29.12.20
33/812/404/20
Справа № 486/1347/20 Головуючий у місцевому судді Далматова Г.А.
Провадження № 33/812/404/20 Головуючий у апеляційному суді Темнікова В.І.
29 грудня 2020 року Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Темнікової В.І.,
за участю секретаря - Андрієнко Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 листопада 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
не працюючого, проживаючого за адресою :
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік,-
Постановою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 листопада 2020 року встановлено, що 29 серпня 2020 року о 01:45 год. ОСОБА_1 по пр. Незалежності в м. Южноукраїнську Миколаївської області біля будинку №14 керував автомобілем «ЗАЗ FORZA», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
В апеляційній скарзі особа, притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі.
ОСОБА_1 зазначає, що 27.11.2020 року ним до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області було спрямоване клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з ознаками ГРВІ у останнього, суд першої інстанції у своїй постанові від 27.11.2020 року підтверджує наявність у матеріалах справи клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку зі своїм поганим самопочуттям та знаходженням на лікарняному в зв'язку з хворобою малолітньої доньки. Проте ці клопотання суд не взяв до уваги і без його участі розглянув справу.
Тому, вважає, що суд порушив вимоги ст. 268 КУпАП щодо неможливості розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявності такого клопотання, чим порушив його процесуальні права. У зв'язку з чим, він не зміг скористатися своїм правом на захист та не мав можливості надати суду докази, які підтверджують його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Також вказує, що не порушував правил дорожнього руху, тому був безпідставно зупинений 29.08.2020 року поліцейськими Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, що підтверджується відсутністю будь-яких протоколів та постанов про адміністративне правопорушення з порушенням ПДР відносно нього по цій справі.
Оскільки він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності і звісно, що розгубився, тому відмовився від проходження огляду. Розуміючи наслідки своєї відмови, він особисто звернувся до КЗ «ІОжноукраїнська міська лікарня», де був оглянутий лікарем на стан сп'яніння. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.08.2020 року ознак сп'яніння у нього не виявлено.
Також зазначає, що протокол не підписував, пояснення бажав надати у суді, але був позбавлений цієї можливості, оскільки суд розглянув справу за його відсутності.
Вважає, що суд першої інстанції, обмежившись при з'ясовуванні обставини справи лише відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 208367 від 29 серпня 2020 року, письмовими поясненнями свідків та диском з відеозаписом, встановив його вину з порушенням вимог ст. 245, 280 КУпАП.
Також вважає, що суд не може покласти в основу обвинувачення пояснення свідків, оскільки вони не були допитані в судовому засіданні безпосередньо та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення. Разом з тим, пояснення свідків, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення не написані ними власноруч, а написані поліцейським по завчасно заготовленій фабулі.
Крім того від ОСОБА_1 17 грудня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, де він вказує, що поліцейським йому було запропоновано огляд лише за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, проте він бажав пройти медичний огляд на встановлення факту сп'яніння у медичному закладі у відповідності до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція).
Однак, його пропозиція щодо проходження медичного огляду у лікарні, працівниками поліції була проігнорована та в результаті поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також вказує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення йому не були роз'яснені права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і як наслідок, він був позбавлений права на захист та не зміг таке право використати.
Одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення для підтвердження стану тверезості, він самостійно звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнської міської багатопрофільної лікарні» з заявою про проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Вважає, що оскільки при складенні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, то у зв'язку з цим відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції справа двічі призначалася до розгляду, про що ОСОБА_2 був повідомлений належним чином. Ним було направлено суду 2 клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у службовому відрядженні від 18.11.2020р. та у зв'язку з хворобою від 27.11.2020р. Проте належних та допустимих доказів на підтвердження інформації, зазначеної в клопотаннях, ОСОБА_2 суду надано не було. Не додані вони також до апеляційної скарги.
04 грудня 2020р. ОСОБА_2 особисто ознайомився в суді з матеріалами справи ( а. с. 22).
В апеляційному суді справа також двічі призначалася до розгляду на 24 грудня 2020р. та на 29 грудня 2020р. Про розгляд справи ОСОБА_2 повідомлявся особисто телефонограмами.
Від ОСОБА_2 надійшло 2 клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його поганим самопочуттям та перебуванням його на лікарняному. Проте дані клопотання надійшли електронною поштою не з електронної адреси ОСОБА_2 , без його електронного підпису та без надання доказів перебування його на лікарняному, тобто без надання копії відкритого лікарняного листа.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає можливим здійснити розгляд справи за матеріалами справи у відсутності ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, з урахуванням відсутності належних доказів поважності причин його не явки до судового засідання, але з урахуванням та дослідженням доказів, наданих ним до апеляційної скарги та його пояснень, викладених в апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до постанови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп'яніння від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суддею у відповідності до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, було повно встановлено всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності.
Так, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 208367 від 23.08.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відеозаписом, доданим до протоколу.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 208367 від 23.08.2020 року, дані відображені в якому, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, 23 серпня 2020р. о 01:45 год., в м. Южноукраїнськ проспект Незалежності напроти будинку №14 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ FORZA» ,державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в присутності свідків у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність.
Вказана обставина знайшла своє підтвердження при дослідженні письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відповідно до яких, 29.08.2020 року в м. Южноукраїнську по проспекту Незалежності вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків того як в їх присутності громадянину ОСОБА_1 було запропоновано продути алкотестер «Drager» на місці його зупинки чи пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 в їх присутності відповів відмовою.
У суду апеляційної інстанції відсутні підстави не довіряти або сумніватись в правдивості та об'єктивності показів свідків, оскільки свідки були ознайомлені з їх обов'язками та правами, визначеними ст. 63 Конституції України, їх покази є послідовними та логічними і не спростовуються іншими доказами у справі. При цьому апеляційний суд враховує, що закон не вимагає, щоб письмові пояснення свідків були обов'язково написані ними власноручно. Письмові пояснення свідків підписані ними та в них зроблено написи: «З моїх слів записано вірно, мною прочитано» (пояснення свідка ОСОБА_4 ) та «З моїх слів записано вірно» (пояснення свідка ОСОБА_3 ). За такого доводи апеляційної скарги з цього питання суд вважає безпідставними.
З відеозапису, наявному в матеріалах справи, також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження, запропонованого працівниками поліції обстеження на місці зупинки для визначення стану алкогольного сп'яніння, а також від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі в присутності двох свідків.
Наявність свідків під час його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не заперечував.
При цьому слід врахувати, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про справі щодо ОСОБА_1 .
Складений протокол підписаний ОСОБА_1 без застережень про те, що він з ним не згоден. В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення - зазначено «від дачі пояснень відмовився».
Також працівником поліції тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 та ОСОБА_1 видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 .
Отже, працівники патрульної поліції зафіксували у встановленому законом порядку відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зазначено в протоколі також про роз'яснення йому його прав та обов'язків, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та про повідомлення, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Южноукраїнському міському суді 29.09.2020р. о 8год. 30хв.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі дотримано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, яка визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 р. та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Так, згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, встановленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 6,7 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення
огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський згідно п.8 Порядку в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, аналіз вказаних доказів та норм права, які регулюють спірні правовідносини, свідчать, що суддя місцевого суду дійшла до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 , визначенні його виду та розміру, місцевим судом дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені ст. 33 КУпАП.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Надані до апеляційної скарги акт медичного огляду № 34 від 29.08.2020р. КНП «ЮМБЛ» та результат токсикологічного дослідження № 2972 від 04.09.2020р. КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я», не є належними та допустимими доказами у даній справі, так як ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Крім того, ст. 266 КУпАП встановлений чіткий порядок проведення такого огляду. Зокрема, в ній зазначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Розділу 1 п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби) чи лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Із наданого апеляційному суду акту огляду № 34 від 29.08.2020р. вбачається, що огляд проводився не за направленням поліцейського, а за заявою ОСОБА_1 та без присутності поліцейського.
Крім того, не зважаючи на зазначення в тексті акту про те, що ОСОБА_1 за результатами огляду з використанням аклотестера 01-СУ №0808-10 є тверезим, остаточний діагноз проведений на підставі лабораторних досліджень крові свідчить про наявність у нього алкогольної інтоксікації-1,65%.
Із інформаційного листа КНП «ЮМБЛ» від 08.12.2020р. вбачається, що 29.08.2020р. у ОСОБА_1 о 03-25год. були відібрані за його згодою біологічні зразки крові, які були направлені у токсикологічну лабораторію м. Миколаєва, до направлення у лабораторію зразки зберігалися у холодильнику.
За результатом токсикологічного дослідження № 2972 від 04.09.2020р. при токсикологічному дослідженні у ОСОБА_1 виявлено в крові етанол в концентрації 1,65%.
До доводів апеляційної скарги стосовно того, що йому було запропоновано лише огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, а він бажав пройти медичний огляд на встановлення факту сп'яніння у медичному закладі, проте працівниками поліції це було проігноровано, апеляційний суд ставиться критично, оскільки це спростовується поясненнями свідків, а також відеозаписом з нагрудного знаку працівника поліції, які згідно ст. 251 КУпАП є належними та допустимими доказами у справі.
З відеозапису з нагрудного знаку вбачається, що працівниками поліції в присутності двох свідків ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що він відповів відмовою.
Пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також підтверджують, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, на що він відповів відмовою.
Твердження ОСОБА_2 щодо того, що працівниками поліції йому не було роз'яснені права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 208367, в якому зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Встановлення підстав зупинки ОСОБА_2 працівниками поліції, не має юридичного значення для встановлення наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги щодо не встановлення судом цих підстав, не впливають на правильність висновків суду щодо винуватості особи у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і як наслідок не є підставою для скасування постанови судді.
З урахуванням викладеного безпідставним є також посилання апелянта на спрощений підхід до розгляду справи через не виклик та не допит в суді свідків, оскільки, як уже зазначалося раніше, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не довіряти або сумніватись в правдивості та об'єктивності показів свідків, так як свідки перед наданням пояснень були ознайомлені з їх обов'язками та правами, визначеними ст. 63 Конституції України (а.с.2,3), їх покази є послідовними та логічними і не спростовуються іншими доказами у справі. За такого твердження апелянта про те, що відсутність їх допиту саме в судовому засіданні зумовила спрощений підхід суду до розгляду справи в суді, є безпідставним.
Отже, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що місцевий суд вірно оцінив наявні в даній справі докази відповідно до вимог ст.251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а також що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Тому підстав для скасування постанови судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.І. Темнікова