ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25408/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П. при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Коваленко Н.П.,
третя особа - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовомОСОБА_1
до третя особаНаціонального агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Сигидин Віталій Михайлович
провизнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач або АРМА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , у якому позивач з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 24.01.2020, просить суд:
- визнати протиправним та незаконним визначення Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів результатів виконання завдань службової діяльності ОСОБА_1 як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» центрального апарату АРМА, за 2019 рік, під час обіймання ОСОБА_1 посади начальника Управління менеджменту активів Центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, та управління активами, одержаними від корупційних та інших;
- визнати протиправним та скасувати наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 412/9-03-ОС від 13.12.2019 про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА у 2019 році;
- визнати протиправним та скасувати наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів № 432/9-03-ОС від 18.12.2019 про звільнення ОСОБА_1 (з урахуванням наказу Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 20/9-03-ОС від 14.01.2020 про ОСОБА_1 );
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або на іншій рівнозначній посаді;
- стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 січня 2020 року по день фактичного поновлення на посаді;
- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або на іншій рівнозначній посаді та стягнення середнього заробітку допустити до негайного виконання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/25408/19 та призначено судове засідання у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що його звільнення є незаконним, відбулось всупереч гарантії, встановленій статтею 43 Конституції України та порушує право позивача на працю. ОСОБА_1 вважає, що оцінювання його службової діяльності за 2019 рік, зокрема складення висновку проведено не повноважними особами; оцінювання взагалі не мало проводитись відносно нього у 2019 році, а те оцінювання, що розпочалось на підставі визначення 18.02.2019 завдань і ключових показників мало проводитись у редакції статті 44 Закону України «Про державну службу», що діяла станом на 18.02.2019, відповідно до якої передбачалось звільнення у разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності. Відповідачем, на думку позивача, було грубо порушено процедуру проведення оцінювання службової діяльності позивача, у зв'язку з чим позивач стверджує, що висновки щодо результатів оцінювання службової діяльності є протиправними та незаконними.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову з посиланням на правомірність та законність оскаржуваного наказу, що виданий на підставі висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця центрального апарату АРМА ОСОБА_1 у 2019 році.
Третя особа - тимчасово виконуючий обов'язки Голови АРМА Сигидин В.М. направив до суду пояснення, які зареєстровані 29.01.2020 у суді, у яких зазначив, що проведення оцінювання ОСОБА_1 відбулось відповідно до вимог пунктів 15 та 16, 22 Порядку № 393 та з урахуванням строків, визначених у наказах, якими вносились зміни до наказу АРМА від 01.10.2019 № 397/9-03-ос. Також у поясненнях міститься обґрунтування щодо того, що й звільнення ОСОБА_1 здійснено відповідно до норм чинного законодавства.
04 березня 2020 року відповідачем подано заяву про виклик свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (том ІІ, арк. с. 195-197).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 задоволено клопотання та викликано у якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У судовому засіданні 10.06.2020 допитано свідка ОСОБА_4 .
У судові засідання свідок ОСОБА_3 неодноразово не з'являвся, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
11 серпня 2020 представником свідка адвокатом Даниловою К.А. подано клопотання про неможливість прибуття свідка у судове засідання та проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 .
Позивач та представник відповідача не наполягали на повторному виклику свідка ОСОБА_3 або застосуванні заходів процесуального примусу щодо нього.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2020 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження ураховуючи, що через складність та великий обсяг доказів у справі судом тривалий час розглядалась зазначена справа із проведенням численних відкритих судових засідань, допитом свідків, що по формі не відповідає спрощеному позовному провадженню. Але водночас, суд дійшов до висновку про недоцільність переходу в загальне позовне провадження на даній стадії судового процесу, тим більше, що зазначена категорія спору не відноситься до спорів, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні 27.10.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. З 02.11.2020 до 20.11.2020 суддя Балась Т.П. перебувала на лікарняному, а з 30.11.2020 по 01.12.2020 у відпустці. Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 28.12.2020.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 працював з 15.06.2018 на посаді начальника Управління з питань управління активами центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (том ІІІ, а.с. 65).
З 18.02.2019 позивача було переведено на посаду начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у зв'язку зі зміною структури та штатного розпису (наказ від 14.02.2019 № 34/9-03-ос, том ІІІ, а.с. 74).
18.02.2019 ОСОБА_1 було визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2019 рік.
Згідно з наказом № 261/9-03-ос від 02.09.2019 у зв'язку зі зміною структури та штатної чисельності, відповідно до наказу АРМА від 08.08.2019 № 363 "Про внесення змін до структури центрального апарату АРМА", введенням в дію штатного розпису на 2019 рік, ОСОБА_1 вважався таким, що продовжує працювати на посаді з посадовим окладом згідно із штатним розписом із збереженням раніше встановлених надбавок з 02 вересня 2019 рік, на посаді начальника Управління менеджменту активів (том ІІІ, а с. 86).
Наказом Голови АРМА ОСОБА_3 від 01.10.2019 № 297/9-03-ос «Про визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році» зобов'язано визначити результати виконання завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році згідно Плану-графіку та затверджено список державних службовців, які займають посади державної служби «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА, які підлягають оцінюванню у 2019 році.
Відповідно до зазначеного наказу від 01.10.2019 № 297/9-03-ос «Про визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році» ОСОБА_1 , начальника Управління менеджменту активів було визначено як державного службовця, який підлягає оцінюванню у 2019 році.
Відповідно до пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос «Про визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році» визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» центрального апарату АРМА та які за посадою перебувають у підпорядкуванні Голови АРМА, період проведення оціночної співбесіди та ознайомлення із результатами оцінювання було заплановано з 20 по 29 листопада 2019 року.
За рішенням керівника органу здійснення заходів щодо організації проведення оціночної співбесіди, заповнення форми та ознайомлення з результатами оцінювання державних службовців, які займають посади керівників самостійних структурних підрозділів перенесено:
наказом АРМА від 29.11.2019 № 376/9-03-ос «Про внесення зміни до додатку до наказу АРМА від 01 жовтня 2019 № 297/9-03-ос» строк виконання пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос визначено по 06 грудня 2019 року;
наказом АРМА від 06.12.2019 № 390/9-03-ос «Про внесення змін до додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос та визнання таким, що втратив чинність наказу АРМА від 29.11.2019 № 376/9-03-ос» строк виконання пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос визначено по 11 грудня 2019 року;
наказом АРМА від 10.12.2019 № 400/9-03-ос «Про внесення змін до додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос та визнання таким, що втратив чинність наказу АРМА від 06.12.2019 № 390/9-03-ос» строк виконання пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос визначено по 13 грудня 2019 року.
02 грудня 2019 року до АРМА надійшло розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 1137-р, згідно з яким ОСОБА_3 було відсторонено від виконання повноважень за посадою Голови АРМА на час здійснення дисциплінарного провадження.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1146-р на час відсторонення Голови АРМА виконання посадових обов'язків Голови АРМА покладено на начальника Відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА ОСОБА_2 .
На виконання вищезазначених розпоряджень Кабінету Міністрів України підписано накази АРМА від 03.12.2019 № 378/9-03-ос та № 379/9-03-ос про відсторонення від виконання повноважень за посадою Голови АРМА ОСОБА_3 та про виконання повноважень за посадою Голови АРМА ОСОБА_2 .
Повідомленням тимчасово виконуючого обов'язки Голови АРМА ОСОБА_2 від 11.12.2019 № 8980/1-40-19/9 ОСОБА_1 запрошено на оціночну співбесіду на 12.12.2019 об 11 годині 30 хвилин та повторно цього ж дня о 16:30.
У зв'язку із неявкою ОСОБА_1 на оціночну співбесіду - оцінювання результатів виконання завдань ОСОБА_1 за 2019 рік здійснено без оціночної співбесіди на підставі визначених завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В».
За результатами виконання завдань державним службовцем начальнику Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_1 була виставлена негативна оцінка згідно із висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та який за посадою перебуває у підпорядкуванні Голови АРМА у 2019 році, затвердженого наказом АРМА від 13.12.2019 № 412/9-03-ос.
На підставі вищевказаного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності 13.12.2019 тимчасово виконуючим обов'язки Голови АРМА Сигидиним В. було видано наказ від 18.12.2019 № 432/9-03-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з яким ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів відповідно до пункту 3 частини першої, частини третьої та п'ятої статті 87 Закону України «Про державну службу».
Згідно з наказом АРМА від 14.01.2020 № 2019-03-ос, днем звільнення ОСОБА_1 начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є 14.01.2020.
Не погоджуючись з правомірністю проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача, а також наказом про звільнення, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування та поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» (далі -Закону № 889, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 889, державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Положеннями частин 1 та 2 статті 44 Закону № 889 визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Частинами 3, 5-7, 11 статті 44 Закону № 889 визначено, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.08.2017 № 640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Типовий порядок, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В». Після внесення відповідних змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" від 19.09.2019 до Закону України "Про державну службу", Типовий порядок застосовується у тій частині, яка не суперечить нормам Закону. Вказаний висновок також викладений у роз'ясненні Національного агентства України з питань державної служби щодо застосування положень Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, від 27 листопада 2019 р. № 81-р/з.
