної ділянки.
Ненадання даних доказів, позбавляє суд можливості вірно вирахувати розмір судового збору, який повинен доплатити позивач, виходячи із вірної ціни даного позову.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року встановлено в розмірі 2102, 00 грн.
Отже, судовий збір по вимогам майнового характеру про повернення земельної ділянки повинен становити 1 відсоток ціни позову.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
З урахуванням викладеного вище, позивачу необхідно усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, визначити ціну позову, подати докази на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна та сплатити судовий збір, у разі необхідності, за вимогу майнового характеру, відповідно до ставок, визначених Законом України «Про судовий збір».
Окрім того, згідно з ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з п. 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.
Всупереч вимог ст. 95 ЦПК України, позивачем долучено копії документів, які у визначений законом порядок не засвідчені, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і може підлягати обмеженням, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач (заявник) при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки, залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає (за виключенням вимог щодо сплати судового збору).
Суддя О.А. Натальчук