Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 грудня 2020 року Справа №520/14816/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання рішення протиправним, скасування та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) 28.10.2020 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України у Харківській області) в якому просить:
- визнати протиправним рішення відділу з питань перерахування пенсій №28 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області від 05.08.2020 №197159/068 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного Суду Харківської області від 17.03.2020 №01-33/199/2020;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки про заробітну плату Апеляційного Суду Харківської області від 17.03.2020 №01- 33/199/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 210 200,00 грн., починаючи з 19.02.2020 з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 №0133/199/2020, оскільки з 19.02.2020 змінилися складові суддівської винагороди, а тому, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, виникли правові підстави для проведення вказаного перерахунку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 позовну заяву у справі №520/14816/2020 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №520/14816/2020 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ГУ ПФ України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 не змінені розміри суддівської винагороди і не розглянуто питання про перерахунок щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці. На думку відповідача, зазначеним рішенням не визначено порядок його виконання. Також відповідач вказує, що на виконання названого рішення Верховною Радою України не прийнято окремого нормативно-правового акта з питань урегулювання порядку здійснення такого перерахунку.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-VIII позивач звільнена у відставку з посади судді Апеляційного суду Харківської області та наказом Апеляційного суду Харківської області від 19.09.2016 №04-03/79-ос відрахована зі штату Апеляційного суду Харківської області з 19.09.2016.
Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Харківській області та з 20.09.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (до завершення проходження кваліфікаційного оцінювання суддів щодо неї).
У зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці внаслідок зміни розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді з 19.02.2020.
Для здійснення перерахунку позивач надала довідку Апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 №01-33/199/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 210 200,00 гривень, у тому числі: посадовий оклад - 131 375,00 грн., доплата за вислугу років - 78 825,00 грн.
Рішенням відповідача від 05.08.2020 №197159/068 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді. Зазначене рішення вмотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) норми пункту 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ, якими визначено право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в період та після набрання чинності Законом України від 02.06.2016 №1402-VІІІ, у зв'язку з чим порядок обчислення розміру щомісячного грошового утримання суддів не визначено, тому не має можливості здійснити перерахунок довічного грошового утримання позивача.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправними, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Верховним Судом 16.06.2020 прийнято постанову у зразковій справі 620/1116/20 за позовом позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказаною постановою визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.03.2020 про відмову в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 25.02.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Чернігівській області від 25.02.2020 № 03/36-740, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Пунктами 21 та 22 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено:
- типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;
- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
У силу вимог частини десятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: а) ознаки типових справ; б) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; в) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
На виконання зазначених вимог у постанові від 16.06.2020 за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20 Верховний Суд навів такі ознаки типової справи:
а) позивачі - мають статус судді у відставці та не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання;
б) відповідачі - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
в) предмет спору - відмова відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Крім того, у вказаному рішенні Верховним Судом зазначено, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо позивачів, які заявили аналогічні позовні вимоги, по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та (або) не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020.
Згідно частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі по тексту - Закон України №1402-VIII) Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правило аналогічного змісту містить також частина шоста статті 13 Закону України №1402-VIII відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Крім того, у відповідності до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, у силу вимог чинного законодавства обов'язковими для врахування є висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, тим паче за результатами розгляду зразкових справ.
При цьому, необхідно зважати на те, що пунктом 1 частини п'ятої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку, зокрема, якщо суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
У цьому контексті суд зазначає, що завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах забезпечується єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі «Брумереску проти Румунії» (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania) принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.
Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об'єктивність та прогнозованість правосуддя.
За вказаних обставин, беручи до уваги склад учасників цієї справи, зміст позовних вимог та підстави позову, враховуючи правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20, а тому визнається судом типовою справою.
Відтак, при вирішенні цієї типової справи суд, з огляду на приписи частини п'ятої статті 242, частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20.
Вирішуючи зазначену зразкову справу, Верховний Суд, серед іншого, дійшов висновку, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон України №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Тому з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII.
При цьому, на переконання Верховного Суду, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, Верховний Суд дійшов висновку, що різниця у правах суддів у відставці на перерахунок їх довічного грошового утримання судді в залежності від проходження ними кваліфікаційного оцінювання під час перебування на посаді судді та (або) необхідності пропрацювати на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
З огляду на викладене та беручи до уваги правові висновки Верховного Суду у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправними.
Посилання відповідача на відсутність підстав для перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в зв'язку з не прийняттям після 18.02.2020 нормативно-правових актів щодо збільшення розміру складових суддівської винагороди не заслуговують на увагу, оскільки право у позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі зазначеної вище довідки, виникло з 19.02.2020, а саме з дати втрати чинності обмежень, встановлених пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VIII.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ:14099344) про визнання рішення протиправним, скасування та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення відділу з питань перерахування пенсій №28 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.08.2020 №197159/068 про відмову ОСОБА_2 у проведенні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного Суду Харківської області від 17.03.2020 №01-33/199/2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки про заробітну плату Апеляційного Суду Харківської області від 17.03.2020 №01-33/199/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 210 200,00 грн., починаючи з 19.02.2020 з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 30.12.2020.
Суддя О.В. Ніколаєва