Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 грудня 2020 р. Справа№200/8075/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В. розглянувши в
порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до відповідача Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
Донецької області
про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27А) про визнання протиправними дій та скасування рішення від 01.08.2019 року № 178 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з не зарахуванням періоду роботи на посаді лікаря невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року до стажу роботи у подвійному розмірі та призначення пенсії за вислугу років, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років від 26.06.2019 року № 4166 та зарахувати до стажу період роботи на посаді лікаря невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань”, зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Зазначає, що у трудовій книжці позивача містяться записи про період роботи з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року на лікаря невропатолога в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань”, який має зараховуватись до стажу у подвійному розмірі, а тому відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні такого періоду до стажу роботи позивача у подвійному розмірі, мотивуючи неможливістю перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи та підстав їх видачі.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що рішення про відмову в урахуванні стажу на пільгових умовах відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вказує на неможливість підтвердити достовірність документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи позивача з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року на лікаря невропатолога в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань” та підстав їх видачі, а тому немає підстав для зарахування стажу на пільгових умовах.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив та заяву про розгляд за його участю не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 (а.с. 38).
26.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 4166 щодо призначення пенсії за вислугою років.
01.08.2019 року Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийняте рішення № 178 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, у зв'язку з неможливістю підтвердити достовірність документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи (а.с. 35).
Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 працювала, зокрема, з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року на посаді лікаря невропатолога в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань” (а.с.15-16).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СПІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що заклад з надання психіатричної допомоги це психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Психіатрична допомога це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Пунктом 2 Інструкції про проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.2002 року №12 передбачено, що обов'язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у психіатричних закладах, закладах охорони здоров'я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні заклади), та надають психіатричну допомогу за місцем проживання громадян.
Відмова відповідача у пільговому обчисленні стажу позивачу мотивована тим, що робота на посаді лікаря-невропатолога не дає права на зарахування стажу у подвійному розмірі.
Суд не погоджується з такими висновками пенсійного органу, оскільки закон не містить додаткових вимог щодо певної конкретної організаційної форми психіатричного закладу, а тому відповідач не може самостійно встановлювати такі вимоги.
Аналогічний висновки викладені в Постанові Верховного суду від 11.12.2018 року у справі № 310/385/17 (провадження №К/9901/17150/18).
Враховуючи наведене, суд вважає, що, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо не зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи на посаді лікаря - невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань”, визнання протиправним та скасування рішення від 01.08.2019 року № 178 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років від 26.06.2019 року № 4166 та зарахувати до стажу період роботи на посаді лікаря - невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань” підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до норм частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного суду України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто, зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання протиправними дій щодо не зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи на посаді лікаря - невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань”, визнання протиправним та скасування рішення від 01.08.2019 року № 178 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років від 26.06.2019 року № 4166 та зарахувати до стажу період роботи на посаді лікаря - невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань” з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27А) про визнання протиправними дій та скасування рішення від 01.08.2019 року № 178 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з не зарахуванням періоду роботи на посаді лікаря невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року до стажу роботи у подвійному розмірі та призначення пенсії за вислугу років, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років від 26.06.2019 року № 4166 та зарахувати до стажу період роботи на посаді лікаря невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань”, зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи на посаді лікаря - невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань”.
Рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.08.2019 року № 178 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 26.06.2019 року № 4166 та зарахувати до пільгового стажу період роботи на посаді лікаря невропатолога з 01.08.1991 року по 09.10.2015 року в Комунальній лікувально-профілактичній установі “Обласна клінічна лікарня профзахворювань” з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.
Стягнути з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, юридична адреса: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27А) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 1681 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Т.В. Давиденко