Справа № 466/6705/20 Головуючий у 1 інстанції: Луців -Шумська Н.Л.
Провадження № 33/811/1869/20 Доповідач: Урдюк Т. М.
29 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Титаренка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львовавід 07 жовтня 2020 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно з постановою судді, 26 серпня 2020 року о 00 год. 39 хв. у м. Львові на пр. Чорновола, 48, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes benz», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 07 жовтня 2020 року скасувати та провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що оскільки до положень ст.130 КУпАП в редакції Закону №2617-VIII, якою скасовано адміністративну відповідальність за дії щодо керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, на час розгляду справи у суді змін не внесено, а тому, на його думку, ст.130 КУпАП на даний час не передбачає відповідальності за дане адміністративне правопорушення.
Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмову від проходження огляду не оспорював, однак у судовому засіданні заперечив вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та пояснив, що не мав часу їхати до лікарні для проходження огляду.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, така спростовується сукупністю зібраних та належним чином перевірених доказів, яким надана оцінка, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2020 року серії ДПР18№539447 (а.с.2), відеозаписом (а.с.3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.5, 6).
Що стосується доводів в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , що з 01 липня 2020 року Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП скасована і за ці дії встановлена кримінальна відповідальність, то вони не заслуговують на увагу.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Верховною Радою України 22 листопада 2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та визначено особливості початку досудового розслідування у формі дізнання. Вказаний Закон набув чинності 01 липня 2020 року.
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу І Закону № 2617-VIII статтю 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення викладено у новій редакції. Одночасно, підпунктом 17-1 пункту 2 Розділу 1 внесено зміни до Кримінального кодексу України та введено новий склад кримінального проступку у статті 286-1 КК України у такій редакції: «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», об'єктивна сторона якого включає відповідальність як за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,; вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування. У частині другій цієї статті передбачена відповідальність за повторне вчинення проступку.
Однак, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (на підставі статті 8 Конституції України набув чинності в порядку частини 5 статті 94 Конституції України з дня опублікування в офіційному друкованому виданні Верховної Рада України «Голос України» - 03.07.2020 року) виключені норми Закону № 2617-VIII, а саме: підпункт 4 пункту 1 Розділу І, яким положення статті 130 КУпАП викладено у новій редакції та підпунктом 171 пункту 2 Розділу 1, яким введено в дію положення статті 286-1 КК України.
Згідно з частиною 5 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 720-ІХ до приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Оскільки Законом № 720-ІХ такі зміни виключені, суд керується положеннями статті 8 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Тобто, до набрання чинності Законом України № 2617-VIII (до 01.07.2020 року) Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачав у статті 130 адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З 01.07.2020 року і до 03.07.2020 року такі діянні криміналізовано шляхом доповнення КК України статтею 286-1, а з 04.07.2020 року такі діяння знову віднесенні до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив дії, які охоплюються складом адміністративного правопорушення, визначеного частиною 1 статті 130 КУпАП після 03.07.2020 року, а саме 26 серпня 2020 року, апеляційний суд вважає, що положення статті 130 КУпАП на момент розгляду справи діють в редакції Закону від 07 липня 2016 року № 1446-VIII, у зв'язку з чим має бути застосований закон, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та закриття справи щодо ОСОБА_1 на підставі п. 6 ст. 247 у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність, немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
постанову судді Шевченківського районного суду м. Львовавід 07 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк