29.12.20
22-ц/812/2166/20
Справа №2-2337/11 Головуючий суду першої інстанції - Сухаревич З. М.
Провадження №22-ц/812/2166/20 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В.
29 грудня 2020 року м.Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Локтіонової О. В.,
суддів: Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича, яка подана через його представника Гриценюка Владислава Олександровича, на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2020 року, постановлену о 10 год 55 хв під головуванням судді Сухаревич З. М. в приміщенні суду у м. Миколаєві, повний текст якої складено 15 вересня 2020 року, за заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 22 грудня 2018 року у справі №2-2337/11 в частині стягнення з неї на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором №1805-н від 02.08.2007 в сумі 2 196 050,22 грн.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 через її представника ОСОБА_3 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Заводським районним судом м. Миколаєва її скарги на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, розгляд якої здійснюється в межах справи №2-2337/11 (провадження №4-с/487/64/20).
Обґрунтовуючи своє клопотання, ОСОБА_1 вказувала, що однією з підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є пропуск Банком строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, що зокрема залежить від вирішення питання про правомірність прийняття приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г. В. вищезазначеного виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2020 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Зупинено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (провадження №6/487/157/20) до вирішення скарги ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича (провадження №4-с/487/64/20).
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що результати розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. матимуть істотне значення для вирішення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки однією з підстав цієї заяви ОСОБА_1 вказано пропуск Банком строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Не погодившись із рішенням суду, приватний виконавець Булахевіч С. В. через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу суду скасувати, а справу направити до районного суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, приватний виконавець Булахевіч С. В. вказував, що зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи допускається лише під час її розгляду по суті, що виключає застосування такого процесуального заходу під час розгляду питань, пов'язаних з виконанням судових рішень. Крім того, апелянт наголошував на тому, що розгляд провадження №4-с/487/64/20 не може вплинути на розгляд провадження №6/487/157/20, а також на тому, що зупинення провадження у справі призведе до порушення строків розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Також заявник просив постановити щодо головуючого суду першої інстанції ОСОБА_4 окрему ухвалу з огляду на порушення суддею терміну розгляду заяви.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 22 грудня 2018 року у справі №2-2337/11 в частині стягнення з неї на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором №1805-н від 02.08.2007 в сумі 2 196 050,22 грн.
04 березня 2020 року вказану заяву прийнято до розгляду Заводським районним судом м.Миколаєва (провадження №6/487/157/20).
24 червня 2020 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. про прийняття кореспонденції - заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» від 16 травня 2019 року вих.№1805-и/вих, підписаної представником; визнання неправомірними та зобов'язання вказаного виконавця скасувати винесені ним повідомлення від 16 травня 2019 року вих.№2532 про повернення виконавчого документу - виконавчого листа №2/487/156/2015, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 22 грудня 2018 року, а також постанову від 17 червня 2020 року про виправлення помилки у вказаному повідомленні.
25 червня 2020 року зазначену заяву прийнято до розгляду Заводським районним судом м.Миколаєва (провадження №4-с/487/64/20).
Під час розгляду справи (провадження №6/487/157/20) 15 липня 2020 року ОСОБА_1 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Заводським районним судом м. Миколаєва її скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. (провадження №4-с/487/64/20).
ОСОБА_1 вказувала, що однією з підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є пропуск Банком строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, що зокрема залежить від вирішення питання про правомірність прийняття приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г. В. виконавчого документа від 22.12.2018.
У відповідності до ч. 1, 2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Згідно з ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Відповідно до положень пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вказана підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою заяв або заперечень проти них, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що з урахуванням викладених ОСОБА_1 вимог в провадженні №4-с/487/64/20 неможна стверджувати, що вказані судом провадження є пов'язаними та судове рішення у вище зазначеному провадженні вплине на розгляд провадження №6/487/157/20.
Крім того, судом береться до уваги, що відповідно до вимог статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, а не у провадженні, яке розглядається на стадії виконання рішення суду.
Згідно з вимогами ч.3 ст.258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Отже, вказані норми цивільного процесуального законодавства передбачають можливість зупинення розгляду справи судом на стадії вирішення спору і не передбачають можливості зупинення розгляду заяв, в тому числі поданих на стадії примусового виконання рішення.
За такого, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Що ж стосується вимоги апелянта про постановлення окремої ухвали щодо головуючого суду першої інстанції, то колегія суддів вважає її вирішення передчасним, бо відповідно до вимог ст.262 ЦПК України постановлення окремої ухвали за наявності для цього підстав можливо при остаточному вирішенні спору. У даному випадку переглядалася ухвала про зупинення провадження у справі, а не судове рішення по суті спору.
Оскільки оскаржувана ухвала суду скасована, то відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча С. В. підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 420,40 грн.
Керуючись ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича, яка подана через його представника Гриценюка Владислава Олександровича, задовольнити частково.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2020 року про зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича 420,40 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді С.Ю. Колосовський
О. О. Ямкова
Повний текст постанови складено 29 грудня 2020 року.