24 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 328/1894/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 02.12.2019 року (суддя Курдюков В.М., м. Токмак, Запорізької області, повний текст рішення виготовлено 02.12.2019 року) у адміністративній справі №328/1894/19 за позовом ОСОБА_1 до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особи: Управління соціального захисту населення Токмацької міської ради Запорізької області, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення фінансових витрат, суд, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив встановити порушення відповідачем прав стягувача по виконавчому провадженні №54711347 і визначити протиправною бездіяльність відповідача, що завдала стягувачу фінансових втрат; стягнути з відповідача на його користь 8178,19 грн.
Ухвалю Токмацького міськрайонного суду Запорізької області від 17.09.2019 року залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області та Управління праці та соціального захисту населення виконкому Токмацької міської ради.
Рішенням Токмацького міськрайонного суду Запорізької області від 02.12.2019 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо тривалого невиконання постанови Токмацького районного суду Запорізької області від 21.08.2006 року у адміністративній справі №2-26/2006. У задоволенні позову про стягнення з Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про стягнення 8178,19 грн. - відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення суду у відмовленій частині та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом порушено принцип невідворотності покарання за скоєне правопорушення, визнавши протиправною бездіяльність відповідача, але у відновленні порушеного права шляхом стягнення коштів на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями, відмовив. На думку апелянта, рішення суду не відповідає принципам верховенства права; зазначав, що суд не відповів на питання, до якого органу він як стягувач повинен пред'явити виконавчий лист; не встановив, що дворічна бездіяльність відповідача завдала стягувачу матеріальної шкоди, не відновив порушені права. Апелянт зазначав, що стягнення на користь позивача 8178,19 грн. є похідною, вважав, що за кусом НБУ сума 1837,6 грн. має обчислюватися в євро (1837:6,46=284,36 євро. За курсом НБУ 28,76 грн. за євро (станом на день звернення до суду 26.07.2019 року) х 284,36 євро=8178,19 грн.), саме ця сума підлягає стягненню як фінансова втрата.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття виконавчого провадження 18.09.2017 року до часу повернення виконавчого документа стягувачу 20.06.2019 року нормативні акти, на які посилався державний виконавець були чинними та були відомі державному виконавцю, однак останній відкрив виконавче провадження та прийняв його до виконання, тобто виконавчий документ знаходився на виконанні Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області майже два роки, при цьому відповідачем не було надано жодного доказу, що ним вживались будь-які заходи з метою належного виконання виконавчого документа або вчинення дій, спрямованих на організацію такого виконання судового рішення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим, на думку суду, позивач майже два роки був позбавлений можливості пред'явити його до іншої установи. Суд зазначав, що у результаті протиправної бездіяльності відповідача, виконавчий документ не був переданий до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для стягнення заборгованості, як це передбачено Порядком погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державною, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440. Суд зазначав, що знаходження виконавчого документа на виконанні у відповідача протягом тривалого часу спричинило порушення розумних строків для своєчасного виконання відповідного судового рішення, оскільки позивач так не отримав того, на що розраховував. Відмовляючи у позові в частині стягнення фінансових втрат, суд зазначив, що позивач не заявляв позові вимоги про стягнення моральної шкоди; сума відшкодування шкоди, стягнута судовим рішенням не підлягає індексації згідно ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», у тому числі в перерахунку до євро, а тому у відповідача не виник обов'язок, визначений ст.11 Закону України «По державну виконавчу службу» та ч.2 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження». Суд зазначав, що позивачем не надано докази, які б підтверджували заподіяння йому шкоди саме бездіяльністю державного виконавця, наявності причинного зв'язку між заподіянням такої шкоди і протиправним діянням щодо знецінення грошових кошів.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 14.09.2017 року звернувся до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №2-26, виданого 30.01.2007 року Токмацьким районним судом Запорізької області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Токмацької міської ради заборгованості з одноразової грошової допомоги у сумі 1837,00 грн. відповідно до рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 21.08.2006 року у справі №2-26/2006.
Встановлено, що 18.09.2017 року постановою головного державного виконавця Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відповідно до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України відкрито виконавче провадження №54711347 за заявою стягувача ОСОБА_1 за виконавчим листом №2-26, виданого 30.01.2007 року Токмацьким районним судом Запорізької області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Токмацької міської ради заборгованості з одноразової грошової допомоги у сумі 1837 грн.
Постановою головного державного виконавця Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 20.06.2019 року виконавчий документ відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» був повернутий стягувачу з тих підстав, що виконавчий лист підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440 шляхом пред'явлення заявником до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Відповідно п.1 ч.1 ст.3, частин 2, 4 ст.6, ч.1, пунктів 1, 5 ч.2 ст.18, п.1 ч.1, ч.5 ст.26, п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Отже, ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, однак, як встановлено матеріалами справи, державний виконавець повертаючи виконавчий документ стягувачу 20.06.2019 року у постанові послався на п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає повернення виконавчого документа, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч.1 ст.2, частин 1, 2, 4 ст.3, частин 1, 2 ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності 01.01.2013 року, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема державний орган. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей. У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п.3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, заборгованість погашається в такій черговості, зокрема у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника. Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На виконання п.3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» 03.09.2014 року постановою Кабінету Міністрів України №;440 було затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, який визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними. Цим Порядком визначено терміни, які вживаються в такому значенні: боржник - зазначений у рішенні суду або виконавчому документі суб'єкт, який повинен сплатити кошти або вчинити інші дії майнового характеру щодо особи, на користь чи в інтересах якої ухвалено це рішення; відповідальна особа (особи) - посадова особа органу державної виконавчої служби, на яку покладені обов'язки з ведення обліку рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризації заборгованості за цими рішеннями та їх передачі до органу Казначейства; заявник - фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої ухвалено рішення суду або видано виконавчий документ, або її представник; органи державної виконавчої служби - управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі; органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - головні управління Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі; виконання рішення в повному обсязі - повна фактична виплата особі, на користь якої ухвалено рішення суду, суми коштів, яка визначена рішенням, а також повне фактичне вчинення дій щодо майна за рішенням зобов'язального характеру; рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.
Згідно пунктів 3-9, пунктів 11-15, пунктів 17, 19, 20 вище вказаного Порядку (в редакції на момент спірних правовідносин) рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Заявник подає до органу державної виконавчої служби: заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірену його копію); копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку у паспорті або до паспорта яких внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків) та копію паспорта громадянина України. У разі подання до органу державної виконавчої служби виконавчого документа заявник додає до нього копію судового рішення (за наявності). У разі зміни способу і порядку виконання рішення до виконавчого документа або рішення суду заявник додає відповідну ухвалу суду про зміну способу і порядку виконання рішення. Зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби. Відповідальна особа визначається керівником органу державної виконавчої служби. Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити за даними автоматизованої системи виконавчого провадження виконання такого рішення та у разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі внести дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою. Якщо за результатами перевірки встановлено, що рішення виконано в повному обсязі, відповідальна особа повертає рішення заявнику із супровідним листом та відповідною довідкою з автоматизованої системи виконавчого провадження. Рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості, зокрема перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника. Рішення вносяться до кожної з черг за датою їх надходження до органу державної виконавчої служби. Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов'язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено. Якщо рішення виконано боржником або в інший спосіб в повному обсязі, таке рішення підлягає поверненню заявнику протягом семи робочих днів з дня одержання відповідного документального підтвердження, про що вноситься запис до Реєстру. Одночасно з рішенням заявнику надсилаються копії документів, що підтверджують виконання рішення в повному обсязі. У разі отримання документального підтвердження про часткове виконання рішення відповідальна особа вносить дані до Реєстру. Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом. До органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, передаються рішення, які надійшли до 1 числа місяця, що настав за звітним періодом. Відповідальна особа додає до рішень, які передаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, реквізити для перерахування коштів заявнику. У разі часткового виконання рішення до нього додаються підтверджувальні документи. Передача рішень здійснюється відповідальною особою на підставі акта приймання-передавання (додаток). Відповідальна особа не пізніше наступного робочого дня з дня затвердження акта приймання-передавання надсилає заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про передачу рішення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням реквізитів акта приймання-передавання. Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.
Відповідно до п.9 Розділу VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) на виконання рішень судів здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) або у змінах до них.
На виконання вище вказаного п.9 Розділу VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 було затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до пунктів 33, 47, 48 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей. Компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 року №154 (набрала чинності з 16.08.2018 року) було доповнено вище вказану постанову Кабінету Міністрів України та п.33 Порядку має наступну редакцію: у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком. Норми цього пункту не застосовуються до безспірного списання з боржника за видатками, які фінансуються з місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, та у разі, коли стягувачами є особи, визначені у частині другій статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Редакція цього Порядку діяла на момент прийняття державним виконавцем постанови від 20.06.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Встановлено, що Управління соціального захисту населення виконкому Токмацької міської ради є органом місцевого самоврядування та фінансується з місцевого бюджету.
Відповідно до пояснень ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 27.09.2019 року№13-12/6800 до Головного управління для виконання відповідно до Порядку №440 за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» не надходило виконавчих документів по справі №2-26/2006 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 1837грн.
Аналізуючи вище приведене законодавство, суд апеляційної інстанції зазначає, що державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження 18.09.2017 року до повернення виконавчого документа стягувачу 20.06.2019 року була допущена протиправна бездіяльність у зв'язку з тим, що державним виконавцем було порушено вищевказані положення Законів України «Про виконавче провадження» та «Про гарантії держави щодо ви конання судових рішень», Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440 та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо ви конання судових рішень» передбачено компенсацію у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області суму фінансових втрат у зв'язку з тривалою протиправною бездіяльністю державного виконавця.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статей 124, 129 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема державний орган. Відповідно до п.3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону заборгованість погашається в такій черговості, зокрема у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо соціальних виплат.
Відповідно до п.9 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440 рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити за даними автоматизованої системи виконавчого провадження виконання такого рішення та у разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі внести дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою. Рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості, зокрема перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України суд апеляційної інстанції зазначає, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин статті 3, 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки він є спеціальним у сфері гарантування державою виконання судових рішень та виконавчих документів.
Згідно ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.
Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду
Отже, сума, яка підлягає стягненню з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Токмацької міської ради на користь ОСОБА_1 складає 1837,00 грн. (3 відсотка - 55,20 грн.). Оскільки рішення суду не виконувалось два роки у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, то сума, яка підлягає компенсації становить 55,20х2 =110,40 грн., яка має бути стягнута з відповідача.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог стосовно стягнення фінансових втрат підлягає скасуванню та в цій частині позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст.315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Токмацкого районного суду Запорізької області від 02.12.2019 року у справі №328/1894/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення.
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особи: Управління соціального захисту населення Токмацької міської ради Запорізької області, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення фінансових витрат - частково.
Стягнути з Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 34843900) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму компенсації у розмірі 110,40 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова