29 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 348/1604/19 пров. № А/857/13083/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Штокалко С.Д., Говзан М.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської обл. від 06.10.2020р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил (суддя суду І інстанції: Міськевич О.Я., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 09 год. 05 хв. 06.10.2020р., м.Надвірна Івано-Франківської обл.; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 09.10.2020р.),-
12.08.2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинною та скасувати постанову Івано-Франківської митниці ДФС від 30.07.2019р. в справі про порушення митних правил № 118/20600/19, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу /МК/ України, і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 114514 грн. 05 коп. (а.с.1-4).
Ухвалою суду від 02.03.2020р. замінено первісного відповідача Івано-Франківську митницю ДФС її процесуальним правонаступником (належним відповідачем) - Галицькою митницею Держмитслужби (а.с.76 і на звороті).
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської обл. від 06.10.2020р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.105-111).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить судове рішення скасувати та заявлений позов задовольнити (а.с.114-117).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією ст.485 МК України. Так, договір з німецькою компанією «Roex-Kfz» від 27.09.2018р. був укладений іншою особою - ОСОБА_2 ; попередня митна декларація подавалася митним брокером.
За таких обставин у позивача є відсутньою суб'єктивна сторона проступку, передбаченого ст.485 МК України, тобто, прямий умисел.
Також розглядуване правопорушення помилково відповідач вважає триваючим, воно припиняється із поданням декларації митному органу, а тому в цьому випадку підлягає застосуванню шестимісячний строк, який відліковується з моменту вчинення порушення.
З огляду на викладене, правові підстави для накладення адміністративного стягнення є відсутніми, оскільки в діях позивача немає складу порушення митних правил. Подані відповідачем матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів наявності умислу в позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією ст.485 МК України.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи був призначений на 22.12.2020р., однак через клопотання представника позивача - адвоката Говзана М.М. розгляд справи перенесений на 29.12.2020р.; причиною такого клопотання слугувала зайнятість адвоката у якості захисника в кримінальній справі № 349/378/19 (а.с.134).
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як з'ясовано під час судового розгляду, 29.09.2018р. громадянином України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Шегині-Медика» Львівської митниці ДФС було ввезено на митну територію України товар - автомобіль марки «Skoda», модель «Octavia», 2014р.в., кузов № НОМЕР_1 .
09.10.2018р. з метою проведення митного оформлення даного товару із сплатою належних митних платежів та випуску його у вільний обіг на території України до Івано-Франківської митниці ДФС була подана митна декларація та документи на ввезений товар. Вказана митна декларація прийнята Івано-Франківською митницею ДФС та зареєстрована за № UА206010/2018/411726 від 09.10.2018р. (а.с.22).
В якості документа, який містить відомості про вартість придбаного товару, одночасно з митною декларацією позивачем було надано Івано-Франківській митниці ДФС договір купівлі-продажу № б/н від 27.09.2018р., в якому зазначено, що продавцем та відправником даного товару являється нідерландська фірма «Аutomarkt Beverwijk Holland», покупцем та отримувачем - ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), а вартість товару складає 3500 євро (а.с.23).
У графах № 8 та 9 митної декларації № UА206010/2018/411726 від 09.10.2018р. визначено отримувача товару та особу, відповідальну за фінансове регулювання - ОСОБА_1 , а в графах № 22 та 42 цієї декларації вказана вартість товару - 3500 євро.
Із заявленої вартості товару у графі № 47 митної декларації були розраховані митні платежі в розмірі 56323 грн. 87 коп., які сплачені позивачем за митне оформлення товару.
25.10.2018р. Івано-Франківською митницею ДФС направлено лист Державній фіскальній службі України щодо звернення з митним запитом до органів Королівства Нідерланди, стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 (а.с.25-30).
31.05.2019р. Івано-Франківською митницею ДФС отримано лист Державної фіскальної служби України № 17294/7/99-99-20-02-01-17 від 31.05.2019р. разом з відповіддю митних органів Королівства Нідерландів № NL18DZA00118553WZ від 07.04.2019р. на запит стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014р.в., кузов № НОМЕР_1 (а.с.31-37).
У відповідності до листа митних органів Королівства Нідерландів № NL18DZA00118553WZ від 07.04.2019р., та наданих завірених копій документів: договору купівлі-продажу № 18-622 від 27.09.2018р. та декларації митних органів Королівства Нідерландів № 18NLJMKNDTADF3WD53 від 27.09.2018р. товар - автомобіль марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , був проданий німецькою компанією «Rоех-Кfz» (Dorfstrassе 29, 26906 Neudersum) громадянину ОСОБА_4 , за ціною 7200 євро, та 29.09.2018р. був вивезений з території ЄС, по декларації митних органів Королівства Нідерландів № 18NLJMKNDTADF3WD53 від 27.09.2018р., в Україну через пункт пропуску на польсько-українському кордоні «Меdука» (Медика).
Згідно службової записки спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці ДФС № 376/09-70-19-24 від 16.07.2019р. різниця митних платежів між сплаченими за митною декларацією № UА206010/2018/411726 від 09.10.2018р., та тими, які мали бути сплачені за умови подання до митного оформлення договору купівлі-продажу № 18-622 від 27.09.2018р. та декларації митних органів Королівства Нідерландів № 18NLJMKNDTADF3WD53 від 27.09.2018р., становить 38171 грн. 35 коп. (а.с.40 і на звороті).
Таким чином, за висновками митного органу ОСОБА_1 шляхом надання органам доходів і зборів документу - договору купівлі-продажу № б/н від 27.09.2018р., який містить неправдиві відомості щодо вартості товару, заявив Івано-Франківській митниці ДФС в митній декларації № UА206010/2018/411726 від 09.10.2018р. неправдиві відомості щодо вартості товару, та вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, які підлягали сплаті за митне оформлення товару - автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , у розмірі 38171 грн. 35 коп.
У своєму поясненні від 02.07.2019р. позивач від надання пояснень по суті справи у відповідності до ст.63 Конституції України відмовився, та не надав жодних пояснень та документів (зворот а.с.38).
Згідно письмового пояснення брокера ОСОБА_5 комплект документів для декларації № UА206010/2018/411726 від 09.10.2018р. для оформлення автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , йому надав ОСОБА_1 (зворот а.с.39).
16.07.2019р. Івано-Франківською митницею ДФС відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 118/20600/19 (а.с.41-42).
На розгляд справи про порушення митних правил позивач не з'явився, хоча про час та місце розгляду був повідомлений листом Івано-Франківської митниці ДФС № 1035/10/09-70-20-30 від 17.07.2019р., який отримав 20.07.2019р., про що свідчить повідомлення про вручення. Також від нього в органи доходів і зборів не надходило клопотання про перенесення розгляду справи (а.с.43 і на звороті).
За наслідками розгляду вказаного протоколу заступником начальника Івано-Франківської митниці ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 118/20600/19 від 30.07.2019р., якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 114514 грн. 05 коп. (а.с.44-45).
Як вбачається зі змісту постанови, позивач шляхом надання органам доходів і зборів документу - договору купівлі-продажу № б/н від 27.09.2018р., який містить неправдиві відомості щодо вартості товару, заявив Івано-Франківській митниці ДФС в митній декларації № UА206010/2018/411726 від 09.10.2018р. неправдиві відомості щодо вартості товару, та вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, які підлягали сплаті за митне оформлення товару - автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , у розмірі 38171 грн. 35 коп.
Приймаючи рішення та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент митного оформлення автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , позивач подав документи, які не відповідають фактичній вартості, за яку було придбано цей автомобіль, тобто подав відомості, необхідні для визначення митної вартості, які є недостовірними.
Таким чином, оскаржувана постанова про порушення митних правил прийнята правомірно, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством України, факт порушення митного законодавства підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем належними доказами.
При цьому, покликання позивача на пропущення митним органом шестимісячного строку на його притягнення до адміністративної відповідальності суд визнав безпідставними з огляду на норми діючого на момент спірних відносин митного законодавства.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушенням митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з приписами ст.485 МК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Звідси, для притягнення до відповідальності згідно із ст.485 МК України є необхідним доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.
За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Диспозицією ст.485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірне звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.
Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст.485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта вчинення такого на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).
Згідно з ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 2 ст.264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Як слідує із змісту ч.ч.5, 6 ст.264 МК України, з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.
Важливою обставиною у розглядуваній справі є отримання митним органом відповідної інформації від компетентного органу іноземної держави про умови придбання і здійснення експортної операції щодо вивезення транспортного засобу.
Так, від митних органів Королівства Нідерландів отримано відповідь № NL18DZA00118553WZ від 07.04.2019р. на запит стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 .
У відповідності до цього листа та наданих завірених копій документів: договору купівлі-продажу № 18-622 від 27.09.2018р. та декларації митних органів Королівства Нідерландів № 18NLJMKNDTADF3WD53 від 27.09.2018р., товар - автомобіль марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , був проданий німецькою компанією «Rоех-Кfz» (Dorfstrassе 29, 26906 Neudersum) громадянину ОСОБА_4 , за ціною 7200 євро, та 29.09.2018р. був вивезений з території ЄС, по декларації митних органів Королівства Нідерландів № 18NLJMKNDTADF3WD53 від 27.09.2018р., в Україну через пункт пропуску на польсько-українському кордоні «Меdука» (Медика).
Згідно службової записки спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці ДФС № 376/09-70-19-24 від 16.07.2019р. різниця митних платежів між сплаченими за митною декларацією № UА206010/2018/411726 від 09.10.2018р., та тими, які мали бути сплачені за умови подання до митного оформлення договору купівлі-продажу № 18-622 від 27.09.2018р. та декларації митних органів Королівства Нідерландів № 18NLJMKNDTADF3WD53 від 27.09.2018р., згідно якої вартість товару складає 7200 євро, становить 38171 грн. 35 коп.
Статтею 352 МК України визначено, перелік матеріалів, які можуть бути використані для підготовки висновків за результатами перевірок: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно приписів ст.352 МК України отримана відповідь від митних органів Королівства Нідерландів № NL18DZA00118553WZ від 07.04.2019р. на запит стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , обґрунтовано використана відповідачем для підготовки висновків за результатами перевірок щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
Крім цього, слід зазначити, що у відповідності до ст.495 МК України належними доказами у справі про порушення митних правил є, зокрема: декларація для експорту Королівства Нідерландів № 18NLJMKNDTADF3WD53 від 27.09.2018 (а.с.35), згідно якої відправником автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , є компанія «Rоех-Кfz» (Dorfstrassе 29, 26906 Neudersum), одержувачем є громадянин ОСОБА_4 , статистична вартість - 7200 євро; рахунок № 18-622 від 27.09.2018р. (а.с.34), складений компанією «Rоех-Кfz» для продажу до України автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , сума рахунку 7200 євро.
Відповідно до ч.3 ст.335 Митного кодексу України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Позивачем під час ввезення автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , на митну територію України, у якості документа, який містить відомості щодо вартості придбаного товару, одночасно з митною декларацією було надано Івано-Франківській митниці договір купівлі-продажу б/н від 27.09.2018р., в якому вартість товару складає 3500 євро.
Таким чином на момент митного оформлення автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 , позивач подав документи, які не відповідають фактичній вартості, за яку було придбано цей автомобіль, тобто подав відомості, необхідні для визначення митної вартості, які є недостовірними.
Щодо покликання позивача на пропущення митним органом шестимісячного строку на його притягнення до адміністративної відповідальності, то такі твердження підставно визнані судом безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.522 МК України (в редакції, чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення) справи про порушення митних правил, передбачені статями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Згідно ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
З огляду на викладені норми, адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України, може бути накладено органом доходів і зборів не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Згідно з нормами ст.491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Згідно матеріалів справи Івано-Франківською митницею ДФС отримано 31.05.2019р. відповідь митних органів Королівства Нідерландів № NL18DZA00118553WZ від 07.04.2019р. на запит стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля марки «Skoda», модель «Octavia», 2014 р.в., кузов № НОМЕР_1 (а.с.31).
Тобто, саме 31.05.2019р., дата отримання Івано-Франківською митницею ДФС листа митних органів Королівства Нідерландів - є моментом виявлення правопорушення, а тому саме з цього часу слід відраховувати шестимісячний перебіг строку для притягнення позивача до відповідальності, а не з моменту вчинення цього правопорушення.
Оскільки, про порушення позивачем митних правил Івано-Франківській митниці ДФС стало відомо 31.05.2019р., а постанову в справі про порушення митних правил № 118/20600/19 винесено 30.07.2019р., тому позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, притягнуто в межах строку передбаченого ст.467 МК України.
Крім того, поняття триваючого правопорушення роз'яснюється листами Міністерства юстиції України № 22-34-1465 від 01.12.2003р., № 22-14-493 від 17.07.2007р.
Згідно вказаних листів триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.
Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винна особа безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на обставини справи, строк притягнення до відповідальності слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення підстав для притягнення до відповідальності.
Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.
З огляду на викладене правила обчислення строку притягнення особи до відповідальності визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Таким чином, тривалість розглядуваного строку не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому згаданий строк розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
Таким чином, під час судового розгляду знайшло своє підтвердження те, що громадянин України ОСОБА_1 , вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в сумі 38171 грн. 35 коп. шляхом надання митному органу документу - договору купівлі-продажу № б/н від 27.09.2018р., який містить неправдиві відомості щодо вартості товару.
Саме на ухилення від сплати обов'язкових платежів були спрямовані дії позивача, що підтверджує наявність в його діях умислу на вчинення правопорушення, склад якого передбачений ст.485 МК України.
Як встановлено під час судового розгляду, відповідачем вживалися належні заходи для виклику позивача і забезпечення його участі в розгляді справи про порушення митних правил.
Зокрема, згідно повідомлення № 926/10/09-70-20-30 від 20.06.2019р. позивач був запрошений на 11 год. 00 хв. 04.07.2019р. Івано-Франківською митницею ДФС для з'ясування обставин по факту митного оформлення ввезення автомобіля марки «Skoda» (а.с.38).
Від письмових пояснень позивач відмовився в порядку ст.63 Конституції України (зворот а.с.38).
Після складання протоколу про порушення митних правил № 118/20600/19 від 16.07.2019р. такий листом відповідача № 1035/10/09-70-20-30 від 17.07.2019р. був скерований позивачу; в цьому ж листі повідомлявся позивач про розгляд справи о 10 год. 00 хв. 30.07.2019р. (а.с.43).
Вказаний лист був своєчасно 20.07.2019р. вручений адресату (зворот а.с.43).
На розгляд справи про порушення митних правил позивач не з'явився; від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що митним органом із дотриманням вимог закону були вжиті відповідні заходи для належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.
Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів не убачає будь-яких порушень під час розгляду справи про порушення митних правил, які можна було б кваліфікувати як безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.
Апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими доводи позивача відхилено.
Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ст.485 МК України, а відтак заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил є необґрунтованим та безпідставним, а тому не підлягає до задоволення.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.271, 272, 286, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської обл. від 06.10.2020р. в адміністративній справі № 348/1604/19 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
С. М. Кузьмич
Дата складення повного тексту судового рішення: 30.12.2020р.