30 грудня 2020 р. Справа № 520/9580/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 25.08.20 року по справі № 520/9580/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що з урахуванням нормативно-правового регулювання щодо перерахунку пенсій як територіальний орган виконавчої влади діяв правомірно. Вказує на неврахування судом першої інстанції того, що з 01.01.2003 до 01.01.2018 основний розмір пенсії позивача складав 86 % грошового забезпечення, а не 90 % грошового забезпечення, як зазначено у позовній заяві (вислуга років - 32). Просить урахувати, що після проведеного перерахунку пенсії позивача 01.01.2018 її розмір збільшився, а отже, умови його пенсійного забезпечення не погіршилися.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Судовим розглядом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ з 06.01.1990 (пенсійна справа ФХ 92907).
Позивачу призначена пенсія за вислугу років (32) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" в розмірі 71 % грошового забезпечення, як особі, звільненій з військової служби /а.с. 21/.
Після перерахунку пенсії позивача з 01.06.1995 її розмір обчислювався виходячи з 75 % грошового забезпечення.
З 01.01.2003 до 31.12.2017 основний розмір пенсії позивача складав 86 % грошового забезпечення, що підтверджується копіями перерахунку пенсії позивача /а.с. 23-27/.
Здійснивши перерахунок пенсії позивача, з 01.01.2018 ГУ ПФУ в Харківській області зменшило розмір пенсії позивача до 70 % грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії /а.с. 18/.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.01.2020 про відновлення розміру пенсії до 90 % та просив повідомити підставу перерахунку у бік зменшення.
Листом від 23.03.2020 повідомлено позивача, що пенсію обчислено відповідно до чинного законодавства згідно з Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» і розмір пенсії складає 70 % від розміру грошового забезпечення з 01.01.2018.
Не погодившись із діями відповідача, вважаючи, що ГУ ПФУ в Харківській області з 01.01.2018 протиправно зменшило розмір пенсії позивача з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, а отже, вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018, є обґрунтованими.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (надалі також - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому, Законами України № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності 1 квітня 2014 року, вносилися зміни до частині другій статті 13 та цифри "90" замінено цифрами "80" , цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, ані Законом № 3668-VI, ані Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ № 45 і Постанови КМУ № 103 та № 988 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Отже, внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Як убачається з матеріалів справи, здійснивши перерахунок пенсії позивача, з 01.01.2018 ГУ ПФУ в Харківській області зменшило розмір пенсії позивача з 86 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії /а.с. 18/.
З урахуванням викладеного, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним, колегія суддів дійшла висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови КМУ № 103 у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, а тому, вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру пенсії з 86 % до 70 % грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 86 % грошового забезпечення з 01.01.2018 є такими, що підлягають задоволенню.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17, від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов помилкових висновків та, визнавши протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення та зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018, не обґрунтував підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018 та вважає, що наявні підстави для їх часткового задоволення та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 86 % грошового забезпечення з 01.01.2018.
Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду України в постановах від 10 грудня 2013 року у справах № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року у справі № 21-445а13 та Верховного Суду в постановах від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17 та від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, є помилковим з огляду на те, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів має враховуватися саме остання правова позиція, а отже, правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17, від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18, мають перевагу у часі.
Доводи апеляційної скарги в цій частині приймаються колегією суддів у якості належних.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За статтею 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 по справі № 520/9580/2020 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 86 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 86 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін