29 грудня 2020 року
Київ
справа №826/1285/16
адміністративне провадження №К/9901/39236/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №826/1285/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, особа, яка представляє інтереси позивача - заступник військового прокурора Дарницького гарнізону, про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління державної охорони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - УДО, ГУ ПФУ відповідно, відповідачі), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність УДО щодо відмови направити до ГУ ПФУ довідку про грошове забезпечення позивача станом на 01.04.2012 для проведення перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90%;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2008 на підставі довідки УДО №2/6-1322 від 02.12.2015 та з урахуванням збільшення з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань до 90% у відповідності до Закону України від 15.07.2015 №614-VIII «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення» (далі - Закон №614-VIII), частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 43, 51, 55, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ);
- зобов'язати УДО додатково зазначити у довідках про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що посада «Заступник начальника відділу» з 01.01.2008 фактично відповідає посаді «Заступник Директора Департаменту» згідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2015 у справі №826/9054/15;
- зобов'язати УДО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393» (далі - Постанова КМУ №45, Порядок №45) направити до ГУ ПФУ та ОСОБА_1 довідку про його грошове забезпечення з урахуванням збільшеного з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90% відповідно до затвердженого 21.05.2012 начальником УДОУ рапорту Директора Департаменту по роботі з особовим складом від 21.05.2012;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду в м. Києві відповідності до статей 43, 51, 55, 63 Закону №2262-ХІІ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 на підставі довідки УДОУ №2/6-1322 від 02.12.2015 про його грошове забезпечення з урахуванням збільшеної з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90%, а також вислуги років позивача (30 років) та визначених при звільненні з військової служби відсотків (80%), з яких обчислюється основний розмір його пенсії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2017 позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність УДО щодо відмови направити у ГУ ПФУ довідки про грошове забезпечення позивача станом на 01.04.2012 для перерахунку його пенсії у зв'язку зі збільшенням надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50 % до 90%;
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2008 на підставі довідки УДОУ № 2/6-1322 від 02.12.2015 та з урахуванням збільшення з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань до 90% у відповідності до Закону №614-VIII, частини другої статті 5 КАС України, статей 43, 51, 55, 63 Закону №2262-ХІІ;
- зобов'язано УДО відповідно до постанови КМУ №45 направити у ГУ ПФУ та ОСОБА_1 довідку про його грошове забезпечення з урахуванням збільшеного з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90% відповідно до затвердженого 21.05.2012 начальником УДО рапорту директора Департаменту по роботі з особовим складом від 21.05.2012.
- зобов'язано ГУ ПФУ у відповідності до статей 43, 51, 55, 63 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 на підставі довідки УДО №2/6-1322 від 02.12.2015 про його грошове забезпечення з урахуванням збільшеної з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90%, а також вислуги років позивача (30 років) та визначених при звільненні з військової служби відсотків (80%), з яких обчислюється основний розмір його пенсії.
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 прийняту судом першої інстанції постанову скасовано та відмовлено в позові.
Вищезазначене судове рішення оскаржено позивачем в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 02.10.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 задоволено частково. Оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахувати пенсію ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 01.12.2014 на підставі довідки Управління державної охорони України №2/6-1322 від 02.12.2015 у відповідності до Закону України від 15.07.2015 №614-VIII "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення", статей 43, 51, 55, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві відповідно до статей 43, 51, 55, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 01.12.2014 на підставі довідки Управління державної охорони України №2/6-1322 від 02.12.2015 про його грошове забезпечення з урахуванням вислуги років позивача (30 років) та визначених при звільненні з військової служби відсотків (80%), з яких обчислюється основний розмір його пенсії.
- В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23.10.2020 позивач подав заяву про роз'яснення судового рішення, у якій просив роз'яснити, який саме документ мається на увазі у пункті 60 постанови Верховного Суду від 02.10.2020, оскільки його назва, а також дата прийняття, не вказані.
З метою розгляду вищезгаданої заяви позивача 27.10.2020 витребувано цю справу від суду першої інстанції, яка 17.12.2020 надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020 внесено виправлення у постанову Верховного Суду від 02.10.2020 та викладено пункт 60 її мотивувальної частини в такій редакції: « 60. Разом з тим, правильними є висновки апеляційного суду щодо безпідставності вимог позовної заяви ОСОБА_1 про зобов'язання УДО видати довідку про розмір його грошового забезпечення із зазначенням у ній надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 90%, оскільки рапорт директора структурного підрозділу УДО - Департаменту по роботі з особовим складом, із проставленою у ньому резолюцією начальника цього органу "згоден", не є рішенням органу, в якому проходив службу позивач, та яке, відповідно до статті 11 Закону №160/98-ВР, повинно оформлюватися наказом, і не може свідчити про фактичне встановлення такого виду грошового забезпечення і його виплату відповідній категорії військовослужбовців, тобто не спричинило наслідків у виглядів зміни розміру одного з додаткових видів грошового забезпечення, а тому, як наслідок, не зумовлює визначених у статті 63 Закону №2262-ХІІ підстав для здійснення перерахунку пенсії, при який просить ОСОБА_1 ».
Так, за приписами частин першої - четвертої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 13.07.2016 (провадження №21-6440іп15, №21-452іп15), від 12.07.2017 (справа №802/1028/13-а), а також у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 (справа №138/815/17), від 16.07.2020 (справа №619/3407/16-а) тощо.
У своїй заяві про роз'яснення судового рішення позивач просив роз'яснити, який саме документ мається на увазі у пункті 60 постанови Верховного Суду від 02.10.2020, оскільки його назва, а також дата прийняття, не вказані.
В той же час, у вищезгаданому пункті постанови Верховного Суду від 02.10.2020, викладеному з урахуванням виправлень, внесених ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020, міститься посилання на статтю 11 Закону №160/98-ВР, тобто зазначено назву такого акту законодавства. При цьому, дата прийняття Закону №160/98-ВР зазначена вище у пункті 40 цієї ж постанови Верховного Суду, де також вказано про те, що в подальшому у тексті постанови назва цього Закону вживатиметься у скороченому вигляді, а саме - Закон №160/98-ВР.
Таким чином, у постанові Верховного Суду від 02.10.2020 правильно і зрозуміло відображено усі необхідні реквізити законодавчого акту - Закону України від 04.03.1998 №160/98-ВР «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», зокрема, повно зазначено його назву і дату прийняття.
Окрім цього, текст резолютивної частини постанови Верховного Суду від 02.10.2020 викладено чітко і зрозуміло, не допускає її неоднозначного сприйняття і множинного тлумачення, а також не створює перешкод для повного і належного виконання цього судового рішення, в тому числі в примусовому порядку.
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №826/1285/16 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 254, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №826/1285/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, особа, яка представляє інтереси позивача - заступник військового прокурора Дарницького гарнізону, про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний