Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
30 грудня 2020 р. Справа №200/12273/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги № Ф - 1138-25 від 10 лютого 2020 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд:
- скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування від 10 лютого 2020 року № Ф-1138-25 на суму 42954,96 грн.;
- зобов'язати відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків єдиного соціального внеску шляхом виключення з інтегрованої картки позивача сум нарахованого єдиного соціального внеску станом у розмірі 42954,96 грн.
Дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що копію спірної вимоги № Ф-1138-25 від 10 лютого 2020 року, отримав тільки 14 липня 2020 року, разом із листом відповідача від 22.06.2020 року.
Позивач стверджує, що жодного листа, вимоги від податкового органу ніколи не отримував, з квітня 2014 року у зв'язку із активізацією бойових дій в м. Краматорську і м. Артемівську (нині - м. Бахмут) взагалі не здійснювала підприємницьку діяльність, бо виїжджав з країни.
Посилаючись на те, що отримав вимогу лише 14 липня 2020 року вважає, що ним не пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ст. 122 КАС України та додатково посилається на Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 24.06.2020 року (далі - Закон №540) та норми Кодексу адміністративного судочинства Українив старій редакції, які встановлювали, що у певний період строки звернення до суду, продовжувались на строк дії карантину.
Проте, позивачем помилково визначено як строк звернення до суду з даним позовом (шість місяців замість десяти днів) та не враховано викладення пункту 3 розділу 6 “Прикінцевих положень” КАС України в новій редакції.
Так, згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу позивача на те, що Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI), у даному випадку є спеціальною нормою, яка встановлює інші строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату ЄСВ, аніж загальні строки, встановлені ст. 122 КАС України.
За положеннями частини 2 статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
В силу вимог пункту 4 частини 1 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абз. 3, 4 частини 4 статі 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, суд зазначає, що скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Згідно з абз. 9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст. 242 КАС України).
Суд зазначає, що в позовній заяві відсутні будь які посилання позивача на те, що ним було оскаржено спірну вимогу про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Як зазначено вище абз. 9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI встановлює десятиденний строк на звернення до суду з позовом про скасування вимоги, у випадку, якщо не відбулося оскарження такої вимоги в адміністративному порядку.
Щодо посилань позивача на застосування норм Закону України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 24.06.2020 року суд зазначає, що Розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 року такого змісту:
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Проте, в подальшому, вказаний пункт було викладено в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 року, відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Крім цього, згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” 18 червня 2020 року 731-IX, що набрав законної сили 17.07.2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Оскільки 17 липня 2020 року набув чинності Закон України №731-IX від 18.06.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», вказаний 20-ти денний строк закінчився 07 серпня 2020 року.
Отже, строк звернення до суду, який сплив під час дії вищевказаного пункту Перехідних положень КАС України в редакції Законом № 540-IX від 30.03.2020 року, закінчився 08 серпня 2020 року.
Жодних заяв відповідного змісту від позивача на адресу суду не надійшло.
Як було вказано вище, спірну вимогу позивач отримав 14.07.20 р.
З даним позовом, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду лише 28 грудня 2020 року, про що свідчить штамп на позовній заяві.
Отже, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з даним позовом та не надано заяви про про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
За приписами частини 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаного недоліку.
Керуючись Законами України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)», Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги № Ф - 1138-25 від 10 лютого 2020 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.І. Бабіч