23 грудня 2020 року справа № 580/4984/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом № 232730009670 від 05.10.2020 про відмову в призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивачки періоди зазначені у довідці від 10.04.2006 № 318, виданої ВАТ “Черкаське хімволокно” про особливий характер роботи та умови праці, необхідних для призначення пільгової пенсії Ф 6.2-0-01-19, призначивши пенсію з 28.09.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що відповідач всупереч вимог законодавства України не призначив їй пенсію на пільгових умовах як працівнику, безпосередньо зайнятого повний робочий день, не зарахувавши період роботи на ВАТ “Черкаське хімволокно” за періоди роботи з 10.02.1999 по 29.10.2005, оскільки вказані періоди роботи підтверджені відомостями трудової книжки та довідкою про особливий характер роботи та умови праці необхідні для призначення цільової пенсії.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що позивачкою не підтверджено первинними документами пільговий період роботи за Списком №1. Надана позивачкою довідка від 10.04.2016 №318 не може бути перевірена органами Пенсійного фонду, оскільки ТОВ «АРХ-СЕРВІС» не надав доступу до архівної документації.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 28.09.2020 року позивачка звернулася до відповідача з заявою щодо призначення пенсії за віком по Списку №1 на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням відповідача від 05.10.2020 №232730009670 відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачкою не надано до пенсійного органу доказів про пільговий характер роботи ВАТ “Черкаське хімволокно”.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Згідно зі ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Стаття 62 Закону №1788-XII визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За змістом приписів п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 р. у справі №439/1148/17.
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивачки для призначення пенсії за віком згідно ст. 114 Закону №1058 за Списком №1 періоди її роботи:
- з 10.02.1999 по 13.03.2001 - установником прядильних блоків та гарнітури наборної майстерні прядильного цеху № 2;
- з 13.03.2001 по 17.06.2005 - апаратником знеповітрювання та фільтрації віскозного погребу (відділення) прядильного цеху № 2;
- з 17.06.2005 по 29.10.2005 - апаратником мерсеризації відділення безперервної мерсеризації хімічного цеху № 1.
Однак, у трудовій книжці позивачки містяться записи за спірні періоди роботи на ВАТ «Черкаське хімічне волокно» з 10.02.1999 по 29.10.2005, зокрема: з 10.02.1999 по 13.03.2001 установник прядильних блоків та гарнітури наборної майстерні прядильного цеху № 2; з 13.03.2001 по 17.06.2005 апаратник знеповітрювання та фільтрації віскозного погребу (відділення) прядильного цеху № 2; з 17.06.2005 по 16.01.2006 - апаратник мерсеризації відділення безперервної мерсеризації хімічного цеху № 1звільнена по ст. 40 КЗпП України.
Отже, у трудовій книжці позивачки наявні всі необхідні записи, які підтверджують, що вона працювала зі шкідливими умовами праці, тому період її роботи на ВАТ «Черкаське хімічне волокно» з 10.02.1999 по 29.10.2005 підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 114 Закону №1058.
Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, і трудова книжка позивачки оформлена належним чином, відповідач протиправно не врахував вказаний період роботи позивачки у ВАТ «Черкаське хімічне волокно» до її пільгового стажу за Списком №1.
Відповідно до п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом встановлено, що позивачка також надала довідку від 10.04.2006 № 318, видану ВАТ “Черкаське хімволокно” про особливий характер роботи та умови праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, згідно відомостей якої вбачається, що позивачка дійсно повний робочий день працювала на ВАТ “Черкаське хімволокно” з 10.02.1999 по 29.10.2005.
Враховуючи викладене, суд висновує, що пільговий стаж позивачки підтверджений належно оформленим записом у трудовій книжці, а період її роботи на ВАТ «Черкаське хімічне волокно» з 10.02.1999 по 29.10.2005 підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 114 Закону №1058, тому суд дійшов висновку скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оформлене протоколом від 05.10.2020 №232730009670 щодо відмови позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) уд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд висновує про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії від 28.09.2020, з урахуванням правової позиції суду.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить частково.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 840 грн 80 коп., що підтверджується квитанцією від 03.11.2020.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420 грн 40 коп. належить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, оформлене протоколом від 05.10.2020 №232730009670 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи, зазначені у довідці від 10.04.2006 № 318, виданої ВАТ «Черкаське хімволокно» про особливий характер роботи та умови праці, необхідних для призначення пільгової пенсії Ф 6.2-0-01-19 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 28.09.2020, з урахуванням правової позиції суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький