ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
30 грудня 2020 року справа №640/21360/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні за власною ініціативою питання про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі
за позовом1. ОСОБА_1 2. Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»
до1. Міністерства юстиції України 2. Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича
третя особаАкціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
провизнання протиправними бездіяльності та дій, скасування постанов
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_1 ) та Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (далі по тексту - позивач 2, АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз») звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач 1) та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича (далі по тексту - відповідач 2, приватний виконавець Куземченко А.С.), в якому, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, просили: 1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на дії приватного виконавця Куземченка А.С. від 30 жовтня 2019 року №30; 2) визнати протиправними дії приватного виконавця Куземченка А.С. по відкриттю виконавчого провадження №60403353 та винесенню постанов від 23 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60403353, від 23 жовтня 2019 року про накладення арешту на кошти боржника за ВП №60403353, від 23 жовтня 2019 року про стягнення з божника основної винагороди за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про розшук майна боржника за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про арешт майна божника за ВП №60403353, від 29 жовтня 2019 року про арешт майна боржника за ВП №60403353; 3) скасувати постанови приватного виконавця Куземченка А.С. від 23 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №60403353, від 23 жовтня 2019 року про накладення арешту на кошти боржника за ВП №60403353, від 23 жовтня 2019 року про стягнення з боржника основної винагороди за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про розшук майна боржника за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про арешт майна божника за ВП №60403353, від 29 жовтня 2019 року про арешт майна боржника за ВП №60403353.
Ухвалою від 14 листопада 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі №640/21360/19 в порядку загального позовного провадження; залучив до участі у справі Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів; призначив підготовче засідання.
Ухвалою від 27 січня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 07 грудня 2020 року на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглядаючи справу у письмовому провадженні, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до приватного виконавця Куземченка А.С. про визнання дій протиправними та скасування постанов, з огляду на таке.
Третя особа у своєму поясненні вказала серед іншого, що позивачі фактично в рамках даної справи об'єднали кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства (господарського та адміністративного), що суперечить статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як видно з обставин справи, оскаржувані постанови прийняті щодо виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2019 року у справі №904/1209/18, тому рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання вказаного рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до Господарського суду Дніпропетровської області у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Проте, частина перша статті 339 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Буквальний зміст частини першої статті 339 Господарського процесуального кодексу України вказує, що право звернутись до суду мають лише сторони виконавчого провадження та на підставі відповідної скарги, а не позовної заяви.
Відкриваючи провадження у даній справі, суд врахував, що позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва саме із позовною заявою, а не скаргою, та що позивач 1 не є стороною виконавчого провадження.
Крім того, відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно з правовим висновком у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №127/9870/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі №161/8267/17, від 03 квітня 2019 року у справі №370/1034/15-ц юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Відкриваючи провадження у справі в частині позовних вимог обох позивачів до приватного виконавця, суд керувався тим, що позивачі оскаржують також постанову виконавця про стягнення з боржника основної винагороди, а тому даний спір, як і спори з приводу оскарження постанов про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, належить до юрисдикції адміністративного суду.
Разом із тим, суд встановив, що після відкриття провадження у даній справі Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 листопада 2019 року в справі №905/386/18, яка оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 грудня 2019 року, вказала, що сторони, інші учасники та особи можуть звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби в порядку частини першої статті 74 цього Закону, якщо цей виконавчий документ виданий на виконання судового рішення, або - до адміністративного суду в порядку частини другої цієї ж статті, якщо він виданий на виконання рішення іншого органу (посадових осіб), та/або за умови перебування його у зведеному виконавчому провадженні, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Наведене свідчить, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця Куземченка А.С. до суду, який видав виконавчий документ, - Господарського суду Дніпропетровської області, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача 2 належить розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, суд закриває провадження у даній справі в частині позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій по відкриттю виконавчого провадження ВП №60403353 та винесенню постанов від 23 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №60403353, від 23 жовтня 2019 року про накладення арешту на кошти боржника за ВП №60403353, від 23 жовтня 2019 року про стягнення з божника основної винагороди за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про розшук майна боржника за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про арешт майна божника за ВП №60403353, від 29 жовтня 2019 року про арешт майна боржника за ВП №60403353 та про скасування цих постанов.
На виконання вимог частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює, що розгляд справи в зазначеній вище частині позовних вимог віднесено до юрисдикції господарських судів.
Суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 23 вересня 2020 року у справі №640/10125/19, про необхідність закриття провадження у подібній справі, в тому числі в частині вимог особи, яка не є стороною виконавчого провадження, до виконавця.
Однак, суд звертає увагу, що стаття 339 Господарського процесуального кодексу України визначає право звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавця лише для сторін виконавчого провадження, та не передбачає такої можливості для особи, яка не є стороною виконавчого провадження.
Як свідчать обставини справи, позивач 1 - ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження ВП №60403353. Оскільки законом не встановлено порядку судового оскарження поведінки виконавця для осіб, які не є учасниками виконавчого провадження, такі вимоги мають розглядатись адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 30 травня 2018 року у справі №815/2255/16 (провадження №11-177апп18), від 27 березня 2019 року у справі №823/359/18 (провадження №11-1470апп18) та від 05 червня 2019 року у справі №917/2267/14 (провадження №12-32гс19), якщо позивач не є стороною виконавчого провадження, яке безпосередньо пов'язане із предметом оскарження, то він не наділений процесуальним правом щодо оскарження дій державного виконавця в порядку цивільного або господарського судочинства. Такі спори підлягають розгляду саме в порядку адміністративного судочинства.
При цьому в даному випадку відмова у відкритті провадження в адміністративній справі або повернення позовної заяви без відкриття провадження у справі та заслуховування позицій учасників справи по суті позовних вимог могли б призвести до незаконної відмови у доступі до правосуддя.
Також суд акцентує увагу, що у постанові від 23 вересня 2020 року у справі №640/10125/19 Верховний Суд не надав правової оцінки питанню юрисдикції спорів щодо оскарженні рішень, дій або бездіяльності Міністерства юстиції України під час здійснення ним повноважень щодо контролю за діяльністю приватних виконавців під час примусового виконання судових рішень.
А тому суд продовжує розгляд даної справи в частині позовних вимог позивачів до Міністерства юстиції України та позовної вимоги позивача 1 до приватного виконавця Куземченка А.С.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича про визнання протиправними дій по відкриттю виконавчого провадження ВП №60403353 та винесенню постанов від 23 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №60403353, від 23 жовтня 2019 року про накладення арешту на кошти боржника за ВП №60403353, від 23 жовтня 2019 року про стягнення з божника основної винагороди за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про розшук майна боржника за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про арешт майна божника за ВП №60403353, від 29 жовтня 2019 року про арешт майна боржника за ВП №60403353 та про скасування цих постанов.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.А. Кузьменко