Пункту 7 Типового порядку визначено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
За правилами пункту 9 Типового порядку оцінювання проводиться поетапно:
визначення завдань і ключових показників;
визначення результатів виконання завдань;
затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Згідно з пунктом 11-13 Типового порядку державному службовцю визначається від двох до п'яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Відповідно до пункту 15 Типового порядку для визначення результатів виконання завдань суб'єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:
список державних службовців;
строк визначення результатів виконання завдань;
доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).
Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення у грудні звітного року (пункт 16 Типового порядку).
Пункту 33 Типового порядку визначено, що завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
За приписами пункту 36 Типового порядку визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов'язків за посадою державної служби категорії «А», «Б» або «В», здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
Абзацом першим пункту 37 Типового порядку передбачено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.
Згідно з пунктом 40 Типового порядку безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.
За приписами пункту 41 Типового порядку висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Відповідно до пункту 47 Типового порядку у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 44 Закону № 889 у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
За змістом наведеної норми закону наявність негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є безумовною підставою для припинення державної служби (звільнення) державного службовця.
Відповідно статті 44 Закону України «Про державну службу», Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, у центральному апараті АРМА здійснювались заходи щодо проведення оцінювання результатів службової діяльності на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державних службовців та проведення оціночної співбесіди з керівниками самостійних структурних підрозділів АРМА.
На момент визначення завдань і ключових показників діяв Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами , одержаними від корупційних та інших злочинів, затверджений наказом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 14.11.2017 № 130 (далі - Порядок № 130).
Як убачається з матеріалів справи 18 лютого 2019 року ОСОБА_1 відповідно до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА, затвердженого наказом АРМА від 14.11.2017 № 130 та пункту 5 Плану заходів проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовці, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затвердженого наказом АРМА від 20.12.2018 № 364, було визначено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2019 рік (далі - завдання) після переведення його на посаду начальника Управління менеджменту активів та подано до Управління персоналу в цей же день. Вказану інформацію також підтвердила свідок ОСОБА_4 під час допиту в суді.
Відповідно до пункту 14 Порядку завдання погоджуються безпосереднім керівником державним службовцям центрального апарату АРМА після їх обговорення з державним службовцем.
Згідно з пунктом 15 Порядку, державним службовцям центрального апарату АРМА, які займають посади державної служби категорії «Б» та обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів визначаються Головою АРМА.
У матеріалах справи знаходяться завдання ОСОБА_1 погоджені Головою АРМА ОСОБА_3 з відміткою про його ознайомлення (том ІІ, арк. с. 147, 148).
Позивачу було визначено наступні шість завдань з ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності, а також визначено строк їх виконання - протягом 2019 року:
1. Забезпечення здійснення заходів щодо визначення шляху управління активом та подання їх на розгляд Голови Національного агентства;
2. Забезпечення взаємодії з банками, здійснення заходів щодо укладення Національним агентством відповідних договорів, відкриття депозитних та поточних рахунків, розміщення коштів на рахунках, в тому числі одержаних від реалізації активів; управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у відповідній валюті шляхом супроводження операцій (переказів) , по поточним та депозитним рахункам;
3. Забезпечення ведення переговорів щодо укладення цивільно-правових угод з юридичними та фізичними особами з питань, пов'язаних з управлінням активами, організація здійснення передачі активу управителеві за актом і приймання-передачі;
4. Організація роботи та проведення засідань Міжвідомчої комісії з питань реалізації активів;
5. Забезпечення здійснення суб'єктом оціночної діяльності оцінки переданих в управління Національному агентству арештованих активів;
6. Забезпечення створення системи обліку арештованих активів, переданих Національному агентству в управління.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення щодо нього оцінювання у 2019 році з огляду на те, що у серпні 2019 року наказом змінено структуру та штатну чисельність центрального апарату АРМА та позивача переведено на посаду, а отже він є державним службовцем, який працює на посаді менше 3-х місяців, а відтак не підпадає під оцінювання у 2019 році.
Дослідивши наказ від 02.09.2019 № 261/9-03-ос, беручи до уваги пояснення представника відповідача та особисто позивача, суд дійшов висновку, що зміна умов праці позивача не відбулася, ОСОБА_1 продовжував займати посаду начальника Управління, виконувати свої функції, а тому мав проходити оцінювання відповідно до визначених йому завдань, погоджених керівником АРМА 18.02.2019, що також підтверджується наказом Голови АРМА ОСОБА_3 від 01.10.2019 № 297/9-03-ос «Про визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році».
Щодо покликання позивача на протиправне застосування норми нової редакції Закону № 889-VIII під час етапів оцінювання, зокрема, призначення співбесіди та визначення результатів, суд зазначає, що визначення результатів виконання завдань позивача та отримання ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році мали місце саме під час дії норм ст. 44 та п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 і до цих відносин не можуть застосовуватись норми Закону України «Про державну службу», які вже втратили чинність.
З приводу повноважень тимчасово виконуючого обов'язки керівника ОСОБА_2 в розрізі питання проведення оціночної співбесіди та визначення результатів оцінювання, суд зазначає наступне.
02 грудня 2019 року до АРМА надійшло розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 1137-р, згідно з яким ОСОБА_3 було відсторонено від виконання повноважень за посадою Голови АРМА на час здійснення дисциплінарного провадження.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1146-р на час відсторонення Голови АРМА виконання посадових обов'язків Голови АРМА покладено на начальника Відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА ОСОБА_2 .
На виконання вищезазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України підписано накази АРМА від 03.12.2019 № 378/9-03-ос та № 379/9-03-ос про відсторонення від виконання повноважень за посадою Голови АРМА ОСОБА_3 та про виконання повноважень за посадою Голови АРМА ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що всупереч вимогам чинного законодавства України, ОСОБА_2 перевищив свої повноваження начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів Агентства, оскільки шляхом видання наказу № 379/9-03-ос від 03.12.2019 про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1146-р умисно безпідставно присвоїв собі повноваження керівника.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності у ОСОБА_2 повноважень керівника державної служби в АРМА. Суд вважає, що позивачем безпідставно вказано на позицію, викладену у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 у справі № 640/13182/19, оскільки у правовідносинах, що були предметом розгляду тієї судової справи, зазначалось про інші обставини щодо покладення обов'язків керівника АРМА, а саме на керівника самостійного структурного підрозділу такі обов'язки були покладені безпосередньо головою АРМА, а не Кабінетом Міністрів України. У даному ж випадку суд дійшов висновку про наявність повноважень у ОСОБА_2 з 27 листопада 2019 року керівника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Також, судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1382-р покладено тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, виконання обов'язків Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів зазначеного Агентства Сигидина Віталія Михайловича.
Відповідно до пункту 21 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА та керівників міжрегіональних територіальних управлінь АРМА, затвердженого наказом АРМА від 23.08.2019 № 393 (далі - Порядок № 393) визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов'язків за посадою державної служби "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
Так, позивач повідомив суду, що проходив оціночну співбесіду із Головою АРМА ОСОБА_3 згідно із графіком, затвердженим наказом АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос «Про визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році». Також позивачем було надано суду Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2019 рік, які, як стверджував позивач, були подані ним 14 листопада 2019 року голові АРМА ОСОБА_3 (том ІІ, а с. 100). Разом з тим, заявлена інформація не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду. Позивач у той же час стверджував, що форма результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік не була передана тво Голови АРМА ОСОБА_2 .
Водночас, відповідачем були подані докази на підтвердження тих обставин, що після покладення обов'язків керівника Національного агентства на третю особу ОСОБА_2 , останній повідомляв позивача про намір проведення з ним оціночної співбесіди.
Матеріалами справи підтверджено, що період проведення оціночної співбесіди та ознайомлення із результатами оцінювання позивача було заплановано з 20 по 29 листопада 2019 року.
За рішенням керівника органу здійснення заходів щодо організації проведення оціночної співбесіди, заповнення форми та ознайомлення з результатами оцінювання державних службовців, які займають посади керівників самостійних структурних підрозділів перенесено:
наказом АРМА від 29.11.2019 № 376/9-03-ос «Про внесення зміни до додатку до наказу АРМА від 01 жовтня 2019 № 297/9-03-ос» строк виконання пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос визначено по 06 грудня 2019 року;
наказом АРМА від 06.12.2019 № 390/9-03-ос «Про внесення змін до додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос та визнання таким, що втратив чинність наказу АРМА від 29.11.2019 № 376/9-03-ос» строк виконання пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос визначено по 11 грудня 2019 року;
наказом АРМА від 10.12.2019 № 400/9-03-ос «Про внесення змін до додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос та визнання таким, що втратив чинність наказу АРМА від 06.12.2019 № 390/9-03-ос» строк виконання пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01.10.2019 № 297/9-03-ос визначено по 13 грудня 2019 року.
Судом також встановлено, що згідно із наказом від 29.10.2019 № 505 ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов'язків начальника Управління менеджменту активів на час дисциплінарного провадження.
Позивач зауважив, що пунктом 14 Типового порядку передбачено, що визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку не проводиться, якщо на дату прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань державний службовець, зокрема, відсторонений від виконання посадових обов'язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.
Водночас, суд не приймає такі доводи позивача, оскільки в матеріалах справи є наказ № 369/9-03-ос від 25.11.2019, підписаний головою ОСОБА_5 на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 640/22808/19 про забезпечення адміністративного позову (том ІІІ, а.с. 82). Зміст цих документів свідчить про той факт, що з 22.11.2019 позивач не був відсторонений від виконання посадових обов'язків, а виконував обов'язки начальника Управління.
З метою з'ясування обставин справи судом було викликано у якості свідків: ОСОБА_3 , який обіймав посаду Голови АРМА до відсторонення його від виконання обов'язків та ОСОБА_4 - керівника Управління персоналу центрального апарату АРМА.
Свідок ОСОБА_4 повідомила про фактичні обставини щодо визначення завдань у лютому 2019 року, визначення дат проведення оцінювання, яке переносилось вищевказаними наказами, а також те, що кінцевою датою було 13 грудня 2019 року і позивач двічі не з'являвся не запрошення про проведення оціночної співбесіди. Свідок ОСОБА_4 не підтвердила та не спростувала факт проведення оціночної співбесіди у листопаді 2019 із ОСОБА_1 головою АРМА Янчуком А.
Разом з тим, свідок ОСОБА_3 , як вже зазначав суд, не з'явився на виклик до суду, позивач та представник відповідача не наполягали на його допиті, позивач у судовому засіданні не заперечував той факт, що ОСОБА_3 може повідомити суду, що і не проводив оціночну співбесіду з ОСОБА_1 , у зв'язку з чим суд бере до уваги докази, наявні в матеріалах справи.
Так, у матеріалах справи знаходиться доповідна записка відстороненого Голови АРМА ОСОБА_3 від 12.12.2019, де він письмово повідомив про те, що оціночні співбесіди не були проведені з шістьма державними службовцями з незалежних від нього причин, зокрема з ОСОБА_1 . Також у листі вказано, що оскільки виконання обов'язків Голови АРМА покладено на ОСОБА_2 , то ОСОБА_3 просив розглянути можливість організації проведення відповідних співбесід із зазначеними працівниками з метою дотримання їх прав.
З метою ознайомлення ОСОБА_1 з письмовим повідомленням від 11.12.2019 № 8980/1-40-19/9 працівниками Управління персоналу було складено акт про те, що ОСОБА_1 отримав повідомлення та був поінформований про заплановану оціночну співбесіду об 11:30 12.12.2019.
При цьому ОСОБА_1 12.12.2019 було направлено письмове повідомлення про те, що ОСОБА_3 вже було проведено оціночну співбесіду щодо результатів його діяльності у 2019 році, що не відповідало твердженням відстороненого Голови АРМА.
12.12.2019 було складено акт у зв'язку з нез'явленням ОСОБА_1 на оціночну співбесіду в цей день об 11:30.
Згідно з повідомленням тимчасово виконуючого обов'язки від 12.12.2019 № 8994/1-40- 19/9 ОСОБА_1 повторно запрошено на оціночну співбесіду на 12.12.2019 о 16 годині 30 хвилин.
З метою ознайомлення ОСОБА_1 з письмовим повідомленням від 12.12.2019 № 8994/1-40-19/9 працівниками Управління персоналу було складено акт про те, що ОСОБА_1 не було на робочому місці для вручення йому повторного повідомлення з запрошенням на оціночну співбесіду 12.12.2019 о 16:30. Повторне повідомлення було передано провідному спеціалісту другого відділу Управління менеджменту активів ОСОБА_6 , яка виконує функції діловода Управління менеджменту активів.
12.12.2019 було додатково складено акт у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не з'явився на оціночну співбесіду на 16 годину 30 хвилин 12.12.2019.
Детальний опис вказаних подій викладено у службовій записці начальника Управління персоналу ОСОБА_4 від 17.01.2020 № 34/9-20, який також міститься у матеріалах справи (том ІІ, а.с. 20-24).
З огляду на такі події, третьою особою ОСОБА_2 13 грудня 2019 року було самостійно визначено результати виконання завдань службової діяльності ОСОБА_1 як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» центрального апарату АРМА, за 2019 рік, та підписано наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 412/9-03-ОС від 13.12.2019 про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА у 2019 році.
Досліджуючи обставини справи та оскаржуваний позивачем висновок, судом було встановлено, що визначення результатів службової діяльності позивача було проведено всупереч вимогам чинного законодавства без дотримання принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про державну службу» оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.
Згідно з пунктом 3 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА від 23.08.2019 № 393, оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Відповідно до пункту 5.3. Положення про Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затвердженого наказом АРМА від 25.02.2019 № 60, начальник Управління безпосередньо підпорядковується Голові АРМА (том І, а.с. 200), відтак оцінювання результатів службової діяльності відносно позивача мав здійснювати його безпосередній керівник, а саме Голова АРМА.
Суд бере до уваги доводи позивача, що тимчасово виконуючий обов'язки Голови АРМА ОСОБА_2 не був безпосереднім керівником позивача протягом 2019 року, у зв'язку з чим визначення результатів службової діяльності відбувалось на підставі фактично поданої доповідної записки ОСОБА_7 - начальника другого відділу Управління менеджменту активів центрального апарату АРМА. До покладення тимчасового виконання обов'язків з 06.12.2019 за вакантною посадою начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства АРМА на ОСОБА_7 згідно із наказом від 06.12.2019 № 389/9-03-ос (том ІІ, а.с. 243), останній був підпорядкований начальнику Управління менеджменту активів центрального апарату АРМА - ОСОБА_1 .
При цьому суд зауважує, що відповідач та третя особа самі зазначили про те, що виставлення оцінки ґрунтувалось також на підставі інформації, викладеній в листі Голови АРМА ОСОБА_8 від 12.12.2019 та інформації, наданої в доповідній записці тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління менеджменту активів ОСОБА_7 від 12.12.2018 № 1333/6-19.
Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності № 393 від 23.08.2019 (пункт 24) чітко визначає, що оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця та його письмового звіту, що подається у довільній формі. Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не передбачено використання інформації щодо виконаних завдань, наданих іншими особами, окрім самого державного службовця та його безпосереднього керівника.
У матеріалах справи міститься Звіт про виконання Завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б або "В", підписаний начальником Управління менеджменту активів Віталієм Різником (том ІІІ, а.с. 104-106). Разом з тим, встановити достовірно суду дату подання такого Звіту, кому із керівників державним службовцем було подано такий звіт та чи враховувалась інформація зазначена у такому Звіті, не вбачається можливим, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження цих обставин.
Так, у письмових поясненнях АРМА до позову, поданих 20.02.2020 зазначалось, що ОСОБА_2 було підготовлено результати виконання завдань державним службовцем ОСОБА_1 та вказано наступні результати.
Завдання № 1 «забезпечення здійснення заходів щодо визначення шляху управління активом та подання їх на розгляд Голови Національного агентства щодо активів, переданих в управління АРМА» оцінено в 1 бал. При цьому, суд враховує доводи позивача, що є незрозумілим станом на яку дату брався розрахунок від більше 1000 арештованих активів: станом на червень 2019 року (як зазначено у доповідній записці) чи станом на початок грудня 2019 року, а також взагалі відсутнє обґрунтування по 30.09.2019 року (коректну дату періоду оцінювання).
Завдання № 2 «забезпечення взаємодії з банками, здійснення заходів щодо укладення Національним агентством відповідних договорів, відкриття депозитних та поточних рахунків, розміщення коштів на рахунках, в тому числі одержаних від реалізації активів; управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у відповідній валюті шляхом супроводження операцій (переказів) по поточним та депозитним рахункам» оцінено в 3 бали.
Завдання № 3 «забезпечення ведення переговорів щодо укладення цивільно-правових угод з юридичними та фізичними особами з питань, пов'язаних з управлінням активами, організація здійснення передачі активу управителеві за актом і приймання-передачі» оцінено в 1 бал.
Завдання четверте «організація роботи та проведення засідань Міжвідомчої комісії з питань реалізації активів» оцінюванню згідно з Критеріями не підлягало.
Завдання п'яте «забезпечення здійснення суб'єктом оціночної діяльності оцінки переданих в управління Національному агентству арештованих активів» оцінено в 1 бал.
Завдання № 6 оцінено в 1 бал із обґрунтуванням того, що завдання виконано частково, погребує суттєвого доопрацювання, оскільки система обліку арештованих активів, переданих в управління АРМА не організовано належним чином.
Таким чином, середній бал оцінки склав 1,4, та оцінка була оцінена як «негативна».
Дослідивши зміст Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік, суд зазначає, що у графі «Обґрунтування» йдеться про формальне цитування критеріїв виставлення балів, які встановлені нормативним документом Типовим порядком (додатком 4), що не може підміняти реальне обґрунтування для оцінювання, яке повинно базуватися на ретельному аналізі виконання державним службовцем конкретних завдань та практичних результатах його роботи.
У випадку з позивачем, суд враховує, що керівником національного агентства на момент завершення процедури оцінювання був ОСОБА_2 , який не здійснював систематичний моніторинг виконання державним службовцем АРМА ОСОБА_1 визначених йому завдань і ключових показників, не міг об'єктивно визначити результати службової діяльності начальника Управління ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що без проведення оціночної співбесіди із позивачем неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.
Відповідач у відзиві зазначав, що результати виконання завдань державним службовцем ОСОБА_1 були підписані після проведення оцінювання державних службовців підпорядкованих йому і датовані за підписом тимчасового виконувача обов'язків Голови ОСОБА_2 . При цьому, свідок ОСОБА_4 підтвердила ті обставини, що жоден із підлеглих ОСОБА_1 не отримав негативної оцінки за результатами оцінювання, що також, на думку суду, свідчить про необґрунтованість виставлених оцінок ОСОБА_1 .
Крім того, судом взято до уваги, що протягом усього 2019 року, в тому числі в листопаді 2019 року позивач постійно отримував максимальну премію, що підтверджується відповідними наказами (том ІІ, а.с. 224-242). А в жовтні 2019 року позивач успішно пройшов курс підвищення кваліфікації, докази чого також наявні в матеріалах справи (том ІІІ, а.с. 87-89).
Слід зазначити, що критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, па обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Зокрема, така позиція знайшла своє висвітлення й у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» Суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У п. 58 рішення в справі «Серявін та інші проти України» Суд зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, при цьому орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Аналогічну позицію Суд виклав і у п. 30 рішення в справі «Гірвісаарі проти Фінляндії».
Такі вимоги щодо належного обґрунтування рішення мають виправдання, оскільки, убезпечують інших учасників правовідносин від можливої сваволі зі сторони владного органу та є запорукою дотримання принципів юридичної визначеності і верховенства права.
Зокрема, такий висновок випливає зі змісту ряду рішень Європейського суду з прав людини. У пункті 181 рішення в справі «Олександр Волков проти України» Суд вказав на те, що відсутність певних обмежень в повноваженнях дисциплінарних органів влади дає їм повну свободу дій, що порушує принцип юридичної визначеності та є протиправним. У п. 49 рішення в справі «Волохи проти України» Суд зазначив, що в національному законодавстві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання державних органів, а надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, у зв'язку з чим закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення. У п. 81 рішення в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» Суд зазначив, що національне законодавство має забезпечувати належний рівень правового захисту від свавільних втручань органів влади й у справах, що впливають на основоположні права виникне суперечність принципу верховенства права - одному з фундаментальних принципів демократичного суспільства, що втілений у Конвенції, - якщо правовий розсуд, наданий органам виконавчої влади, буде необмеженим. Таку ж позицію Суд висловив і у п. 30 рішення в справі «Маестрі проти Італії».
Проте з матеріалів справи не вбачається належного обґрунтування визначення результатів оцінювання службової діяльності позивача, затверджених спірним наказом відповідача, а саме лише посилання на певні типові формулювання з нормативних актів, як па підтвердження досягнення чи недосягнення певних результатів роботи не може вважатися достатнім і правомірним за своєю суттю.
Суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Водночас приписами частини першої та другої статті 5 КАС, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 10 частини 1 статті 7 Закон № 889-VIII, державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.
Аналогічне посилання є у пунктах 38-41 Порядку № 640, де встановлено, що висновок щодо результатів оцінювання з негативною оцінкою може бути оскаржений державним службовцем.
Оскарження результатів оцінювання службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу".
У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.
Висновок щодо результатів оцінювання скасовується суб'єктом призначення або судом.
Таким чином, позивачем у цьому позові було обрано належний спосіб захисту його порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку, рішення яким затверджено цей висновок, оформлений у вигляді наказу.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року при вирішенні адміністративної справи № 240/6051/18 у подібних правовідносинах.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині визнання протиправним та незаконним визначення Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів результатів виконання завдань службової діяльності ОСОБА_1 , як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» центрального апарату АРМА, за 2019 рік.
Також, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про визнання протиправним та скасування наказу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 412/9-03-ОС від 13.12.2019, яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА у 2019 році.
Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
У постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі №6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Про необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав йдеться в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11).
У цьому рішенні звертається увага на те, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до абз. 10 пп. 10.2 п. 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.
Суд звертає увагу, що визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії (наказ про звільнення) має наслідком його недійсність з моменту прийняття. Тобто такий акт індивідуальної дії від моменту прийняття не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його скасуванням.
Таким чином, встановлення судом факту незаконного звільнення позивача і, як наслідок, поновлення його на посаді, є нерозривними складовими одного процесу із захисту порушеного права, що співпадають у часі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що поновлення на посаді незаконно звільненого працівника повинно відбуватись з дня, наступного за днем звільнення.
Ураховуючи, що день звільнення вважається останнім днем роботи, позивач підлягає поновленню на посаді начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або на іншій рівнозначній посаді днем, наступним за днем звільнення, тобто з 15.01.2020.
Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Згідно з абзацом 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
У пункті 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 №13 Пленуму Верховного Суду України зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів, що минули починаючи з дня незаконного звільнення, по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі.
Беручи до уваги, що позивача було звільнено у січні 2019 року, середньоденна заробітна плата обчислюється судом виходячи з розміру заробітної плати, нарахованої позивачеві за листопад і грудень 2019 року.
Як установлено з довідки Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за січень-грудень 2019 року, заробітна плата позивача за листопад 2019 року становила 11 473,60 грн., за грудень 2019 року - 34 321,63 грн.
З матеріалів справи установлено, що у період з 29.10.2019 по 22.11.2019 позивача було тимчасово відсторонено від виконання посадових обов'язків начальника Управління менеджменту активів центрального апарату АРМА.
Відповідно до лікарняних листів непрацездатності від 16.12.2019 серії АДШ № 452718, від 24.12.2019 серії АДШ № 294825 та від 08.01.2020 серії АДШ № 294825 позивач з 16.12.2019 по 13.01.2020 перебував на лікуванні (том ІІІ, а.с. 97, 98).
З огляду на наведене, судом з'ясовано, що у листопаді - грудні 2019 року позивач фактично відпрацював 15 робочих днів, а саме у листопаді 2019 року 6 робочих днів, у грудні 2019 року - 9 робочих днів.
Відтак, середньоденна заробітна плата позивача складає 3 053,01 грн. (45 795,23 (11 473,60+34 321,63): 15).
При цьому, суд не враховує покликання позивача на те, що до заробітної плати позивача за листопад-грудень 2019 року слід включити виплати, що були нараховані позивачу за період тимчасового відсторонення від посади у період з 29.10.2019 по 22.11.2019 року (включно) у розмірі 55 405,26 грн., оскільки згідно з довідкою про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 14.01.2020, вказані суми були нараховані та виплачені позивачу у січні 2020 року.
Суд зазначає, що кількість днів вимушеного прогулу, які підлягають оплаті (за період з 15.01.2020 по 27.10.2020), складає 197 днів.
Таким чином, у зв'язку з незаконним звільненням з відповідача на користь позивача потрібно стягнути 601 442,97 грн. (197 х 3053,01) середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу без урахування обов'язкових податків і зборів.
При цьому сума обов'язкових податків і зборів підлягає нарахуванню та утриманню під час виконання судового рішення.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даному ж випадку, враховуючи усі наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувані у даній справі накази не відповідають вимогам ст. 2 КАС України, оскільки прийняті відповідачем без належного обґрунтування, без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягають скасуванню.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених під час розгляду справи фактів та обставин, беручи до уваги, що мотивація та докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно із пунктами 2 і 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Керуючись указаними вимогами, суд вважає за необхідне рішення суду в частині поновлення позивача на посаді начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або на іншій рівнозначній посаді та в частині стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 64 113,21 грн. без утримання обов'язкових податків та зборів - допустити до негайного виконання.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 1609,20 грн., що підтверджується квитанцією № 82033 від 19.12.2019 (том І, а.с. 5) та квитанцією № 50152 від 23.01.2020 (том І, а.с. 100), оригінали яких наявні в матеріалах справи.
Ураховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір у сумі 1609,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та незаконним визначення Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів результатів виконання завдань службової діяльності Різника Віталія Сергійовича, як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» центрального апарату АРМА, за 2019 рік, під час обіймання ОСОБА_1 посади начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 412/9-03-ОС від 13.12.2019 про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА у 2019 році.
4. Визнати протиправним та скасувати наказ Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 432/9-03-ОС від 18.12.2019 про звільнення ОСОБА_1 (з урахуванням наказу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 20/9-03-ОС від 14.01.2020 про ОСОБА_1 ).
5. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або на іншій рівнозначній посаді з дня, наступного за днем звільнення - з 15.01.2020.
6. Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 41037901) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 січня 2020 року по день ухвалення судового рішення в сумі 601 442,97 (шістсот одна тисяча чотириста сорок дві гривні дев'яносто сім копійок) без урахування сум податків та зборів.
7. Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,20 (одна тисяча шістсот дев'ять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 41037901).
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині:
- поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника Управління менеджменту активів центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або на іншій рівнозначній посаді з дня, наступного за днем звільнення - з 15.01.2020;
- стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 41037901) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 64 113,21 грн. без урахування сум податків та зборів.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 41037901)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась
Повний текст рішення суду виготовлено та підписано - 28.12.2020.