Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
30 грудня 2020 р. Справа №200/12279/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави в особі Державної судової адміністрації України про визнання дій, бездіяльності незаконними, визнання протиправним та скасування виконавчого листа, зобов'язання відшкодувати збитки, визнання протиправними дій щодо передачі персональних даних,
встановив:
29.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Держави в особі Державної судової адміністрації України, в якому просив:
- визнати дії, бездіяльність відповідачів незаконними;
- визнати протиправним та скасувати виконавчий лист від 12.11.2020 №528/999/19;
- зобов'язати відповідачів відшкодувати реальні збитки, які позивач вже поніс і які повинен буде ще понести за час розгляду цієї справи;
- визнати протиправними дії відповідача щодо передачі персональних даних позивача як порушення недоторканості приватного життя по сфальшованому виконавчому документу, за яким внесено ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 в базу в якості боржника, яким позивач не є за виконавчим листом від 12.11.2020 №528/999/19.
При цьому, позивачем визначено як третю особу - Державну казначейську службу України.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 160 КАС України визначено вимоги до позовної заяви. Так, частиною 5 зазначеної статті передбачено, що в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Щодо юрисдикції суду, на розгляд якого подано позов.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
За визначенням пункту 1 частини 1 статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС).
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до вимог статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 432 Цивільного процесуального кодексу України врегульовано порядок виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Так, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (частина 1 вказаної статті).
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 432 ЦПК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що виконавчі листи видано Гребінківським районним судом Полтавської області в межах цивільної справи. В той же час, ініціюючи в цьому позові вимоги щодо виконавчого листа, виданого в межах цивільного судочинства, позивач посилається на статтю 374 КАС України.
Відтак, позивачеві необхідно надати обґрунтування щодо підстав звернення до суду за правилами адміністративного судочинства з дотриманням правил підсудності.
Щодо долучення документів на підтвердження адміністративної процесуальної правосуб'єктності.
Згідно частини 2 статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Обов'язковою ознакою відповідності позивача вимогам, які висуваються до зазначеної процесуальної особи КАС України, є встановлення його адміністративної процесуальної правосуб'єктності (статті 43 КАС України).
Під час вирішення питання щодо наявності або відсутності у позивача процесуальної правосуб'єктності суд, крім іншого, має встановити особу позивача.
Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Судом встановлено, що позивач не додав до позовної заяви належно засвідчені копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків, які підтверджують його адміністративну процесуальну дієздатність та ідентифікують фізичну особу.
Таким чином, для всебічного та обґрунтованого розгляду позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду належно засвідчені копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в двох екземплярах.
Щодо змісту позовних вимог.
Згідно з пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Крім того, згідно з пунктом 9 частини 5 цієї статті у позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
З поданої позивачем позовної заяви вбачається, що в якості відповідача у справі ОСОБА_1 визначено Державну судову адміністрацію України, однак ані в мотивувальній частині позовної заяви, ані в сформованих позивачем позовних вимогах останній не вказує, які саме дії та яку саме бездіяльність визначеного відповідача позивач вважає незаконними, в чому вони полягають та яким чином вказані дії та бездіяльність завдали порушень правам та законним інтересам позивача, в чому саме полягає зміст порушеного права позивача.
Також в позовних вимогах позивач просить суд визнати дії, бездіяльність відповідачів незаконними, зобов'язати відповідачів відшкодувати збитки.
Крім того, заявляючи вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо передачі персональних даних позивача, останній не наводить обставин на підтвердження вчинення таких дій відповідачем, не долучає докази, на підтвердження вказаного твердження.
При цьому, зі змісту позовної заяви не вбачається нормативно-правового обґрунтування заявлених вимог.
Зважаючи на те, що відповідачем у справі визначено Державну судову адміністрацію України, суд позбавлений можливості з'ясувати зміст вказаних позовних вимог.
Вказаного висновку суд дійшов з огляду на те, що частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відтак, позивачеві необхідно визначити, конкретизувати позовні вимоги до визначеного відповідача з урахуванням положень КАС України, навести обставини та докази, що їх підтверджують.
Щодо об'єднання позовних вимог у даному позові.
Згідно частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
З позовної заяви вбачається, що позивач заявляє чотири позовні вимоги, при цьому не наводить обґрунтувань, що визначені вимоги належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не визначає, які з вимог є основними, а які - похідними.
Щодо питання сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2102,00 гривень.
З огляду на те, що судом встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, визначення та викладу позовних вимог відповідно до КАС України, в зв'язку з чим неможливо встановити їх кількість, суд зазначає, що позивач має обов'язок при поданні позову надати документ про сплату судового збору. В той же час, розмір судового збору залежить від кількості та виду позовних вимог, а саме майнові або немайнові.
Таким чином, під час подання позову позивач має сплатити судовий збір за адміністративний позов, виходячи з кількості всіх заявлених ним вимог майнового і немайнового характеру.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору за наступними реквізитами: Р/р UA408999980313121206084005075, отримувач коштів: Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101 , код отримувача за ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 , призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків шляхом надання до суду: належним чином оформленої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) у справі, конкретним викладом обставин та змістом позовних вимог до кожного з відповідачів; документа, що підтверджує особу позивача; документа, що підтверджує сплату судового збору.
Крім того, щодо питання залучення третьої особи, суд вважає доцільним звернути увагу позивача на наступне.
Правовідносини з приводу залучення до участі у справі в якості третьої особи регулюються статтями 49-51 КАС України.
Відповідно до положень статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засіданні, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що необхідною умовою залучення третьої особи є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки особи, яка не є стороною у справі.
Визначаючи суб'єктний склад учасників справи, позивач не обґрунтовує необхідність залучення третьої особи, адже не зазначив яким чином і на які права рішення у даній справі може вплинути на права свободи, інтереси або обов'язки Державної казначейської служби України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Держави в особі Державної судової адміністрації України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання дій, бездіяльності незаконними, визнання протиправним та скасування виконавчого листа, зобов'язання відшкодувати збитки, визнання протиправними дій щодо передачі персональних даних.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: належним чином оформленої позовної заяви з визначенням належного відповідача (відповідачів) у справі, конкретним викладом обставин та змістом позовних вимог до кожного з відповідачів; документа, що підтверджує особу позивача; документа, що підтверджує сплату судового збору.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна