Справа № 461/752/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/259/20 Доповідач: ОСОБА_2
18 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 10 лютого 2020 року про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами ухвали Галицького районного суду м.Львова від 11 грудня 2019 року щодо звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 ,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
вищевказаною ухвалою відмовлено в задоволенні заяви прокурора Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 про перегляд судового рішення від 11 грудня 2019 року за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 10 лютого 2020 року скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінального процесуального закону, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Скасувати ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 11 грудня 2019 року, якою задоволено подання Галицького районного сектору з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про звільнення від покарання з випробуванням ОСОБА_7 на підставі ч.1 ст.78 КК України, у зв'язку із притягненням ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинення в період відбування покарання з випробуванням, тобто на іспитовому строці, нового злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання Галицького районного сектору з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про звільнення від покарання ОСОБА_7 .
В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор покликається на те, що станом на час розгляду Галицьким районним судом м.Львова подання про звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_7 (11.12.2019) та до закінчення дворічного іспитового строку за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 30 листопада 2017 року ОСОБА_7 вчинив новий злочин. Вказана обставина не була відома Галицькому районному суду м.Львова та прокурору Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на час розгляду подання про звільнення від покарання ОСОБА_7 , оскільки підозру у вчиненні повторного злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який вчинено ОСОБА_7 10.10.2019 під час тривалості дворічного іспитового строку, який обраховується з моменту проголошення вироку Залізничного районного суду м.Львова, а саме з 30.11.2017, йому було оголошено слідчим СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області 12.12.2019, тоді як подання органу з питань пробації про звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_7 розглянуто судом 11.12.2019, тобто за день до оголошення підозри у повторному злочині. У зв'язку із цим на момент розгляду судом подання про звільнення від покарання у довідці УІАЗ ГУНП України про судимості ОСОБА_7 були відсутні відомості про притягнення його на даний час до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за ч.2 ст.185 КК України, оскільки такі вносяться після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
На переконання апелянта, суд першої інстанції незаконно відмовив у перегляді та скасуванні ухвали про звільнення засудженого ОСОБА_7 від покарання з випробуванням на підставі ч.1 ст.78 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, засудженого та його захисника, які заперечили проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Зі змісту ст. 459 КПК України, яка містить вичерпний перелік підстав дляздійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами, вбачається, що нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що вступив у законну силу, юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальному провадженні та спростовують через їх попередню невідомість та істотність висновки, що містяться у вироку, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Основу нововиявлених обставин складають істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою на час розгляду справи. Зокрема, зазначені істотні обставини існували на час розгляду справи по суті, але особа, яка подає заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не знала та не могла знати про наявність цих обставин. Неможливість особи бути обізнаною про існування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, передбачає як неможливість бути обізнаною з підстав, які не залежать від волевиявлення особи, яка звертається з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на момент ухвалення рішення, яке потребує перегляду, так і неможливість дізнатись про наявність таких обставин навіть за наявності бажання та необхідності. Лише у випадку обох чинників обставини, які стали відомі особі після прийняття рішення по справі, можуть вважатися нововиявленими.
Окремо слід зауважити, що нововиявленими обставинами є лише ті фактичні дані, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Тобто, для перегляду рішення за нововиявленими обставинами необхідно, щоб такі обставини впливали на юридичну оцінку фактів, на підставі якої ухвалено оскаржуване рішення.
Нововиявленими обставинами слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), для яких характерною є сукупність умов, що об'єктивно існували на момент здійснення кримінального провадження чи не були відомі або ж не могли бути відомі на той час суду чи хоча б одному учаснику судового провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Залізничного районного суду м.Львова від 30 листопада 2017 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України, до 2 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11 грудня 2019 року ОСОБА_7 на підставі ст.78 КК України за поданням інспектора Галицького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Залізничного районного суду м.Львова від 30 листопада 2017 року.
Прокурор Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мотивуючи її тим, що на час звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, суду не було відомо про те, що до закінчення дворічного іспитового строку за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 30 листопада 2017 року, ОСОБА_7 10.10.2019 року вчинив новий злочин.
В обґрунтування поданої заяви прокурором подано документи, якими підтверджується, що 12.12.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та 02.01.2020 року до Шевченківського районного суду м.Львова скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140090003485 від 11.10.2019 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Відповідно до статті 62 Конституції України та ст.2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Частинами 1,2,5 статті 17 КПК України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Таким чином, вирок суду, який набрав законної сили, є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість особи у вчиненні злочину.
З огляду на те, що ані на час розгляду судом першої інстанції заяви прокурора, ані на час апеляційного розгляду не було встановлено наявність вироку суду, який набрав законної сили, про визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення під час відбування покарання з випробуванням, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви прокурора, а отже доводи апеляційної скарги прокурора є непереконливими.
Зважаючи на викладене та відсутність істотних порушень норм кримінального процесуального закону у даному судовому провадженні, які б слугували підставою для скасування ухваленого судом першої інстанції рішення від 10 лютого 2020 року, колегія суддів апеляційного суду підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 10 лютого 2020 року про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами ухвали Галицького районного суду м.Львова від 11 грудня 2019 року щодо звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4