Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 грудня 2020 р. Справа №200/5400/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення грошового забезпечення,
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення грошового забезпечення задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 31 січня 2019 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 31 січня 2019 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року - березень 2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили.
23 грудня 2020 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішенням шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 було нараховано та виплачено частину індексації грошового забезпечення, не в повному обсязі. З пояснень представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 стало відомо про відсутність наміру нараховувати індексацію грошового забезпечення у спосіб, зазначений у рішенні суду у зв'язку з відсутністю коштів.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Як зазначено заявником, виконавчий лист не пред'являвся до виконання, виконавче провадження не відкрито.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що зазначені процесуальні дії є правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року в справі № 807/2358/15.
Суд також звертає увагу, що в обґрунтування заяви, заявником вказано, що з пояснень фінансової служби Військової частини НОМЕР_1 йому стало відомо про відсутність наміру нараховувати позивачу індексацію грошового забезпечення у встановлений судовим рішенням спосіб. Проте зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у наданих заявником додатків до заяви.
Раз з цим, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначений порядок набрання рішенням суду законної сили.
Так згідно з частиною 1 вказаної статті, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина 2 вказаної статті).
У відповідності до частини 2 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року набрало законної сили 08 грудня 2020 року.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги дату набрання законної сили судовим рішенням, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих обставин, що свідчать про невиконання вказаного рішення.
Таким чином, заява про встановлення контролю за виконанням судового рішення є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення грошового забезпечення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Є.І. Грищенко